Опалювальний сезон ще тільки стартує, а кияни вже масово отримують платіжки за тепло . Причому, з рекордними сумами – до 20-30 тисяч гривень. Більш того, багато хто скаржиться, що їм нараховували за опалення все літо.
“У мене опалювальний сезон і не закінчувався. За червень-вересень за послугу централізованого опалення від” Київтеплоенерго “мені нарахували 26 тисяч. А за версією Центру комунального сервісу, потрібно платити 36 тисяч гривень. І наскільки мені відомо, це масове явище по Києву. Кому по 2 тисячі накидають за однушку, кому по 5-6 тисяч – за скромну двушку “, – розповів нам читач” Країни “.
“Незрозумілі” суми в платіжках – не рідкість. А з настанням нового опалювального сезону їх стане ще більше “, – говорить глава комітету житлово-комунальної інфраструктури, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської ради при КМДА Олег Попенко.
“Космічні платіжки” приходять не тільки за опалення, але і за гарячу і холодну воду “, – додав виконавчий директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Андрій Никончук.
То звідки беруться рекордні цифри в платіжках і як їх можна оскаржити?
Вибивають борги “Київенерго”
Випадок нашого читача, якого комунальники, судячи з отриманої платіжці, “гріли” все літо – не унікальний. “Ми вже рік розбираємося з будинком по вулиці Героїв Сталінграда, де людям нараховують за тепло по 7-8 тисяч гривень на місяць”, – говорить Попенко.
Про появу незрозумілих нарахувань розповів також один з експертів ринку житлово-комунальних послуг, який, здавалося, б, знає всі нюанси цієї сфери. Але і його вразили незрозуміло звідки взялися рекордні цифри в платіжці. “Несподівано з’явився борг за опалення. Почав розбиратися в Центрі комунального сервісу. Там кажуть, з цього місяця стали приплюсовує старі борги, що залишилися ще від” Київенерго “(компанія передала справи комунальному підприємству” Київтеплоенерго “минулого літа – Ред. )”, – говорить експерт.
Тобто, одне з пояснень незрозумілих платіжок – старі борги за опалення і гарячу воду від “Київенерго”.
Варто відзначити, що після того, як стало відомо про те, що “Київенерго” передає управління тепловими мережами “Київтеплоенерго”, багато городян справді перестали платити за рахунками.
“У” Київенерго “я вже не поспішав платити, тому що не хотів, щоб моя оплата у них зависла до того моменту, як вони все владнають з КТЕ”, – розповів експерт. А у деяких справно сплачені платежі дійсно “загубилися”.
Але є ще один нюанс. “Київенерго”, вже знаючи, що буде йти зі столичною комуналки, початок “малювати” захмарні цифри. За тим нарахуваннях багато питань “, – розповів” Країні “глава Наглядової ради Житлового союзу України Володимир Морозов.
Незрозуміло також, чому старі борги з’явилися саме зараз, хоча з моменту передачі справ від “Київенерго” в КТЕ пройшло вже більше року. Багато киян встигли за цей час не тільки забути про старі борги, а й втратити оплачені рахунки.
Як розповіла “Країні” радник заступника голови КМДА Юлія Грамотна, практики нарахування платежів за тепло поза опалювальним сезоном в місті немає.
“Звичайно, без конкретної платіжки і конкретного адреси складно сказати, звідки взялися рекордні цифри. Але це дійсно можуть бути старі борги.” Київтеплоенерго “взяло на себе дебіторську заборгованість, що залишилася від” Київенерго “, і працює з нею”, – зазначила Грамотна.
За її даними, на сьогоднішній день борг населення за тепло становить 1,5 млрд, а за гарячу воду – 1,3 млрд гривень.
За словами Олега Попенко, були проблеми з передачею бази даних “Київенерго” новому комунальному підприємству. Тому зі старими боргами починають розбиратися тільки зараз.
