У жовтні 2022 року Міністерство оборони України уклало контракт із компанією «Львівський арсенал» на закупівлю 100 тисяч мінометних мін. Вартість контракту — один мільярд 380 млн гривень, або ж $37,5 млн. Держава заплатила наперед майже 100% суми. Перші міни мали прийти за місяць, але цього не сталося ні через пів року, ні через рік.
Реальна схема угоди виглядала так: Міністерство оборони України — «Львівський арсенал» (Україна) — Sevotech (Словаччина) — WDG (Хорватія) — Elmech Sintermak (Хорватія).
За кілька місяців до угоди з Міноборони — у серпні 2022-го — «Львівський арсенал» уклав контракт зі словацькою компанією Sevotech. Саме Sevotech повинен був привезти 100 тисяч мін в Україну майже за 1,5 млрд грн. «Львівський арсенал» же мав тільки отримати кошти від Міністерства й переказати їх далі, залишивши собі 3% — рівно стільки, скільки дозволяє уряд України.
Hromadske пише, що Sevotech у цьому контракті про 100 тисяч мін так само був лише прокладкою, як і «Львівський арсенал». Тобто так само мав просто переказати гроші далі — хорватській компанії WDG promet, з якою Sevotech мав контракт.
Але і WDG, власне, не є виробником. Ця компанія мала купити боєприпаси для України на хорватському заводі Elmech Sintermak. Таким чином, в одному контракті між Міністерством оборони України та реальним виробником озброєння стояло цілі три прокладки, а їхнім завданням було лише отримувати кошти.
Elmech однозначно відповів, що ніколи не отримував ні коштів, ні сертифікатів кінцевого користувача — чи то від держави Україна, чи від котроїсь зі згаданих компаній.
Кінцевим отримувачем коштів лишається WDG. Адвокат, який представляє інтереси компанії, пояснив, що відбувається. У серпні 2022 року українська компанія «Львівський арсенал» уклала контракт зі словацькою компанією Sevotech. Потім Sevotech уклала контракт на постачання цих боєприпасів з WDG promet. WDG, своєю чергою, домовилась з іншою виробничою компанією — Elmech.
«Але з якоїсь причини «Львівський арсенал» провалив угоду і надіслав лише 10% замість 50%. WDG — наш клієнт — повідомив Sevotech, що домовленість була про 50%, і ці кошти необхідно сплатити. Десь у грудні 22-го Sevotech отримав ще 20% передплати. Тобто разом виходило вже 30% від ціни контракту, але все ще не 50, як було домовлено. Цього все ще було недостатньо для Elmech, і зрештою Elmech розірвав контракт із WDG. А WDG ще й був зобов’язаний сплатити штраф», — пояснив адвокат.
Журналісти пишуть, що за контрактом між Sevotech та «Львівським арсеналом» попередню оплату можна було здійснювати частково, на суму «не менше ніж 35% від ціни контракту». Ті гроші, які «Львівський арсенал» заплатив Sevotech, становили якраз 35%. Тобто контракти всіх учасників схеми просто не були узгоджені між собою, і вся ця конструкція із самого початку була нежиттєздатною.
Після того, як завод Elmech вийшов з угоди, він запропонував директору «Львівського арсеналу» Юрію Збітнєву розірвати контракт і повернути гроші. І нібито саме Збітнєв наполіг на тому, щоб договір залишити в силі, а купити в іншого виробника. І тоді WDG і Sevotech вирішили купити боєприпаси для України не в Хорватії, а в Камбоджі та Болгарії. Точніше, вони досі їх там купляють, надають ліцензії, і обіцяють, що перші міни за контрактом ось-ось приїдуть в Україну, але їх поки немає.
