Останнім часом я помітив систематичну роботу по введенню Мураєва у “вищу лігу” української політики. Нічого нового – лише класика…
Спершу з’являються рейтинги, де він згадується серед “перших”. Це – аби включити в обговорення ЗМІ та “експертне середовище”, аби вони почали обговорювати, і ім’я лишилося “На слуху”.
Далі настає другий етап – “хайп”, тобто посилена розкрутка прізвища серед мас довкола скандальної теми.
Чому скандальної? Бо скандали усім найбільше цікаві. Так от, все це є у випадку Мураєва. Питання лише: “навіщо?”
Тобто, для Порошенка потрібен зручний опонент у другому турі. І, схоже, шукають цього опонента “На Сході”.
Мабуть, першопочатково кандидатом-опонентом номер один розглядали лідера “Оппоблоку” Юрія Бойка. Але він має з цієї точки зору і виразні недоліки.
По-перше, досить хитрий та обережний політик, що не робить якихось дуже контраверсійних заяв.
По-друге, уникає тем, які “цікаві” для оточення президента, зосереджуючись на економічних питаннях.
Коротше кажучи, неоднозначний опонент. “А раптом ще і йому програємо”, – виникла думка у якійсь політтехнологічній голові.
Ні, тут треба зі 100 % результатом. Тому, схоже, взялися за розкрутку Мураєва, який необхідні заяви робить з легкістю, викликаючи бурю суспільного обурення.
Його функція саме така – викликати обурення. Ну і робити все, аби для патріотичного електорату на його фоні навіть Пашинський виглядав Архангелом Михайлом.
Чи загрожує щось самому Мураєву?
Нічого. Обвинувачення у державній зраді не серйозні. Ну як можна довести держзраду на підставі його слів про Сенцова? Тут у Януковича держзраду ніяк не доведуть, хоча, наче, мають листи від його імені на адресу Путіна.
Даруйте, тут досить згадати справу “вишок” того ж Бойка. Резонансне питання було. А що зараз каже Луценко? Що немає жодних вишок і не було ніколи. Тобто, вони виконали свою політичну місію, і можуть піти.
На цьому тлі всі ці підозри Мураєву виглядають виключно створенням тем для ЗМІ.
До речі, знаєте, як би діяли, якби справді хотіли розчавити Мураєва?
Нічого б не заявляли. Просто прибуло б “маскі-шоу” на всі його підприємства. Взяли б кілька десятків його найближчих соратників включно з бухгалтерами, і почали їх “пресувати” у СІЗО, поки не зібрали б досить матеріалів. Швидко б внесли подання до ВР, а тим часом перейшли би до розкуркулення фігуранта.
Через тиждень у нього б не залишилося нічого.
Але Оищенко був особистим ворогом президента, а тут реальною ворожістю і не пахне…
Петро Олещук
