Ті ж самі помічники визнають “не під камери”, що Україна наразі “не рухається вперед”, хоча й проводить контрнаступ. А на носу — зимовий період та повернення російських масованих обстрілів та блекаутів. І якщо рік тому народ звинувачував росіян, то тепер, кажуть в ОП, може звинувачувати владу — за те, що “не підготувалися”.
З контрнаступом в ЗСУ взагалі складно, пише Шустер. За словами представників Офісу президента, окремі генерали відмовляються йти в атаку, навіть якщо на це приходить прямий наказ із Києва.
“Вони (генерали ) просто хочуть сидіти в окопах та тримати оборону”, – пише TIME.
На початку жовтня керівництво країни нібито вимагало від військових почати звільнення тимчасово окупованої Горлівки. Однак в армії відмовилися це робити — нічим та ніким.
“Немає ні людей, ні зброї. Де зброя? Де артилерія? Де новобранці?”, – цитує ЗМІ слова одного з українських офіцерів.
Щодо новобранців ситуація взагалі є дуже складною. Через рішення президента звільнити усіх обласних керівників ТЦК в Україні сильно сповільнилася мобілізація. А тим часом ЗСУ продовжує зазнавати втрат, через що доводиться набирати чоловіків старшого віку, які часто мають проблеми зі здоров’ям. При цьому репутація військкоматів була безнадійно зіпсована, а замінити звільнених особливо й нема ким.
“Кому потрібна ця робота? Це все одно, що повісити на себе табличку з написом “корупціонер”, – наводить слова анонімного офіцера ЗСУ TIME.
Зеленський звільнить Залужного?
Один з найважливіших моментів матеріалу — інсайд TIME про значні кадрові перестановки у військовому керівництві країни. Вони нібито плануються на цю зиму.
Видання пише, що взимку звільнять когось зі “старших генералів” ЗСУ, який відповідає за контрнаступ. За текстом статті, на цього неназваного військового хочуть повісити відсутність великих перемог на фронті та низький темп наступу Сил оборони. Також на армію очікує корінна зміна стратегії ведення війни.
Власне, варіантів тут лише три. Це або командувач Сухопутних військ Олександр Сирський, або командир групи військ “Таврія” на півдні Олександр Тарнавський — або ж головком ЗСУ Валерій Залужний.
Звільнення будь-кого з цих людей — особливо Залужного — викличе значний резонанс в суспільстві та сильно вплине на хід бойових дій. Та варто розуміти, що наразі ця інформація є лише інсайдом у ЗМІ (хоча й в авторитетному) та не підтверджена офіційно.
Підтримка України — запорука безпеки світу: Зеленський вбачає ризики Третьої світової
Особисто Зеленський впевнений: якщо москву не зупинити в Україні — вона не зупиниться сама. Росіяни підуть далі, а бойові дії поширяться за межі нашої держави, це може статися будь-де. Тут погляди українського лідера стають вже відверто песимістичними: при такому розвиткові подій він вбачає сценарії початку планетарного конфлікту.
“Третя світова війна може розпочатися в Україні, продовжитися в Ізраїлі, а звідти переміститися до Азії, а потім вибухнути ще десь”, – каже Зеленський.
Окремо голова держави згадав події на Близькому Сході. Він вважає довгу війну Ізраїля проти ХАМАСу негативним сценарієм для нашої країни. Адже через це допомога Заходу, якої й так стало менше, може скоротитися ще більше.
Нарешті, Зеленський розказав про втому від війни як таку. Вона є як в України, так і в західних союзників. Однак не можна її допускати та навіть публічно про це говорити. Київ не має іншого вибору, окрім як продовжувати воювати й далі: і взимку, і навесні 2024 року — і так до кінця.
“Я не думаю, що Україна може дозволити собі втомитися від війни. Навіть якщо хтось втомлюється внутрішньо, більшість з нас цього не визнає”, – сказав Зеленський.
Під кінець бесіди з Саймоном Шустером український лідер згадав один з діалогів між ним та представниками американської влади. Його прямо спитали: що буде, якщо ми (США) перестанемо вас підтримувати.
“Ми програємо. Ось що буде”, – коротко відповів президент.
Зеленський знову на обкладинці TIME, але є нюанс: контексти та сенси нового інтерв’ю
Нагадаємо, що президент України вже втретє потрапляє на головну обкладинку TIME. Вперше він опинився там у 2019 році, після своєї історичної перемоги на президентських виборах. Він став першим українським лідером, якому це вдалося, та ще й тричі.
Вдруге Зеленський з’явився на обкладинці цього медіа у 2022 році. Тоді ж журнал назвав його “людиною року”. І тоді, і 2019 року, і зараз матеріали про українського президента писав журналіст Саймон Шустер.
І ось Зеленський опиняється на першій шпальті TIME втретє. Однак настрій тут вже зовсім інший. Він геть відрізняється від 2019 — коли новоспечений молодий президент ще не мав досвіду, та мав велику волю до змін та реформ. Він відрізняється і від 2022 — коли ми побачили вже не недосвіченого політика, а сильного та сміливого лідера держави що воює проти країни-агресора, який, не дивлячись на важку ситуацію, повний надії та віри в скору перемогу.
Але в цій статті ми бачимо іншого Зеленського. Ця людина вже не виражає великого оптимізму або позитиву. Він прямо каже, що війна буде дуже довгою. А подекуди його слова та висловлювання відверто депресивні.
Лейтмотивом в інтерв’ю проходять три основні емоції: втома, тривожність та похмура рішучість. Президент — таким, як його зобразив Саймон Шустер у своєму матеріалі — виглядає дуже похмурою, втомленою та геть не веселою людиною. Голову держави постійно переслідує тривожність, що західні союзники можуть почати надавати нам менше допомоги чи взагалі припинити підтримку.
І тим не менш Зеленський демонструє похмуру та затяту рішучість: він прагне довести справу до кінця, чого б йому це не коштувало, при будь-якому розвитку подій. Або ж він просто програє — і Україна як держава програє разом із ним. У всякому разі, саме такі слова президента цитує Саймон Шустер.