У разі виникнення необхідності при запровадженні воєнного стану, держава може забирати майно, що належить громадянам, приватним компаніям, та комунальним підприємствам.
В РНБО знову заговорили про можливість уведення військового стану до осені. Про це нам повідомили проінформовані джерела в Раді національної безпеки та оборони. Раніше голова РНБО Олександр Турчинов пояснював, що допускає можливість введення військового стану вже до 1 серпня.
У зв’язку з такими чутками, в інтернеті користувачі обговорюють: на що можна очікувати після введення військового стану в країні. “Знай” розпитав про це в юриста, керівника фірми “Турій та партнери” Андрія Турій.
“Військовий стан, це особливий правовий режим, що вводиться в разі збройної агресії чи загрози нападу проти України. Такий режим може вводитися на всій території країни або на окремих її частинах. Під час воєнного стану допускається обмеження конституційних прав і свобод людини та прав юридичних осіб”, – розповів юрист.
Військовий стан вводиться на підставі указу Президента України, який повинен бути затверджений Верховною Радою України.
Після введення військового стану, державна та місцева влада має право:
– посилити охорону важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, та ввести особливий режим їхньої роботи;
– запровадити трудову повинність;
– використати потужності та трудові ресурси підприємств усіх форм власності з можливістю зміни режиму роботи та умов праці у відповідності до законодавства про працю;
– примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності;
– запровадити комендантську годину, а також спеціальний режим світломаскування;
– встановити особливий режиму вїзду і виїзду, обмежити свободу пересування громадян та іноземців;
– перевіряти документи, оглядати речі, транспорт, багаж та вантажі, житло та інші приміщення;
– заборонити проведення мирних зборів, мітингів, демонстрацій, масових заходів;
– порушити питання про заборону діяльності політичних партій, обєднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, тощо;
– встановити заборону або обмеження на вибір місця перебування чи проживання;
– регулювати роботу ЗМІ;
– вилучити телекомунікаційне обладнання, теле-, відео-, аудіоапаратуру, комп’ютери та інші технічні засоби зв’язку;
– заборонити торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними та отруйними речовинами, алкогольними напоями;
– встановити особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні препарати та прекурсори;
– вилучати в підприємств та організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні матеріали сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
– заборонити змінювати місце проживання громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, без дозволу військового комісара;
– встановлювати для юридичних та фізичних осіб військово-квартирну повинність з розквартируванням військовослужбовців, евакуйованого населення;
– проводити евакуації населення, цінностей;
– запровадити нормове забезпечення населення продовольством, ліками, та іншими товарами;
– усувати з посад керівників підприємств усіх форм власності за неналежне виконання ними визначених законом обов’язків;
– інтернувати громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України.
Деякі заходи наведені в цьому законі суттєво звузять права людей, наприклад, запровадження трудової повинності, при якому до праці можуть залучати працездатних осіб, не залучених до роботи в сфері оборони та сфері забезпечення життєдіяльності населення й не заброньованих за підприємствами на період дії воєнного стану з метою робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайного стану. До осіб, які можуть залучатися, належать: безробітні, особи, зайняті в особистому сільському господарстві, студенти, самозайняті особи.
Використання потужностей приватних підприємств в умовах воєнного стану означає фактичне тимчасове державне володіння та управління на таких підприємствах, без врахувань бажання керівництва та власників таких підприємств. Фактично можливе перепрофілювання діяльності таких організацій. У тому разі, якщо керівництво підприємств не буде виконувати розпоряджень військових, то вони можуть бути усунуті з посад із призначенням виконувачів обов’язків керівника.
У разі виникнення необхідності при запровадженні воєнного стану, держава може забирати майно, що належить громадянам, приватним компаніям, та комунальним підприємствам. Тобто, держава матиме право взяти у використання автотехніку, запасні частини до неї, обладнання на підприємствах, або приміщення.
Для контролю за ЗМІ, а саме за змістом інформації, яку вони можуть поширювати, існує норма щодо контролю військових у цій сфері. За бажанням військових та у відповідності до закону, є можливість виключити мережу інтернет-, теле-, радіостанцій та зупинити роботу закладів культури.
У разі необхідності, військові мають право зобов’язувати володарів житлових приміщень поселяти військовослужбовців, евакуйованих осіб до себе.
Законом передбачена можливість затримувати громадян держави, яка загрожує нападом чи вже воює проти нашої країни з направленням у безпечні від бойових дій місця та з наданням можливості належного харчування, забезпеченням одягу, гігієни, медичної допомоги.
Військові мають право слідкувати за світломаскуванням, тобто мають право контролювати приховування від спостереження повітряного і наземного противника світлових демаскуючих ознак військ, військових обєктів, промислових районів і населених пунктів.
При проведенні відчуження майна в умовах воєнного стану, військові повинні надавати особам та організаціям документ про примусове відчуження майна. На підставі цього документу, у його отримувача є можливість отримати компенсацію його вартості, але вона дуже примарна, так як здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони або органам, які згідно з законом приймають рішення про примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Можна легко здогадатися, що в умовах війни грошей не вистачить усім, а тому очікувати на реальну компенсацію не варто.
Не врегульована законом можливість використання потужностей підприємств та трудових ресурсів. Не зрозуміло, за чий рахунок можуть проводитися переобладнання підприємств у разі необхідності, виплата заробітної плати. Також не зрозуміло за чий рахунок після закінчення воєнного стану буде здійснюватися повернення підприємства до первісного стану.
Норма щодо заборони в’їзду – виїзду передбачає можливість забороняти громадянам країни та іноземцям покидати як певну територію, зазначену адміністраціями, так і територію України в цілому. Для громадян, які перебувають на військовому обліку у Міністерстві Оборони, СБУ чи Служби зовнішньої розвідки, може існувати заборона на зміну місця проживання без військового дозволу військового комісара або керівництва СБУ чи СВР. Тобто в тому разі, якщо ці норми Закону будуть задіяні, то в громадян країни не буде можливості вільно покинути територію проживання та країни взагалі.
“Під час воєнного стану повноваження Президента закінчуються тільки після скасування воєнного стану, навіть якщо в нього закінчився строк повноважень. Такий же самий режим діяльності й у Верховної Ради України”, – пояснює Андрій Турій.
Законом про правовий режим воєнного стану під час дії такого стану заборонені зміни до Конституції, проведення виборів Президента, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування.
“Зазначу, що Закон про правовий режим воєнного стану під час введення в дію воєнного стану в державі стає основним документом, якій регулює права та свободи громадян у державі. Головними діючими особами, які мають право на управління державою або територіями, на яких введено воєнний стан, стають військові. Як видно зі змісту даного закону, навіть на територіях зони проведення АТО немає такого жорсткого обмеження повноважень, прав та свобод громадян і юридичних осіб. Важко сказати, чи є сенс у запровадженні такого стану на даний час”, – коментує Андрій Турій.
