На голову Новини Зміни до Конституції містять норми, що можуть призвести до дезорганізації влади –...

Зміни до Конституції містять норми, що можуть призвести до дезорганізації влади – суддя КС Сас

88
0

Суддя Конституційного суду України Сергій Сас вважає, що зміни до Конституції в частині децентралізації влади містять норми, які можуть призвести до дезорганізації влади.

Як передає УНІАН, про це йдеться в опублікованій на сайті КС окремій думці судді Саса стосовно висновку Конституційного суду щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції в частині децентралізації влади вимогам статей 157 і 158 Основного закону.

На думку Саса, КС «мав би зробити застереження щодо наявних в окремих положеннях законопроекту ризиків». За його словами, норма про порядок призначення на посаду та звільнення з посади префекта президентом України за поданням Кабінету міністрів на перший погляд не викликає жодних застережень, однак «механізм призначення на посаду і звільнення з посади префекта буде ефективним лише за умови, якщо президент України, прем’єр-міністр України, члени Кабінету міністрів матимуть спільні політичні погляди (або є представниками однієї політичної “команди”)». «За інших обставин може скластися ситуація, коли подані урядом України кандидатури на посади префектів не будуть підтримані президентом України. З огляду на те, що саме на префектів покладається здійснення виконавчої влади в районах і областях, у містах Києві та Севастополі, закріплення в Конституції України норми, яка не гарантує здійснення виконавчої влади на місцях, є недопустимим», – наголошує він.

При цьому суддя КС зазначає, що запропонованими змінами не встановлюється строк повноважень префекта та не визначається, хто може виконувати його обов’язки, якщо префект не може здійснювати свої функції (відпустка, хвороба тощо). «Таким чином, на конституційному рівні створюється загроза нефункціонування виконавчої влади на місцях, в результаті чого буде порушено принцип безперервності влади», – підкреслює Сас.

Він вважає, що відсутність зазначених норм в Конституції «допускає варіації на законодавчому рівні, наслідки яких в частині прав і свобод людини і громадянина неможливо передбачити».

Сас зазначає, що законопроектом також надається префекту повноваження зупиняти дію актів місцевого самоврядування з одночасним зверненням до суду, але не передбачаються конституційна можливість висловлення йому недовіри органами місцевого самоврядування чи територіальною громадою або інші конституційні механізми відповідальності префекта за ініціативою органів місцевого самоврядування. Суддя нагадав, що «за правовою позицією Конституційного суду України, викладеною у висновку від 15 січня 2008 року № 1-в/2008, скасування інституту висловлення недовіри голові обласної державної адміністрації депутатами обласної ради може призвести до обмеження прав громадян». На його думку, відсутність аналогічного інституту щодо префекта «може негативно вплинути на права і свободи людини і громадянина». Він додає, що аналіз положень законопроекту свідчить про те, що префект може зупиняти дію будь-яких актів місцевого самоврядування, зокрема прийнятих за результатами місцевого референдуму, однак таке повноваження префекта суперечить праву територіальної громади здійснювати місцеве самоврядування безпосередньо шляхом місцевих референдумів», оскільки за своєю правовою природою результати волевиявлення на референдумі є остаточними, не потребують затвердження або схвалення будь-якими органами державної влади і є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Сас зазначає, що законопроектом передбачається, що префект “спрямовує і організовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади”, проте ці ж повноваження в повному обсязі належать центральним органам виконавчої влади, зокрема міністерствам, а міжміністерську координацію діяльності здійснює Кабінет міністрів.

«Невизначеність форм і меж повноважень префекта із зазначених питань створює на конституційному рівні множинність джерел влади (міністерства і кілька десятків префектів) з одними і тими ж конституційними повноваженнями. Такий спосіб організації державної влади створює на конституційному рівні можливість її перманентної дезорганізації, безвідповідальності, оскільки префекти, згідно із законопроектом, не відповідальні перед Кабінетом міністрів за свої втручання у повноваження міністерств, а акти префектів з цих питань не можуть бути скасовані Кабінетом міністрів України», – наголосив суддя КС.

Сас зазначає, що згідно із запропонованими законопроектом редакціями пункту 8 частини першої статті 106 та частини третьої статті 144 Конституції, президент України за певних обставин тимчасово зупиняє повноваження складу ради громади, районної, обласної ради. «Водночас у частині шостій статті 144 Конституції України в редакції законопроекту передбачається дострокове припинення Верховною Радою повноважень не складу ради, а ради як органу, визначеного у частині четвертій статті 140 Конституції України в редакції законопроекту. Незрозуміло, який конституційний сенс закладено у припинення повноважень складу ради. Постає питання, чи це дає право припиняти повноваження окремих депутатів, чи їх окремі депутатські повноваження. Така невизначеність статусу депутатів не дає їм можливості усвідомлено виконувати свої обов’язки, суперечить гарантії знати свої права і обов’язки, встановленій у частині першій статті 57 Конституції України, чим обмежує права і свободи людини і громадянина», – вважає суддя КС.

Сас зазначає, що законопроектом пропонується виключити положення, за яким “держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування”. «Така зміна не є своєчасною, оскільки не враховує, що із двадцяти семи суб’єктів – адміністративно-територіальних одиниць (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) – лише декілька є донорами, які самостійно забезпечують себе фінансами та наповнюють доходами державний бюджет України, а решта – реципієнти, які потребують фінансової допомоги від держави», – зазначає суддя в окремій думці. Він вважає, що виключення зазначеного положення «знижує рівень конституційних соціально-економічних гарантій держави для мешканців дотаційних територіальних громад, чим обмежує їхні права і свободи».

За словами судді КС, велика кількість «неточностей, неузгодженостей, прогалин у змінах до Конституції, запропонованих законопроектом», є недопустимою для Конституції та «може призвести до неоднозначного розуміння її норм».

Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада 16 липня направила до КС проект змін до Конституції (щодо децентралізації влади) для одержання висновку щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

31 липня КС оприлюднив висновок щодо законопроекту, визнавши його таким, що відповідає Конституції Україні і не спрямований на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України. Четверо суддів Конституційного суду України – Сергій Сас, Микола Мельник, Михайло Гультай та Ігор Сліденко, висловили свої окремі думки щодо змін до Конституції в частині децентралізації.

Згідно з регламентом Верховної Ради, отриманий висновок КС роздають народним депутатам і направляють президентові України. Після цього парламент попередньо схвалює законопроект (у першому читанні) 226 голосами. Потім на наступній сесії для остаточного ухвалення закону про внесення змін до Конституції необхідно не менш ніж 300 голосів парламентаріїв.

УНІАН

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я