Політика Вже краще ви до нас: що чекає Путіна на переговорах у Анкарі

Вже краще ви до нас: що чекає Путіна на переговорах у Анкарі

247
0

Путін збирається на гостину до Ердогана. Чи відбудеться візит, що можуть обговорювати? І чи може позначитись на результатах зустрічі напад військових РФ на судно з турецьким екіпажем?

Ще на початку серпня російські ЗМІ, посилаючись на канцелярію турецького президента, почали писати, що Реджеп Тайіп Ердоган та Володимир Путін під час телефонної розмови домовилися особисто зустрітися найближчим часом, проте точна дата невідома.

За даними турецьких журналістів, Путін та Ердоган можуть провести зустріч на території Туреччини. Основними темами розмови мають стати відновлення зернової угоди та обмін полоненими між країною-агресором РФ та Україною.

І ось 15-16 серпня російські ЗМІ вже нібито оголосили точну дату зустрічі Путіна з Ердоганом.

“Зустріч Путіна та Ердогана може відбутися 31 серпня, у четвер. Ця дата зараз погоджується для проведення зустрічі, залишилися нюанси”, – пише видання Shot, посилаючись на наближене до Кремля джерело.

Попри це, ТАРС повідомляє, що ” турецька сторона поки не має конкретної інформації про можливу зустріч президентів Туреччини та Росії Тайіпа Ердогана та Володимира Путіна 31 серпня” в Анкарі.

При цьому турецька газета Milliyet із посиланням на “знаюче джерело” стверджує, що Анкара активізувала дипломатичну роботу, розраховуючи на візит Путіна до Туреччини “вже найближчими днями”.

“Президент Росії Володимир Путін найближчими днями відвідає Туреччину. Таким чином, Путін вперше після початку російсько-української війни відвідає країну-член НАТО. У рамках зернової ініціативи Росія здійснює свої контакти та переговори з Україною, США та країнами ЄС через Туреччину”, – пише видання.

У зв’язку з цим Анкара активізувала свою дипломатичну роботу.

Натомість турецький телеканал AHaber стверджує, що лідери Туреччини та Росії можуть провести особисті переговори наприкінці серпня-початку вересня. При цьому не виключено, що Ердоган приїде до Росії.

Складне тло візиту

Президента Туреччини багато звинувачували у подвійній грі з Україною та Росією: нам він від початку повномасштабної війни надавав Байрактари та іншу допомогу, а з росіянами нарощував товарообіг і будував АЕС. Подейкували навіть, що Путін притримував розірвання зернової угоди до того часу, поки Ердоган не переможе на президентських виборах, бо вона давала великий зиск Туреччині для вирішення наявних економічних проблем.

Але схоже, що вихід РФ із зернової угоди таки серйозно дошкулив президенту Туреччини, й той зробив крок у відповідь (Ердоган за цим ніколи до кишені не ліз, чого варте лише збиття російського літака у турецькому повітряному просторі).

Тож провал у стосунках Путіна з Ердоганом очікувано виник після того, як з Туреччини до України повернули командирів Азову.  На цьому тлі спостерігалося потепління стосунків турецького лідера з представниками деяких країн НАТО, зокрема США.

Не обійшлося й без другої “ложки дьогтю”. 13 серпня міноборони РФ заявило, що о 6:40 ранку за московським часом патрульний корабель Василь Биков зупинив у південно-західній частині Чорного моря суховантажне судно Sukru Okan. Корабель під прапором Палау прямував до порту Ізмаїла Одеської області.

Правді, інформацію про цей інцидент спростував InformNapalm, але пізніше з’явилося відео (вочевидь, зняте самими окупантами), на котрому турецьких цивільних моряків зі скрученими за спинами руками росіяни ставлять на коліна на палубі.

“Моряки не могли припустити, що росіяни полізуть доглядати судно в територіальних водах однієї з країн НАТО. До того ж курс судно Сукра Окан у бік Туреччини змінило за рекомендацією турецького радіоефіру. Тобто на етапі спостереження все виглядало наче екіпаж Сукра Окан проігнорував команди росіян і пішов у турецькі територіальні води. У такому разі не зрозуміла реакція самої Туреччини, якщо росіяни все ж таки зупиняли і доглядали судно в їхніх водах примусово. Це тягне на міжнародний скандал”, – зазначили в InformNapalm.

