Війна Що ж відбувається з українським ВПК в розпал повномасштабної війни з росією?

Що ж відбувається з українським ВПК в розпал повномасштабної війни з росією?

1211
0

Міністерство оборони України 17 липня створило Службу держзамовника, заснувавши державне підприємство «Агенція оборонних закупівель», ДП АОЗ МОУ. Цьому підприємству було надано повноваження управляти діяльністю державної компанії «Укрспецекспорт» (УСЕ). Напередодні цього рішення, 14 липня, уряд погодив передати зі складу УСЕ до сфери відповідальності МОУ, а саме до ГУР Генштабу ЗСУ, дві компанії-спецекспортери – спеціалізовану зовнішньо-торгівельну фірму СЗФ «Прогрес» і Державне госпрозрахункове зовнішньоторгове підприємство «Спецтехноекспорт», ДГЗП СТЕ. Постанову Кабміну № 892 про передачу до органів МОУ активів цих компаній було затверджено 12 серпня.

Власні розробки України

Окрім іноземних зразків, ЗСУ успішно використовують у боях також цілу низку видів ОВТ українського виробництва, які пройшли випробовування війною і заслуговують на увагу з точки зору нашої післявоєнної перспективи. Адже ми не настільки заможна країна, щоб і після війни купувати, обслуговувати і ремонтувати ОВТ основних зразків за кордоном — своє завжди буде дешевше.

Передусім, це протикорабельний ракетний комплекс «Нептун», створений у стислі терміни ДП ДержККБ «Луч». За оцінкою директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, за критерієм ефективність\вартість «Нептун» належить до оптимальних рішень. До того ж, його створили за відносно невеликі кошти в рекордно короткі терміни (2,5 роки).

Протикорабельний ракетний комплекс «Нептун»

Його протикорабельна ракета (ПКР) Р-360 має дальність дії до 300 км і може уражати і надводні, і наземні цілі. 13 квітня дві наші ПКР Р-360 берегового комплексу «Нептун» влучили в ракетний крейсер «Москва», який знаходився у північно-західній частині акваторії Чорного моря. Після вибухів і сильної пожежі флагман російського ЧФ пішов на дно. Це була неабияка подія, адже вперше бойовий корабель та ще й такого класу у відкритому морі було знищено ПКР цілком українського виробництва.

Інша розробка ДП ДержККБ «Луч» — 300-мм високоточна РСЗВ «Вільха-М» з дальністю дії у 110-130 км, що має перевагу над HIMARS (70 км). Колове відхилення від цілі — до 5 метрів. Восени 2021 року «Вільха-М» проходила держвипробування, а з початком російської агресії використовується ЗСУ за призначенням. У 2014-22 роках під час створення РСЗВ «Вільха-М», ракетних комплексів «Нептун» і «Сапсан» («Грім-2») в Україні відпрацювали технології твердих ракетних палив, спорядження корпусів ракетних двигунів, виготовлення вибухових сумішей та спорядження бойових частин ракет.

РСЗВ «Вільха-М»

Найбільш очікуваним є оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) «Сапсан» («Грім-2»), створений КБ «Південне». Дальність польоту ракети з 450-кг бойовою частиною в експортному виконанні становить 280 км, у версії для ЗСУ – до 500 км з перспективою подальшого збільшення. Зокрема, на думку В.Горбуліна, з використанням авіаційних носіїв і здійсненні пусків з висоти 9-15 км дальність застосування ракети можна збільшити до 1000-1200 км. Та навіть 280-км дальність експортної версії ракети за умови розміщення ОТРК в Сумській області теоретично дозволять тримати під прицілом Москву, Саратов, Липецьк і інші важливіадміністративно-промислові центри РФ. Наступним кроком може бути створення двоступеневих ракет з дальністю до 2000 км.

ОТРК «Сапсан»

В лютому 2021 року МО України повідомило про плани підписання контракту на виготовлення першого дослідного дивізіону ОТРК «Сапсан» скороченого складу для випробувань. Йшлося про підготовку контракту на виготовлення одної дослідної батареї та елементів управління дивізіоном ОТРК. У 2022 році ОТРК мав бути прийнятий на озброєння ЗСУ. Через таємність контракту подальша доля ОТРК поки невідома.

Цікавою розробкою КБ «Південне» є перспективний ЗРК СД «Дніпро», призначений для знищення повітряних цілей на середніх і малих відстанях (28-50 км) в т.ч. в умовах радіоелектронної протидії. ЗРК використовує високоманеврену ракету на базі дуже вдалої авіаційної ракети Р-27 класу «повітря-повітря», що відрізняється нестандартною системою газодинамічного поперечного управління ракетою. У грудні 2016 року на полігоні «Алібей» відбулися перші успішні пуски ракет. На базі цього комплексу у 2017 році Україна пропонувала Польщі спільне створення ЗРК за польською програмою «Narew». Експериментальний зразок ЗРК «Дніпро» використовується в даний час для вирішення завдань ППО. Зокрема, 27 червня його використали на Одещині для знищення ворожих крилатих ракет.