Втім, не виключено, що в “Київтеплоенерго” почали вибивати старі борги і через фінансові проблеми. На початку жовтня Київрада погодила чергове поповнення статутного фонду комунального підприємства більш ніж на 50 млн гривень. Ці гроші зняли з інших бюджетних програм, що обурило депутатів Київради. Тобто, отримати з міського бюджету черговий “транш” “Київтеплоенерго” буде непросто.
Але людей більше цікавить, як тепер, через понад рік, з’ясувати – по-чесному чи тоді нарахували за тепло і гарячу воду, або цифри взяті зі стелі.
Юлія Грамотна радить звертатися за звіркою в Центр комунального сервісу. При цьому потрібно мати при собі всі платіжки за минулий період. “Якщо борг неправильний, його анулюють, Якщо правильний – існує можливість реструктуризації і оплати в розстрочку”, – говорить вона.
Плюс – потрібно запастися терпінням. “Це страшна тяганина. У комунальних службах не вистачає людей, там традиційно довгі черги, так що доведеться витратити час і нерви”, – попереджає Попенко.
Страждають, в першу чергу, ті, хто отримує субсидії. Адже, згідно із законом, борг більше 340 гривень – вже привід зняти субсидію. Тому їм доводиться спочатку платити, а тільки потім – розбиратися в надії, що коли небудь ці гроші повернуть.
“Гріють” на лічильниках і прибудовах
Але обхід комунальних служб дозволить обчислити хіба що старі борги (і то, якщо збереглися платіжки), але не правильність самих нарахувань. А з цим теж багато проблем.
“Скажімо, ми довго розбиралися з будинком по вулиці Героїв Сталінграда на Оболоні. Там мешканцям приходили рахунки за опалення по 7-8 тисяч за двушку. З’ясувалося, що вони платили не тільки за себе, але і за сусідів. Деякі мешканці не передавали вчасно показники індивідуальних лічильників або передавали нуль. Комунальники звіряли показники індивідуальних і загальнобудинкового лічильника, а отриману різницю просто “розкидали” на всіх мешканців. В результаті одні платили копійки, а інші – по кілька тисяч. Ситуація частково вирішилася тільки зараз. У новий м законі про ЖКГ з’явилася норма про те, що людина не може зовсім нічого не платити за тепло, навіть якщо не живе в квартирі. Він все одно повинен заплатити за подачу тепла, правда, на 20-25% дешевше. У законі прописано, що в такому випадку людина платить за прогрів приміщення до 14 градусів,
Але ця практика буде застосовуватися вже в новому опалювальному сезоні, а от з перерахунком за старими нарахуваннях можуть бути проблеми, – визнає експерт.
“Це потрібно зайти в кожну квартиру і перевірити всі лічильники. Ніхто цього не робить”, – говорить Попенко.
“Роками ніхто не ходить і не перевіряє правильність показань лічильників. Тобто, можна спокійно передавати нульові показання, а потім сказати, що лічильник” тільки що зламався “. А якщо квартира продана, і там вже новий власник, то взагалі нічого довести неможливо” , – додав Андрій Никончук.
Проблеми з різницею в показаннях квартирних та будинкових лічильників на опалення характерні в основному для новобудов.
У старих будинках – свої нюанси. Там “космічні платіжки” часто виходять з-за того, що деякі мешканці самовільно збільшують опалювальну площу. Скажімо, виносять батареї на балкон або в прибудову, але платять за опалення тільки по площі квартири або ж пускають через систему опалення тепла підлога.
Окремі “секрети” по гарячій і холодній воді
“У будинкових лічильників на воду точність вище, ніж у квартирних. Тому у постачальника часто виникають так звані” небаланси “. І їх розкидають на всіх мешканців. Доводиться доплачувати також за різні аварії, наприклад, прорив труби в підвалі, а це додаткові десятки кубів. Кожній квартирі донарахують і за сусідів, які за фактом користуються водою, але занижують показання лічильника або передають “нуль”. У нас чимало і умільців, які ставлять на лічильники магніти або підключаються до системи через фільтри (вони стоять перед будинковими лічильниками і часто вже не опломбовані). А якщо у вас взагалі немає лічильника на воду, то будьте готові, що саме на вас ляже левова частка “небалансу”, – говорить Никончук.
