Як відомо, прихильники девальвації завжди виправдовують проповідувану ними необхідність послаблення курсу гривні стимулюванням зростання експорту. У теорії вважається, що девальвація гривні повинна стимулювати зростання експорту, а це у свою чергу повинно стимулювати зростання ВВП, доходів населення, зменшення безробіття. Але, це все в теорії, а є ще реальна економіка України.
Як відомо, прихильники девальвації завжди виправдовують проповідувану ними необхідність послаблення курсу гривні стимулюванням зростання експорту. У теорії вважається, що девальвація гривні повинна стимулювати зростання експорту, а це у свою чергу повинно стимулювати зростання ВВП, доходів населення, зменшення безробіття. Але, це все в теорії, а є ще реальна економіка України.
За перше півріччя 2014 року девальвація гривні склала майже 60%, при цьому згідно з даними Державної служби статистики зовнішньоторговельний баланс України був зведений з профіцитом в 3 млрд. дол. Рік тому Україна мала дефіцит у розмірі 1,5 млрд. дол. Виходить, що головна ціль – девальвація, – досягнута. Україна отримала позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, але було б добре розібратися в деталях, як цей профіцит вийшов, щоб зрозуміти, наскільки він стійкий і чи може бути основою для довгострокової перспективи.
За перше півріччя 2014 року Україна продала на експорт товарів на суму 28,6 млрд. дол. що на 5,2% менше, ніж торік. При цьому Україна зробила експортних послуг на суму близько 6 млрд. дол., що на 10,7% менше показників минулого року. Виходить, що девальвація гривні не тільки не стимулювала зростання експорту, а навіть навпаки призвела до його зниження. Чому ж утворився профіцит у зовнішній торгівлі? Все дуже просто: імпорт впав більше, ніж експорт. За перше півріччя 2014 року Україна імпортувала товарів на суму 28 млрд. дол., що на 17,9% менше, ніж торік. Що ж до імпорту послуг, то цей показник склав 2,8 млрд. дол., що на 19% менше.
Варто відразу внести ясність, коли говорять експорт-імпорт послуг, це, перш за все, транспортні послуги, в основному послуги з транспортування російського газу в ЄС. Тільки за перше півріччя 2014 року Україна заробила на транспортних послугах близько 3 млрд. дол., які фактично і сформували нам профіцит по зовнішній торгівлі. Тому для України втрата цього джерела доходу дуже і дуже болюча. Нереально замінити втрату доходу від транспорту російського газу іншими джерелами доходу. Немає транзиту газу, немає і доходу.
Що стосується імпорту товарів, який суттєво зменшився цього року, то варто зауважити, що це зменшення багато в чому було пов’язане не з імпортозаміщенням, а з падінням імпорту у зв’язку зі зниженням купівельної спроможності населення внаслідок девальвації гривні. За перше півріччя 2014 року на 50% впав імпорт зарубіжних транспортних засобів, на 53% впав імпорт одягу та на 49% імпорт взуття, на 22% впав імпорт побутових товарів для населення. Падіння імпорту продуктів харчування склало тільки 7%. Воно й зрозуміло, тому, що Україна більше експортує продуктів харчування, ніж купує імпортних.
На 9% менше було імпортовано природного газу в Україну за підсумками першого півріччя 2014 року, тому вже зараз є побоювання, що Україні може просто не вистачити газу на зиму, навіть для мінімальних потреб. І це дуже насторожує.
Упав імпорт хімічної продукції, коксу, устаткування для промислових підприємств. В умовах економічного хаосу бізнес не може нормально працювати і тому ніхто не поспішає закуповувати сировину та обладнання за кордоном, так як немає впевненості, що ця сировина та обладнання знадобиться або принесе прибуток. Такого роду зменшення обсягів імпорту може і красиво виглядають в балансі, але вони показують, що виробництво і ВВП буде тільки падати. Для росту ВВП, а тим більше бізнесу, потрібне зростання закупівель за кордоном, а не відмова від них.
А тепер пару слів про експорт України. За перше півріччя 2014 року виріс експорт зерна на 21% порівняно з минулим роком. Хороший урожай минулого року дав можливість нашим трейдерам добре заробити. На 11% зріс експорт соняшникової олії. Україна взагалі по праву вважається світовим лідером з виробництва та експорту соняшникової олії. Навіть на 4% зріс експорт продукції легкої промисловості, але це в основному за рахунок давальницьких схем. І саме хороше, що експорт металу фактично залишився на колишньому рівні. Все це і забезпечило більш-менш нормальні обсяги експорту цього року. Але при цьому зменшився експорт готових продуктів харчування. Експорт кондитерських виробів впав більш ніж на 50%, експорт алкогольних напоїв майже на 20%. Більш ніж на 50% впав експорт транспортного машинобудування, перш за все, локомотивів і вагонів. Україна все більше і більше продає на експорт сировину у вигляді зерна або чавуну, а от експорт машин і устаткування, а тим більше складної техніки машинобудування зменшується і зменшується.
Такі реалії нашої економіки.
І тепер загальні цифри, як профіцит зовнішньої торгівлі позначилася на економіці України в цілому: падіння ВВП за перше півріччя 2014 року склало 4,7%, індекс промислової продукції мінус 4,9%, індекс сільськогосподарської продукції мінус 3,9%, обсяги будівництва мінус 8,9%, інфляція 11,6%, реальна заробітна плата мінус 0,7%, зростання заборгованості по заробітній платі 5,1%, роздрібний товарообіг зростання 0,8%. Це лише факти про те, який ефект отримала економіка України від девальвації, і як це відбилося на нашій зовнішній торгівлі.
Автор: Олександр Охрименко
