У дослідженні розглянені всі 27 країн-членів Європейського союзу плюс Велика Британія, а також країни-члени Енергетичної спільноти (в неї, крім ЄС, входять іще дев’ять країн, які зобов’язалися втілити в себе енергетичне законодавство Євросоюзу, – Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія і Україна, – а також Грузія, яка в це дослідження не ввійшла) і ще Туреччина.
Забруднення від їхніх вугільних електростанцій розглядаються за трьома показниками викидів: двоокису сірки (SO2), твердих частинок розміром до 10 мікрометрів (PM10) і окисів азоту (NOx). Як з’ясували дослідники, Україна веде перед за двома з цих показників і стала третьою серед досліджених країн іще за одним (дані наводяться на 2019 рік).
При цьому, зауважено в дослідженні, дані щодо викидів в Україні стосуються тільки підконтрольної урядові території; даних щодо окупованих територій не було.
Україна попереду найгірших
Зокрема, українські вугільні електростанції дають величезну більшість викидів твердих частинок PM10: серед десяти таких електростанцій, які викидають їх найбільше, відразу вісім із України, а в першій тридцятці українських 18.
Україна, мовиться в дослідженні, виробляє 34 відсотки від споживаної в країні електроенергії на 20 вугільних електростанціях, збудованих іще до 1976 року, на жодній із них, за єдиним винятком, немає обладнання для десульфурації – очищення димових газів від сполук сірки. Цим винятком є новий другий енергоблок Трипільської електростанції, на якому застосована технологія десульфурації димових газів як пілотний проєкт.
Як зазначають дослідники, більшість країн-членів Енергетичної спільноти 2019 року не дотрималися національних обмежень на шкідливі викиди. Водночас вони зауважили цікавий факт: Україна, вугільних електростанцій із якої так багато серед найбільших забруднювачів, при цьому за всіма трьома показниками забруднень і близько не досягла своїх лімітів.
Вугільна енергетика і шкідлива, і витратна
Україна, Туреччина і країни Західних Балкан, наголошено в дослідженні, підтримують свої «брудні» вугільні електростанції або прямим фінансуванням, або опосередковано – не дотримуючись екологічних стандартів. При цьому вони мають значний потенціал відновлюваних джерел енергії, який міг би, отримавши підтримку, легко замінити вугільну енергетику.
«Туреччина, Україна і країни Західних Балкан – головні джерела забруднення повітря внаслідок роботи вугільної енергетики в Європі. Викиди в повітря можуть переноситися на тисячі кілометрів. Тому це питання не національного рівня, а континентального. Замість того, щоб витрачати гроші на субсидії вугільній енергетиці і дорогі інвестиції в оновлення цих станцій, щоб вони відповідали стандартам щодо викидів, Україна, Туреччина і країни Західних Балкан мали б прискорити перехід на свої багаті альтернативні джерела «чистої» енергії», – заявив один із авторів дослідження, аналітик із питань електроенергетики і кліматичних даних Уфук Альпарслан.
Як мовиться в дослідженні, інвестиції, що були б потрібні в вугільну енергетику в країнах Енергетичної спільноти для того, щоб вона відповідала Директиві щодо промислових викидів, іще станом на 2013 рік оцінювалися в 7,85 мільярда євро, плюс іще по 473 мільйони євро щороку на підтримання такого стану, а також 1–2 відсотки від загального виробництва електроенергії на вугільних станціях має витрачатися на роботу установок десульфурації.
Так само дорого коштує й підтримання використання вугільної енергетики. За даними дослідження, країни Енергетичної спільноти протягом 2015–2019 років витратили на підтримку вугільної енергетики 2 мільярди євро.
Перейти на «чисту» альтернативу
Тим часом альтернативи «брудній» вугільній енергетиці цілком реальні, зазначають дослідники: і Україна, і Туреччина, і країни Західних Балкан мають добрі перспективи для сонячної енергетики й вітроенергетики, Туреччина ж має змогу наростити потужність своїх наявних гідроелектростанцій.
Зокрема, мовиться в документі, Україна має величезний енергетичний потенціал і в сонячній енергетиці (55 ГВт), і в вітроенергетиці (319 ГВт), що може дозволити країні повністю відмовитися від вугільної енергетики до 2030 року. Крім того, всі згадані країни, що є нині найбільшими забруднювачами повітря через вугільні електростанції, могли б повністю забезпечити своє енергоспоживання, віддавши менш ніж 5 відсотків від своєї території під сонячні електростанції. У будь-якому разі, вони мали б прискорити свій перехід на альтернативну «чисту» енергетику.
За словами дослідників, забруднення повітря вугільними електростанціями щороку призводить до трьох тисяч передчасних смертей на Західних Балканах і 4818 передчасних смертей у Туреччині. Даних про Україну вони не навели.
#влада #тес #енергетика #екологія