Торги навколо владних крісел почалися ще до оголошення результатів парламентських виборів і тривали весь тиждень.
Торги навколо владних крісел почалися ще до оголошення результатів парламентських виборів і тривали весь тиждень.
А от презентації програми дій уряду, яку прем’єр обіцяв на п’ятницю, так і не сталось.
Як новообрана влада ділила сфери впливу і чим парламентські розбірки шокували героїв Майдану, які вперше потрапили до парламенту.
Романтичний корабель нового, постреволюційного парламенту вперше потрапив у політичний шторм і наштовхнувся на перші прагматичні, вже чиновницькі рифи. Пробоїни в кораблі ще немає, але трусонуло добре.
Цю кашу почали заварювати ще до голосування на останніх виборах. Кінцевий рецепт узгоджували в парламенті в понеділок вночі, подалі від сторонніх очей. Таємницю тримали до останнього.
Як новообрана влада ділила сфери впливу "Далі йде кулуарщина, далі йде домовленість між фракціями, хто за що буде відповідати. Хто чий буде заступник – не все вирішили. Ну, пошук компромісу. Це не є пошук компромісу. Зараз вириває, хто скільки може для себе.
Ніхто не думає про українську державу – зрозумійте одне", – наголосив народний депутат і активіст Майдану Володимир Парасюк.
"Треба реалістично довитися, що таке парламент, що таке політичні компроміси і таке інше. Але я сподіваюся, що ця Верховна Рада буде мати совість і вона буде приймати ті закони, які потребуватиме наше суспільство", – сказав народний депутат Єгор Соболєв.
Очевидно було, що на найбільшу кількість місць претендуватиме найбільша фракція – президентська. Амбіції парламентських фракцій не зросталися у компроміс і розмову в сесійній залі змогли почати глибоко по обіді.
"Три-чотири місяці – вікна можливостей. Три-чотири місяці можливо ще будуть терпіти наші зовнішні кредитори, поки ми не дамо результату. Три-чотири місяці дає нам природа відносного затишшя на фронті. Три-чотири місяці у нас є кредит довіри українського народу – за цей час ми маємо змінити країну", – сказав нардеп Юрій Луценко.
Зрештою, пізнього вечора вівторка країна отримала уряд. Таким чином президентська вертикаль. Крім найбільшої парламентської фракції, отримала більшість і в Кабінеті міністрів, 11 із 19 членів уряду входять в орбіту Петра Порошенка. Зокрема, один віце-прем’єр, міністри оборони, закордонних справ, економіки, фінансів, енергетики, інфраструктури, охорони здоров’я, освіти, соціальної політики, інформаційної політики. Щоправда, троє з них – це запрошені іноземці. За задумом Порошенка, це робить їх нейтральними фігурами.
А ось призначення міністра інформації викликало резонанс.
Юрій Стець отримав портфель міністерства інформації, якого ще не існує в природі. Воно має нібито займатися контрпропагандою, але журналісти і західні експерти побоюються спроб цензури.
Такий розклад сил серйозно впливатиме на політичну вагу прем’єра Арсенія Яценюка. Велику кадрову ціну він заплатив за збереження відданого міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Тут були найбільші жорсткі торги.
Крім того, плече прем’єр-міністру підставляють один віце-прем’єр-міністр і міністри юстиції та Кабінету міністрів. Свою невеличку участь в уряді зафіксували й молодші брати по коаліції: представник "Самопомочі" керуватиме сільським господарством, "Батьківщина" займатиметься екологією та молодіжними і спортивними проблемами, Ляшківці протисли свого віце-прем’єра.
"Опозиційний блок" і не намагався протиснути своїх кандидатів до уряду, обмежився прісною критикою варягів. Тим часом, спливли 48 годин, коли голова уряду пообіцяв представити програму діяльності.
Це мало статися в п’ятницю, але парламент в цей день так і не зібрався. Завадив поділ портфелів голів парламентських комітетів. Низку посад хотіли отримати вчорашні соратники Януковича. І це був перший риф, на який наскочив оновлений парламент. Звикла до підкилимної політики частина Верховної Ради зіткунулася з фронтовиками, для яких поділ на "свій і чужий" зовсім не умовність. Спільне рішення зі скрипом, але таки знайшли. Колишніх регіоналів не допустили поки що до ключових позицій, вакантними залишається керівництво трьох комітетів, решту Ради очолили представники правлячої більшості.
Щоправда, не без критичних зауважень про центри прийняття рішень. "Ці центри знаходяться поза сесійною залою. Як це все відбувається, мені достеменно невідомо, але це абсолютно ненормально. Я дуже сильно розчарований. Не треба приймати такі рішення. Або пан Гройсман буде дотримуватися регламенту, або треба іншого спікера", – наголосив нардеп Ігор Луценко.
Врешті розподіл передбачуваний – "Блок Петра Порошенка" отримав більшість, 11 із 27 комітетів, до яких треба ще додати суперкрісло голови Верховної Ради. П’ять комітетів – у "Народного фронту" плюс перший заступник спікера, по три у "Самопомочі" (плюс заступник голови парламенту) та "Батьківщини", один комітет очолив представник Олега Ляшка.
Петро Порошенко може таким чином вважати парламент достатньо керованим. І попри встановлення в країні парламентсько-президентського устрою лишатися найвпливовішим центром влади в Україні. Не визначеною тим часом лишилася роль опозиції. Зокрема, незрозуміло, кого нею називати. Бо "Опозиційний блок" це лише ім’я і до нього неможливо приписати "свободівців", фронтовиків та інших позафракціних, що не увійшли в коаліцію.
"Члени гіперкоаліції намагаються розподілити все можливе і неможливе. При цьому йдуть незрозумілі торги так званим "Опозиційним блоком". Нас же виключили із будь-якого процесу переговорів, тобто вони там ведуть якісь переговори кулуарно, з’ясовують стосунки між собою, тому ми сидимо й дивимося", – говорить народний депутат Борис Філатов.
"Я думаю, що вони ще не до кінця викрастілізувалися. Те, що ми бачили, – домовленості за уряд, домовленості за комітети – це було рішення коаліції", – каже нардеп Світлана Заліщук від "Блоку Петра Порошенка". "Немає центрів впливу.
Є насправді страх депутатів і, слава Богу, що він є, перед людьми. Це очевидний центр впливу, який є сьогодні в Україні. Були десятки спроб деструктивної поведінки, десятки спроб оминання різних процесів, включення одіозних осіб у керівництво Верховної Ради. Але – страх перед людьми", – голова депутатської фракції "Самопомочі" Олег Березюк. І все ж новий парламенський корабель витримав перший шторм і пливе явно швидше за всі попередні.
Головне завдання капітана, старпома, боцмана, мічманів та екіпажу – не розірвати судно між собою, а перші оцінки їхнього спільного плавання будуть виставляти вже незабаром, одразу після Нового року.
Кореспонденти tsn.ua Сергій Швець, Ольга Кошеленко, Марія Васильєва