То хто кому зараз “Рабинович”?

Але водночас відомо, що Ердоган постійно звертався до Путіна з приводу потенційної особистої зустрічі з ним. Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор Роман Світан вважає, що зустріч Путіна та Ердогана є більш потрібною для останнього: президент Туреччини там буде проштовхувати свої інтереси.

“Схід – це тонка справа, тому тут є свої нюанси та бачення розвитку ситуації. Однак очевидно, що президент Туреччини і надалі проштовхуватиме власні інтереси, – сказав він у коментарі 24 каналу. – У Туреччини десятки мільярдів доларів торгового обороту з Росією. Побачимо, що вони тут крутять. Не хотілося би, щоб Ердоган став баригою. Хоча деякі турецькі компанії і скуповують крадене українське зерно, яке вивозить Росія”.

Наскільки ж для Путіна важливий візит до Анкари і чому? Політолог Олексій Якубін нагадує, що Росія поступово починає відчувати на собі відкладений ефект санкцій.

“До цього вона достатньо активно економічно ставала залежною від КНР. Але водночас однією з країн, яка допомагала десь обходити санкції, десь їх заміщати, – виступає Туреччина, – зауважив він у ефірі ТСН. – Наскільки я бачу, Путін зараз знаходиться у такій ситуації, що він можливо і хотів би відмовити Ердогану, ввести знов санкції на турецькі помідори і так далі, що до речі вже колись було, але він просто не може це зробити, навіть з огляду на економічну ситуацію.  Ми всі бачимо історію з доларом по 100 (рублів )”.

Тому Путін просто не зможе поїхати на зустріч без того, щоб звідти щось не привезти, каже Якубін. У цій ситуації зерновий коридор може бути тим, що треба.

“Ймовірність повернення Росії до зернової угоди є висока, і вони це самі розуміють”, – додає експерт.

На думку Світана найімовірніше, що Путін все-таки поїде до Туреччини – якщо матиме гарантії, що його не заарештують за ордером від Міжнародного кримінального суду. І навряд чи “бункерний” відправить туди двійника.

Однак відомий журналіст та медіа-експерт Ігор Яковенко не впевнений, що Путін особисто відправиться до Анкари.

“Щось мене утримує від того, аби в це повірити. Та скоро упевнимось, у світі різне буває. У тому числі й таке: Путін, який наважився поїхати та віддати своє життя до рук Ердогана. Не вірю я в це, але подивимось”, – зауважив він у ефірі Фабрики новин.

А щодо наповнення візиту, Яковенко вказує: це, вочевидь, дійсно буде зернова угода.

“Стосовно цього – схиляюся до думки, що в Ердогана вийде якимось чином “додавити”  Путіна, аби він у тому чи іншому вигляді повернувся до зернової угоди, – сказав він. – Чи є у нього повноваження говорити від імені Заходу? Думаю, що немає. Адже умови Путіна відомі: він має отримати гарантії, що санкції з його улюблених банків будуть зняті. Скоріше за все, цього не буде, але якісь поступки щодо санкцій він може отримати”.

Але головним експерт вважає те, що в Ердогана є ресурс говорити з Путіним з позиції сили.

“Бо основою демаршу Путіна, коли він вийшов з зернової угоди, була об’ява Чорного моря, фактично, своїм (тобто РФ ) внутрішнім озером. Мовляв, будь-які судна, що рухатимуться в українські порти, будуть цілями росіян. Але Путіну вже пояснили – поки лише українці – що у Чорному морі він може виявитись небажаним гостем, а через певний час у нього може не залишитись флоту взагалі. Тож зрозуміло, що самостійні зернові “рухи” РФ тут неможливі. Й вірогідність того, що Путін повернеться до зернової угоди, мені видається дуже високою. А будь-які розмови про мирні перемовини – це все пусте. Ердогану важливо залишитися у ролі світового гравця”.

#ГолосНароду

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я