Впродовж останніх днів Пекін закликав усі сторони заспокоїтися і покінчити із риторикою холодної війни. Водночас він чітко заявив, що поділяє занепокоєння Москви.
Здається очевидним, що Китай буде на одному боці зі своїм старим партнером та колишнім комуністичним товаришем Росією. Але як і чому все це має набагато глибше історичне коріння?
“Китай та Росія захищають світ”
Минулого тижня міністр закордонних справ Китаю Ванг Їі назвав безпекові занепокоєння Росії “законними”. Він також заявив, що до них треба “ставитися і вирішувати серйозно”.
У понеділок китайський представник в ООН Жанг Юн пішов ще далі та заявив, що Китай не погоджується із думкою США про те, що Росія несе загрозу міжнародному миру. Він також скритикував США за те, як були проведені слухання у Раді безпеки ООН, назвавши це “мегафонною дипломатією”, неприйнятною для переговорів.
Офіційна лінія Китаю є дуже дипломатичною, а заяви щодо кризи – надто обережними та з нюансами. І вони не перетинають межу, за якою їх можна було б сприйняти як підтримку Росії у використанні військової сили проти колишнього сусіда по Радянському Союзу.
Проте державні медіа висловлюються більш прямо. Посеред анти-західної кампанії в Китаї, кризу довкола України подають як ще один приклад помилок Заходу.
У викладенні китайських ЗМІ, НАТО на чолі із США відмовляється поважати суверенне право інших країн, таких як Китай та Росія, захищати свою територію.
Газета The Global Times твердить, що “тісні, як ніколи, відносини та зв’язки між Китаєм та Росією, – єдине, що захищає порядок у світі”. А державна новинна агенція Xinhua пише, що США просто хочуть відвернути увагу від внутрішніх проблем та “відновити свій вплив у Європі”.
Джессіка Брандт із Brookings Institution зауважує, що подібні думки з’явилися синхронно різними мовами у забороненому в Китаї Twitter, щоб утворити враження, як саме сприймають США та НАТО у решті світу.
“Гадаю метою цього є применшити м’яку силу Сполучених Штатів, нівелювати довіру до ліберальних інституцій та дискредитувати відриті медіа”, – каже вона ВВС, додаючи, що це є гарним прикладом того, як Пекін “регулярно позичає риторику Кремля щодо України, коли це відповідає його власним інтересам”.
Спільні цілі, спільні вороги
Нині Китай та Росія є дуже близькими. Можливо, навіть ближчі, ніж за часів Сталіна та Мао, вважають деякі експерти.
Анексію Криму у 2014 вважали подією, яка підштовхне Росію в “обійми” Китаю, який запропонував Москві економічну та дипломатичну підтримку посеред міжнародної ізоляції.
З того часу відносини просто розквітли. Китай роками є найбільшим торговельним партнером Росії, а минулого року було встановлено новий рекорд товарообігу – майже 150 млрд доларів. Країни також підписали план зближення військових зв’язків та спільних навчань.
У п’ятницю Володимир Путін вирушає до Пекіна, щоб на запрошення Сі Цзіньпіна відвідати зимові Олімпійські ігри.
Там ці двоє лідерів зустрінуться, і за цією зустріччю багато хто спостерігатиме дуже уважно. Врешті, російський президент – перший із лідерів світового масштабу, який зустрінеться з Сі Цзіньпіном за останні два роки. Від початку пандемії китайський лідер не залишав країну і зустрічався із дуже небагатьма лідерами інших країн.
А найголовніше, що обидві країни мають нині дуже напружені відносини із Заходом.
“У Пекіна та Москви є спільний інтерес відтіснити США та Європу та виграти для себе більшу роль у міжнародній політиці”, – каже Кріс Міллер, професор історії у Tufts University.
У разі ескалації конфлікту та запровадження Заходом санкцій проти Росії, Китай очевидно надасть їй економічну допомогу, вважають експерти, – так само як це вже було.
Це може бути і альтернативна система платежів, кредити для російських банків та компаній, більші закупки російської нафти, чи навіть відкрите порушення експортного контролю США.
“Реторична підтримка Росія небагато коштує Пекіну”, – каже доктор Міллер.
З іншого боку, військовий конфлікт в Україні відверне увагу США, що, безперечно, стане перевагою для Китаю. Проте є й багато оглядачів, які кажуть, що вірять Пекіну, коли той каже, що не хоче війни.
Нині Китай прагне стабілізувати відносини з США, каже Бонні Гласер, директор азійських програм у німецькому Фонді Маршалла.
Якщо Пекін надасть серйозну допомогу Москві, це “створить більше тертя із США, включно із чіткішим розподілом сил демократія проти автократії”, – пояснює вона ВВС.
Пекін також напевне “хеджуватиме свої ризики” у цій кризі, оскільки обережно ставиться до справжніх намірів Москви, каже політолог Мінксін Пей. Більше того, серйозна підтримка Росії може відвернути від Китаю ЄС, який є другим найбільшим торговельним партнером, і це запустить вже “європейську відсіч”.
Професор Пей вважає, що це може вилитися у підтримку Тайваню – побоювання, яке постійно виринає, коли мова йде про кризу довкола України.
#україна #сша #китай #росія
