У багатьох нещодавніх операціях на східному фронті — включно зі звільненням ключового села поблизу Бахмута — українські поліцейські сміливо наступали на окупаційні російські війська. Українську поліцію давно засуджували як корумповану та неефективну, і громадяни об’єдналися проти неї під час революції на Майдані 2013-14 років, що призвело до її радикальної реформи та ребрендингу. Тепер російсько-українська війна створила для української поліції нові та несподівані ролі, змусивши деяких офіцерів пересісти із патрульних машин в окопи. Про це йдеться у спеціальному репортажі The Washington Post,
Одягнені у камуфляж, озброєні автоматами та гранатометами, поліцейські, які воюють на сході, виглядають як звичайні солдати та виконують багато ідентичних завдань. Але вони належать до десантно-штурмової бригади Національної поліції особливого призначення «Лють», яка була створена на початку 2023 року.
Бригада використовує навчання та навички офіцерів, наприклад поводження зі зброєю, і допомагає заповнити резерви в той час, коли військовим бракує боєздатного персоналу. Це дозволяє ветеранам поліції вступати на службу та зберігати свої звання, а не бути мобілізованими до армії. Інші стимули включають підвищення зарплати нинішнім поліцейським і гарантоване післявоєнне працевлаштування новобранців.
«Приєднаймося до бою»
Нещодавно вранці полковник поліції Олександр Нетребко зайшов у таємний бункер біля фронту, віддаючи накази через телефон: «Знімайте джгут кожні 50 хвилин, щоб потім йому не відрізали ногу. Зрозуміло? Щоб врятувати його ногу».
Кількома хвилинами раніше один із його офіцерів був поранений під час завдання з деокупації Кліщіївки – стратегічного села за межами зруйнованого міста Бахмут.
Звільнення Кліщіївки означало б отримати контроль над ключовими районами на південь від Бахмута та захистити маршрут, який міг би перекрити шляхи постачання Росії. Але багатомісячна боротьба за Кліщіївку була важкою, метр за метром, серед зруйнованих будинків і садів.
35-річний Віктор Левченко, керівник патрульної поліції у Луганській області, був серед кількох волонтерів, які залишилися захищати мирних жителів, коли російські війська наступали на місто Лисичанськ. Він був двічі поранений, перш ніж місто захопили росіяни.
Це нова і шанована роль — різка зміна після того, коли українську поліцію часто вважали дрібними хабарниками. Після Майдану нова влада звільнила тисячі офіцерів, хоча деяких згодом поновили на посадах.
Нових поліцейських набирали по всій країні. Цих офіцерів, які мали на меті повернути довіру громадськості, навчали поліцейські Сполучених Штатів, Канади та інших країн.
Зараз набагато менше поліцейських звільняються, частково через те, що зарплати зросли приблизно до 820 доларів на місяць, з додатковим підвищенням для офіцерів у спецпідрозділі «Лють». Робота у поліції також є однією з небагатьох безпечних робіт у зруйнованій економіці.
Нещодавнє опитування, проведене Соціологічною службою Центру Разумкова, засвідчило, що довіра громадян до поліції зросла після російського вторгнення — 57% респондентів заявили, що довіряють поліції, порівняно із 38% приблизно два роки тому. Згідно із жовтневим опитуванням, військовим довіряють 93% українців проти 68,3% у 2021 році.
Формалізація нової ролі
На початку 2023 року, коли Україна готувалася до розрекламованого контрнаступу, розпочалось вербування до спецпідрозділу «Лють» та інших нових бригад. Тисячі поліцейських і цивільних подали свої заявки.
Нетребко розробив навчальну програму, яка включає 40 днів індивідуального навчання, а потім координацію з більшими групами.
Серед тих, кого надихнув заклик поліцейських долучитися до боротьби, була 25-річна Альона на позивний «Пантера», яка чотири роки прослужила поліцейським К-9 у Вінниці. Протягом року після вторгнення вона виконувала регулярні поліцейські обов’язки. Тепер вона штурмує російські позиції на сході.
Вона вміла стріляти з рушниці, але, за її словами, поліцейських «не навчали працювати в окопах або зачищати позиції ворога».
Разом з нею цієї осені тренувався 21-річний Тимур, колишній бармен із позивним «Вермут». Він відчайдушно прагнув воювати із росіянами — і обійшов заборону батьків вступати в армію, замість цього приєднавшись до поліції.
Тимур тренувався на невеликому полі на житловій вулиці на сході України, де командири «Люті» складали штабелі шин і порожніх ящиків від боєприпасів, щоб зімітувати бойові умови. На пагорбі вище проїжджав фермер на тракторі.
Тимур сподівався повернутися до Кліщіївки, щоб допомогти звільнити село від останніх росіян, але місію було скасовано. Через декілька днів Україна оголосила, що взяла під свій контроль населений пункт — це перша перемога нової бригади поліції. Проте, битва обійшлася дорогою ціною.
Через дві години після того, як Нетребко дав по телефону вказівки щодо накладення джгута, йому знову зателефонували і повідомили, що офіцер помер.
