Не дивлячись на повномасштабну війну, українські запчастини для літаків та гвинтокрилів усе ще потрапляють в рф. За майже два роки з початку російської агресії в країну-агресорку продали такої продукції на загальну суму в понад 3,8 мільйона доларів. Тобто виходить, що національні виробники фактично працюють в тому числі й на продовження війни проти України.
Про це йдеться в розслідуванні журналістів російського опозиційного порталу “Важные истории”. Зазначається, що авіапромисловість рф продовжує отримувати постачання від російської компанії “Авіа ФЕД сервіс”.За даними розслідувачів, за весь час війни вищезгадана компанія поставила російському міноборони, Ростеху, а також президентському льотному загону запчастин щонайменше на 650 мільйонів рублів – або ж 6,8 мільйонів доларів. Більша частина – на 370 млн рублів або ж 3,8 мільйонів доларів – прийшла з України.
Згідно з митними даними, компанія імпортувала:
- Деталі для ремонту літаків Ан-124 виробництва Харківського машинобудівного заводу ФЕД майже на 120 мільйонів рублів (1,3 мільйона доларів);
- Запчастини для локаційних станцій вертольотів Ка-32 виробництва київського заводу “Радар” на понад 67 мільйонів рублів (приблизно 690 тисяч доларів);
- Деталі для ремонту двигунів Ан-24 та Ан-12 виробництва “Мотор січ” (за радянських часів – запорізьке виробниче об’єднання “Моторобудівник”);
- Продукцію київського заводу “Артем”, Харківського агрегатного конструкторського бюро, Вовчанського агрегатного заводу та інших українських підприємств приблизно на 170 мільйонів рублів (близько 2 мільйонів доларів).
Окрім цього, були також зафіксовані поставки з Франції, США та Великої Британії.
Розслідувачі повідомили, що до початку 2014-го року Харківський машинобудівний завод ФЕД (ХМЗ) був основним постачальником “Авіа ФЕД сервіс”. На рф припадало до 70% продажів. Однак з початком війни в Донбасі завод офіційно зупинив поставки в країну-агресорку. А в 2018 році “Авіа ФЕД сервіс” потрапила під українські санкції.
Однак це не завадило постачанням в рф. Звичайно ж, не прямим способом. Все робилося через компанію Linker, яка зареєстрована в Об’єднаних Арабських Еміратах.
“У компанії є сайт кількома мовами, включно з російською; там ідеться про те, що вона спеціалізується на постачанні авіадеталей для вертольотів Мі-8, Мі-17, Ка-32 “у будь-яку точку світу”, – повідомляють журналісти.
Компанія Linker отримувала українську продукцію – зокрема, від заводу “Мотор Січ”, чий директор В’ячеслав Богуслаєв у жовтні 2022 року був затриманий за підозрою в державній зраді. Його, нагадаємо, звинуватили в незаконних поставках товарів військового призначення для російської штурмової авіації.
“На сайті спорідненої Linker компанії Amis зазначено, що компанія – офіційний представник “Мотор Січ” в ОАЕ і “має всі необхідні дозволи та ліцензії”, – пишуть розслідувачі.
Зазначається, що остання поставка через фірму Linker була зроблена в січні 2023-го. Після цього торгівля припинилася, але за деякий час продовжилася, однак вже через компанію “Бакайторг1”. Вона була зареєстрована у Киргизстані в квітні поточного року. Журналісти пишуть, що за цей час фірма вже встигла продати до рф продукцію українського заводу ХМЗ на 40 мільйонів рублів (близько 430 тисяч доларів).
“Власником Linker… вказано Олексія Пальчика. Цією людиною може бути уродженець Полтави, випускник Іркутського вищого військового авіаційного училища Олексій Пальчик… Але він заявив, що компанія Linker з України в росію ніколи нічого не поставляла і не поставляє. На уточнювальне запитання, чи постачала Linker товари для компанії “Авіа ФЕД сервіс”, Пальчик сказав, що відповідати “не готовий””, – пишуть розслідувачі.
В свою чергу, директором “Авіа ФЕД сервісу” є Олександр Решетник. В коментарі журналістам чоловік сказав, що продукція українського виробництва, яка надійшла до компанії у 2022-2023 роки, була закуплена раніше і просто “лежала за кордоном”. Однак на запитання, як взагалі таке можливо у випадку з торгівлею через фірму “Бакайторг1”, яка була зареєстрована лише в квітні цього року, Решетник відповісти не зміг – і поклав слухавку. З власником же киргизької компанії журналісти взагалі не змогли зв’язатися.
