На голову Економіка ЯКІСТЬ ТА ДОСТУПНІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ – ДЕ ЗАРИТИЙ СОБАКА Й ЧОМУ “РЕФОРМАТОРАМ”...

ЯКІСТЬ ТА ДОСТУПНІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ – ДЕ ЗАРИТИЙ СОБАКА Й ЧОМУ “РЕФОРМАТОРАМ” ЦЕ НЕВІДОМО?

16
0

Часто нині в процессі обговорення фатальних ризиків нінішніх псевдореформ ОЗ (не побоюсь назвати їх саме так), доводиться чути, що краєугольним каменем цих ризиків є відход від державної моделі медицини до приватної. А тому при переході до приватності медичної послуги людина (пацієнт) так або інакше втратить у більшості суспільства доступ до МД та належну якість МД…

Але саме з тим, що ризик є саме у приватності медичної послуги, дозволю собі не погодитись з наступних причин.

1) ЩОДО ЯКОСТІ

Форма власності надання медичних послуг навряд чи має в даному випадку якесь суттєве значення, оскільки на відміну від державної форми надання МД і в приватній її моделі ми на сьогодні належної якості не отримаємо при такому підході в одній і тій же країні з одними й тими ж реаліями буття, бо загнані коні (медичні працівники) не здатні якісно працювати ніде.

2) ЩОДО ДОСТУПНОСТІ

Щодо доступності й говорити не приходиться, бо сплачувати за лікування та надання медичної допомоги ані в державних закладах (з елементами комерції)), ані в приватних закладах зубожіле на 60% населення не зможе ніколи до тих пір, поки у хід не піде система солідарної відповідальності суспільства за фінансування у будь-який спосіб – старий бюджетний варіант, стррахування, поєднання цих варіантів – без різниці. 
Але нема грошей (нема платника з грішми, які він взяв і десь подів)) – нема й доступу.
Так що й державна медицина – це ті ж самі гроші, ні більше й ні менше грошей по кількості потреби на голову населення. 
“Рука дающая” тут значення не має..))

3) ДЕ Ж ЗАРИТИЙ СОБАКА?

Проблема дефіциту бюджету, у яку форму її не обгорни – хоч у 100% приватну, хоч у 100% державну – одна й та ж математична проблема. 
Вона не дасть ані якості, ані доступу, поки не буде на 100% профінансована належно. 
Так що в даному випадку думка, що в тому стані, що ми її мали з дефіцитом у 70%, “державна медицина нас спасе” – хибна, це також не вихід з положення. 
У всіх “дизайнерських варіантах” реформування, які можуть мати різні шляхи досягнення одної й тої ж мети, потрбіно було для будь-якого старту розпочинати з справделивої математики потреби населення – 
і там сума видатків на ОЗ по факту має завжди бути одна й та сама, яким би з способів ми не вирішували цю задачу – з кармана пацієнта безпосередньо до лікаря, через державу як посередника, через роботадавця як посередника тощо – 
жодного значення у впливі на результат не має. 
Має значення лише кількість ресурсів, 
шлях же їх транспортування до пацієнта та їх акцептор-надавач послуг, однаковий за професійним рівнем що в державній, що в приватній медицині – ні, жодного.

4) ЧОМУ ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАРАЗ?

Держава ніколи не була для людей, з самого початку її створення людьми для себе – читайте історію. 
Не склалось у людей з державою, як і у Господа з людьми..))
Наша ж держава й тим паче – з кланово-олігархічною верхівкою її правління, якій ми самі віддали цю владу, робить це просто неможливим на сьогодні.

Якщо ж ми прагнемо все ж таки наблизитись до ідеалу, то навряд чи майданна анархія в стилі “хай тоді люди роблять медицину” (на Майдані – чи що?) наблизить нас до ідеалу, якщо “люди будуть робити медицину” – 
приклад цього вже незабарився – 
пані й та панове Супрун, Стефінішина, Шерембей, Ковтонюк, інші подібні, як представники “людей” вже “наробили” – 
їжте очі, аж повилазьте..)) 
Бо все просто – серед тих людей, яким Ви делегуєте “робити медицину” завжди був, є і буде певний % проходимців..)) 
Приватність або державність професійної практитки значення для “проходимства”, на жаль, не має..)) 
А робити медицину, так, повинні люди, але лише певні люди (порядні професіонали) на запит (попит) інших певних людей (пацієнтів). 
І ось держава тут якраз, якщо вона зараз така собі “держава” – дефектна машина управління, в якій гинуть кошти одних людей по дорозі до інших людей – як раз ні до чого – 
вона не тільки не допомагає, вона лише заважає вирішити ту проблему якості та доступності.