Наприкінці 2021 року завершилися льотні випробування перспективного українського ударного БПАК – баражуючого боєприпасу  ST-35 «Грім» (розробник-приватна компанія «Атлон Авіа») з дальністю дії до 30 км. Спеціальний гексакоптер піднімає «Грім» на висоту 500-700 м, після чого той відділяється і самостійно рухається в напрямку цілі. Сам гексакоптер залишається у повітрі і служить для ретрансляції сигналів і зв’язку з боєприпасом до моменту ураження цілі, навіть на закритих позиціях, після чого повертається на базу. «Грім» може використовувати термобаричну, кумулятивну або осволково-фугасну бойову частину масою 3,5 кг.

ST-35 «Грім»

У серпні 2021 року РНБОУ ухвалила рішення щодо розвитку ракетного озброєння до 2031 року. Витрати на цю программу, за словами Олексія Данилова, мають скласти понад 200 млрд грн. Але, за словами причетних до цього чиновників, ракетної програми насправді не існує, формально йдеться лише про «питання розвитку ракетного озброєння до 2031 року». З огляду на пріоритетність у наступні 10 років закупок ракетної зброї, сучасної ракетно-космічної техніки, ВТЗ тощо, було б доцільно формалізувати зазначеня «питання розвитку» у вигляді щонайменше державної цільової програми.

САУ «Богдана»

155-мм САУ «Богдана», вітчизняний аналог французької САУ Cаesar, з дальністю стрільби до 40 км розроблялась на підставі спільного рішення МО України і ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» в рамках ДОЗ з лютого 2016 року. Планувалося замовити для ЗСУ 18 установок, але через штучні затримки САУ все ще не вийшла з етапу держвипробувань. Зараз «Богдана» успішно діє на фронті, вона брала участь в операції зі звільнення о. Зміїний.

БПАК PD-2

Багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс (БПАК) PD-2 від компанії Ukrspecsystems, призначений для ведення розвідки, здатний також нести бомбове навантаження вагою до 3 кг. Існує також модифікація цього дрона з можливістю вертикального старту й посадки, що значно розширює діапазон використання машини в умовах складного рельєфу або урбанізованої місцевості. У ЗСУ PD-2 є одним з найбільш масових у своєму класі  повітряних розвідників і коригувальників  артилерійського вогню.

ТОВ «ХАДО-Холдінг», відомий вітчизняний виробник снайперської зброї (наприкінці 2020 року на озброєння ЗСУ прийняли одразу дві гвинтівки: Snipex T-Rex i Snipex Alligator) у 2021 році  представив нову перспективну для війська великокаліберну гвинтівку Snipex Monomakh з напівавтоматичним механізмом заряджання. За рахунок цього темп стрільби з неї може бути набагато швидшим, ніж у гвинтівок із ручним перезаряджанням. Ця зброя розроблена під боєприпаси 14,5×114 мм і є антиматеріальною, адже застосовується не стільки проти живої сили противника, скільки його техніки. До цього можна додати перевірені на фронті зразки ОВТ: танк БМ «Булат», ББМ «Козак-2М»,  БТР-4, РСЗВ «Буревій», ПТРК «Стугна-П», РЕБ, автомат «Малюк», снайперська гвинтівка Snipex Alligator, РЛС та БПЛА вітчизняного виробництва («Фурія», АCS-3М, PD-2), систему управління «Кропива» тощо. І все це — не рахуючи розробок, які ще не реалізовані «в металі».

ОПК в очікуванні змін

З урахуванням подій, котрі відбуваються у світі, годі очікувати зниження попиту на конвенціональні ОВТ. А отже країни-експортери й надалі боротимуться за перспективні контракти на ринках озброєнь. Це буде актуально і для нас. Окрім виробництва зброї для власних оборонних потреб, її експорт може бути важливою статтею національного доходу. І це не просто фантазії: ще зовсім нещодавно Україна входила до Топ-10 країн-експортерів зброї і зберігає певні можливості навіть зараз. Щоправда,  післявоєнний зброярський ринок буде мати певні відмінності, та й ОПК України напевно зазнає змін. Ймовірно, з огляду на поточні відносини з західними партнерами, доцільно буде шукати можливостей виробництва зброї на партнерських засадах.

Вже зараз ми маємо перспективні довгострокові угоди з західними партнерами, які дозволяють сподіватися на подальший розвиток. Це передусім угода з Польщею щодо створення на її території інноваційного українсько-польського  осередку «Долина дронів», рішення про створення українсько-польського СП з виробництва озброєнь, угоду з турецькою компанією Baykar щодо будівництва в Україні підприємства з проектування і будівництва БПЛА тощо.

За прогнозами фахівців Українського Інституту майбутнього (УІМ), «після завершення гарячої фази війни перед державою постане завдання ремонту, продовження ресурсу, модернізації наявних ОВТ та закупівлі додаткових. Наведене забезпечить ОПК безперервним ритмічним фінансуванням, що повинне використовуватись з метою розвитку виробництва». Тобто, ОПК України буде гарантовано забезпечений замовленнями, а суми прибутку можуть бути використані для його розвитку.

Крім того, на думку експертів УІМ, Україна має потенціал до створення глобальної агенції перспективних дослідницьких проєктів у галузі безпеки та оборони, світового інкубатору оборонних технологій. Також, необхідно створити державний фонд розвитку оборонних технологій, призначений виключно  для фінансування закупівлі ліцензій, на створення передових військових технологій і сучасних зразків ОВТ. Також важливо реформувати ДК «Укроборонпром» таким чином, щоб він сам був зацікавлений в інвестуванні у нові перспективні розробки.

#ГолосНароду

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я