Влада розглядає два варіанти економічного бронювання від мобілізації

15 Лютого, 2024

258

Влада розглядає два варіанти економічного бронювання від мобілізації. Або це податки з зарплати від 30 до 35 тисяч гривень, або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця. Ця ідея полягає в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет. Відбувається це паралельно до затвердженого порядку бронювання, згідно з яким уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки.

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма розповів , що на зустрічах представники великих підприємств говорять, що вони можуть зупинитися, бо не вистачає людей. Він наголошує на необхідності впровадження “справедливого і зрозумілого механізму, який би гарантував роботу”.

“Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює “в білу”, і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано”, – пояснює Шурма.

Він також пояснив певну калькуляцію того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші. Виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати від 2 мільйонів осіб.

Навколо критеріїв для економічного бронювання точаться дискусії. Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. І нижня “межа входу”, яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.

Група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну “бронь”, то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам. Модель, яку розглядають у групі Наталухи, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші як певний спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону.

У моделі Банкової, яка фокусується на концептуальному “обіленні” економіки, усі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть у місцеві бюджети. Як показує попередній досвід, забрати їх звідти на ЗСУ буде досить складно.

Та обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету. За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік. Враховуючи, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 мільярдів гривень, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю.

27 січня Кабінет міністрів ухвалив новий порядок бронювання військовозобов’язаних, що передбачає відстрочку від мобілізації для 50% і більше держслужбовців та працівників важливих для країни підприємств. Також Інформатор писав, що 7 лютого Верховна Рада підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. Для внесення правок є час до 21 лютого, після чого буде голосування у другому читанні.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що до другого читання будуть переглянуті деякі положення контроверсійного законопроєкту щодо мобілізації. Основний акцент буде зроблено на трьох питаннях: служба людей з інвалідністю та тих, хто за ними доглядає, відстрочка для аспірантів-контрактників та блокування рахунків ухилянтів. Арахамія наголосив, що деякі норми проєкту не мають підтримки у парламенті.