Тому ще раз і остаточно висновок простий – 
не у приватності власника надання послуг справа – 
справа у тому, що нічого не змінюється в сумі грошей, що десь втрачаються по дорозі до нього від споживача –
і це відбувається саме в тій самій державі, якій Ви так радите залишати повноваження не тільки платника за пацієнта але ще й надавача послуг, щоб він крав ще більше..))

Собака заритий як раз зовсім в іншому місці – але точно не у приватній медицині як “взірці проходимства”))

5) ЧОМУ НИНІШНІМ “РЕФОРМАТОРАМ” ТАКЕ НЕВІДОМО Й НЕ МОЖЕ БУТИ ВІДОМО?

МОЗ працює на певну “купку людей” вже давно й з самого початку. 
Бо саме ця конкретна “купка людей” при владі, узурпувавши гроші “людей”, є замовником тої музики, яку “танцює” МОЗ –
і так було завжди. 
Памятаймо це.
Ми, суспільство, наймаємо державу, надаємо їй кошти у вигляді податків та доручаємо за ці кошти управляти нашим суспільством. 
Ось таких ми винайняли та такі зараз нами управляють..((

Тому переобираймо “купку” якнайшвидше, бо помремо усі..((

Інна Березюк, медик із досвідом

А ось вам коментар одного із експертів мед.галузі:

Правильно !!! Іншого, можновладці і не хочуть – «Реальні пацани» в медицині.
Багато з нас з нетерпінням чекають реформи в медицині.
У кожного свої причини.
«Хворі» – сподіваються на те, що їх почнуть лікувати.
«Лікарі» – що їм почнуть платити.
«Уряд» – бажає позбутися від проблеми – «Де взяти гроші на те, щоб хворих лікувати, а лікарям платити».
Всі разом – з разючою завзятістю, нагнітають огиду і гнів до всього, що було створено в УРСР. У тому числі і до системи Семашко в медицині.
Але сьогодні я зрозумів, що наш соціум розділений не тільки на «хворих», «лікарів» і «уряд». Наш соціум розділений на «бідний лохуватим піпл» і «кмітливих бариг».
Заспокойтеся, яка реформа. Вже давно медицина закінчилася і йде «розпродаж».
Вже давно «реальні пацани пиляють реальні бабки».
Дійсно, поки ми тут боремося за «шляху реформ» і «принципи» «реальні пацани», давно вже якщо не «поімевшіе нас в збоченій формі», то які примусили «скиглити під нарами» продовжують робити свою справу. Вони успішно «пиляють бюджет». На закупівлях непридатних ліків, на «ремонтах» лікарень, на «приватизації» санаторіїв, на торгівлі посадами, та хіба мало ще на чому.
Це вони – «реальні пацани» – господарі цієї розвалюється галузі. І вони вирішують, що з нею буде. І з нами теж.
Розвалиться вона чи ні, «реформується» або залишиться колишньою – вони були і будуть головними. «Реальні пацани», що б вони не будували, не зможуть нічого побудувати, крім чергової «зони».
А ось ми залишимося «під нарами».
Неважливо, якого «злодія» поставлять «паханом». Неважливо, як перетусует «новий етап» «хворих» і «лікарів» в реформованої «зоні». Важливим є те, що – «Хто був ніким – той ніким і залишиться».
Тому що страшно! І «хворим» і «лікарів» страшно! А раптом «реальні пацани» поб’ють чи «на перо» поставлять?
Тобто, якщо виявиться простіше і коротше, реформа в медицині призведе до того, що ті, хто нас «має», буде нас «мати» і далі. Тому що це вони очолюють все в медицині. І встановили свою абсолютну владу.
Це вони передають чиновницькі посади у спадок, і їхні клани як тримали області, райони, інститути і просто лікарні, так і будуть тримати. Ну хіба що їх виб’ють ще більш «реальні і серйозні пацани» – від чого нам звичайно буде не легше.
Тому виникає питання – а чи потрібні нам реформи медицини?
Реформи в галузі – насамперед постановка і «хворих» і «лікарів» в скрутне становище або продаж в рабство «новому господареві». Причому, як в казино, «грати» кожен раз доведеться за «новими, зміненим і уточненими» правилам «нового господаря» – нового «реального пацана». У підсумку – окремому «хворому» або «лікаря» може пощастити, але в цілому «казино» завжди буде у виграші.
Так що реформи безглузді, якщо, одночасно з ними, не будуть видалені від «годівниці» все «реальні пацани». Якщо ми не перестанемо поводитися як кріпаки або холопи, які мріють про те, щоб замість нинішнього «реального пацана» – пана-самодура, прийшов розумний і справедливий пан, забуваючи про те, що наш пан у разі реформ нікуди не дінеться.
Моя думка така – без ізоляції «реальних пацанів» реформа медицини безглузда.
Чого, зрозуміло, не станеться.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я