300 тисяч або війна з сусідами
Домогтися перерахунку і за тепло, і за воду – непросто. Згідно із законом, мешканці багатоквартирних будинків зобов’язані платити не тільки за свою квартиру, але і за “загальні площі” (під’їзд, підвали та ін.).
І скільки гігакалорій і кубів води на них спишуть – можна тільки гадати.
“У людини з аргументів – тільки платіжки і в кращому випадку показання індивідуального лічильника. Він не бачить загальної картини по дому, і у нього свідомо презумпція винності”, – говорить Никончук.
Ситуацію ще більше заплутують тарифи, формули за якими комунальники не розкривають. “Ми готуємо лист до уряду. Нехай пояснять, що це за величина така – гривні на квадратний метр (плата за опалення, в Києві – 38 гривень за квадрат – Ред. ). З гігакалорій більше зрозуміло, а ось звідки взявся тариф за квадрат і наскільки він обґрунтований – питання відкрите “, – зазначив Морозов.
Новий закон про ЖКГ більшість проблем не вирішив. “Там є, наприклад, норма, що мешканці зобов’язані випускати в квартири перевіряючих для звірки лічильників і інспекції площ. Але немає санкцій для тих, хто цього не зробить. Тому як не пускали, так і не пускатимуть. По всьому видно, що влада намагається по максимуму дистанціюватися від комунальних розборок. Так що у людей не залишається іншого виходу, як самим воювати з сусідами і комунальниками “, – підсумував Андрій Никончук.
На думку Олега Попенко, вихід – установка індивідуальних теплових пунктів.
“Якщо в середньому по Києву платять за опалення 38 гривень за квадрат, то в будинках з ІТП – 15-20 гривень”, – говорить він.
Але це задоволення не з дешевих – потрібно від 300-400 тисяч до 1,5 млн гривень. Якщо встановлювати обладнання без пільгових кредитів, то в 100-квартирному будинку кожній родині доведеться викласти, мінімум, по 3 тисячі, а з урахуванням того, що скидаються далеко не всі мешканці, то і більше. Так що поки будинків з ІТП в Києві трохи – всього 250 з порядку 8 тисяч багатоповерхівок.
ЩО РОБИТИ?
Головна тарифна інтрига полягає в тому, як комунальники будуть затверджувати нові тарифи.
Справа в тому, що після вступу в силу в травні цього року останніх пунктів нового закону про ЖКГ, з’явилася вимога, згідно з яким твердження тарифу неможливо до тих пір, поки не будуть підписані договори з споживачами (колективні або індивідуальні).
“Тобто, поки люди не визначатися як вони хочуть обслуговуватись, не укладуть договори, за процедурою нові тарифи затвердити неможливо. А якщо дотягнуть до нового року, то тарифи на цей сезон вже в будь-якому випадку залишаться стабільними – в розпал опалювального сезону ніхто їх підвищувати не буде. При цьому комунальним підприємствам це загрожує мільярдними збитками “, – говорить Гарник.
Зараз місцева влада лобіює внесення змін до закону про житлово-комунального господарства.
“Хочуть закласти норму, за якою можна затвердити тариф на підставі публічного договору. Тобто, визначається тариф, офіційно публікується, а люди вже потім визначаються з типом договору. Але ціна вже в будь-якому випадку є”, – говорить Гарник.
Поки місцеві лобісти шукають підтримку в парламенті, вони намагаються не привертати до тарифного питання зайвої уваги.
Адже виходить, що зараз українці самі можуть заблокувати масовий перегляд тарифів на опалення і гарячу воду – для цього потрібно просто потягнути з перепідписанням договору з комунальниками – тільки й усього.
