Про це повідомляє Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), який проводив нове опитування громадської думки з 29 вересня по 9 жовтня телефоном. Дослідження мало на меті виявити, чи існує в українському суспільстві “розкол”. Задля цього українцям поставили запитання щодо трьох наративів, які використовує рф у інформаційній війні:
- “Існує серйозний конфлікт між політичним та військовим керівництвом України”
- “Влада України готова піти на неприйнятні компроміси з росією”
- “Захід втомився від України і хоче, щоб Україна домовлялася з росією”
Перший наратив стосовно нібито існуючого “конфлікту між політичним та військовим керівництвом України” показав, що більшість населення України – 54% (у вересні 2022 року таких було 71%) – продовжують думати, що політичне керівництво та військове командування діють злагоджено як одна команда. Проте за останній рік майже втричі зросла кількість тих, хто вірить у наявність серйозних конфліктів між політичним керівництвом країни та командуванням армії – ріст склав з 10% (грудень-2022) до 32%. Тобто так вважає вже майже кожен третій українець.
Другий наратив рф про те, що “влада України готова піти на неприйнятні компроміси з росією” також був спростований українцями. Абсолютна більшість з опитаних – 80% – продовжують вважати, що влада не піде не неприйнятні для України компроміси (у вересні 2022 року таких було 87%).
Незважаючи на це, між вереснем 2022 року і жовтнем 2023 року стало трохи тих, людей хто вважає, що влада може піти на неприйнятні компроміси. Ріст сягнув з 5% до 12%, тобто у 2,5 рази.
Третій наратив про те, що “Захід втомився від України і хоче, щоб Україна домовлялася з росією”, на жаль, показує помітний ріст тих, хто вважає твердження вірним, а підтримку Заходу слабшою і взагалі думає, що Захід хоче від України поступок росії.
Якщо у вересні і грудні 2022 року так вважало лише 15%, то у жовтні 2023 року їх побільшало вдвічі – до 30%. Проте знову-таки більшість населення країни наразі – 63% (у вересні-2022 – 73%) вважають, що Захід продовжує допомагати Україні і хоче, щоб війна закінчилася на прийнятних для України умовах.
У регіональному вимірі тенденція поширеності наративів “розколу” простежується більше на півдні, де продовжується контрнаступ ЗСУ, і українці очікують на певні його успіхи та деокупацію регіону. Водночас у всіх регіонах більше у відсотковому вимірі тих, хто дотримується протилежного погляду, а саме – про відсутність конфліктів та про продовження підтримки з боку Заходу.
Серед опитаних українців спостерігається тенденція, що ті, хто вірять у три наративи (у конфлікт між політичною владою та військовим командуванням, у те, що влада готова на неприйнятні поступки і що підтримка Заходу слабне), більше схильні і до територіальних поступок. Так, серед них 21-22% готові на територіальні поступки, а серед тих, хто не поділяє такі наративи – 10-13% згодні на поступки. Але навіть серед тих, хто поділяє певний наратив “розколу”, переважна більшість (70-74%) виступають проти територіальних компромісів.
