У Комітеті з питань бюджету ВРУ підраховують, скільки коштуватиме країні проведення додаткової мобілізації. Кількість призовників, яку беруть до розрахунків коливається у межах 400- 500 тисяч громадян. Для того, щоб їх забезпечити усім необхідним спорядженням, модернізувати військову техніку, провести відповідні навчання, доведеться витратити близько 720 млрд грн. Це показник витрат дорівнює 22,5% від усіх видатків, які є у держави.
Про витрати на додаткову мобілізацію повідомила очільниця Комітету з питань бюджету ВРУ Роксолана Підласа для програми “Що з економікою?”. Посадовиця пояснила, що з цієї суми витрат на додаткову мобілізацію у 720 млрд грн конкретно на забезпечення призовників одягом та на проведення військових навчань слід спрямувати 322 млрд грн. Ще 400 млрд грн треба для модернізації військової техніки.
“720 млрд грн додаткової потреби на рік — колосальна сума. Це близько 22,5% усіх наших видатків у 2024 році, і 41% видатків на оборону. Кошти міжнародних партнерів на потреби армії витрачати не можна. Тож йдеться лише про внутрішні ресурси. Збільшити їх на 40% за кілька місяців – дуже нетривіальна задача”, 一 пояснює Підласа.
Очільниця Комітету з питань бюджету додала, що кошти на покриття потреб додаткової мобілізації залучатимуть з різних джерел. При цьому розглядають і повернення до прогресивної ставки ПДФО, використання ресурсів з податку на розкіш. Не виключено, що гроші можуть стягувати й з місцевих бюджетів.
“За розрахунками Мінфіну у 2024 році до загальних фондів місцевих бюджетів надійде 462 млрд грн, торік було 442 млрд грн. Доходи місцевих бюджетів 一 це ті внутрішні ресурси, які ми якраз можемо спрямовувати на потреби ЗСУ”, 一 повідомила Підласа.
Чи зазначено про 500 тисяч осіб у законопроєкті про мобілізацію?
Очільник Управління преси та інформації Міноборони України Іларіон Павлюк підтвердив, що в оновленому законопроєкті про мобілізацію відсутня чітка цифра щодо кількості призовників, яких планують залучити до лав ЗСУ. Павлюк наголосив, що документ містить важливі механізми мобілізації, а також вдосконалює способи призову. Разом ці критерії й визначатимуть надалі кількість призовників, які необхідна для служби в українській армії.
Павлюк також додав, що механізми законопроєкту про мобілізацію дозволить залучати людей оперативно, однак багато норм ще слід доопрацювати. У Міноборони сподіваються, що документ ухвалять вже невдовзі.
Які положення зникнуть з законопроєкту про мобілізацію?
Український адвокат Ігор Фещенко поставив під сумнів можливість затвердження законопроєкту про мобілізацію у тому вигляді, який документ має зараз. Фещенко переконаний, що частину положень законопроєкту збережуть, однак положення про електронний кабінет військовозобов’язаного та повторне проходження ВЛК приберуть. Річ у тому, що ці норми не відповідають можливостям законодавства та адміністративного ресурсу. Водночас положення про терміни служби у 36 місяців, зниження призовного віку з 27 років до 25 років, відстрочку від мобілізації для осіб з інвалідністю всіх груп, причини неявки до ТЦК збережуть.
