“Досить поширеними є випадки, коли особа зареєстрована у жилому приміщенні, але протягом тривалого часу в ньому не проживає.
Власнику або співвласнику житла реєстрація такої особи перешкоджає нормально користуватися власністю, так як приходиться нести додаткові витрати за комунальні послуги та інше. Або інші випадки, коли особа зареєстрована та проживає у жилому приміщенні, проте перешкоджає власнику та її членам сім’ї нормально користуватися житлом, наприклад викрадає їхні речі, не впускає їх до житла, зловживає спиртними та наркотичними засобами, що спричиняє постійні конфлікти, насильство і неможливе співжиття з такою особою.
Розглянемо підстави, коли особу може бути виселено та позбавлено права на користування житлом.
Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому випадку, коли зазначені перешкоди чиняться ВЛАСНИКОМ такого майна.
Згідно чинного законодавства судом може бути визнано особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад 6-ти міс.без поважної причини. Поважними причинами відсутності можуть бути: призов на військову службу, тимчасовий виїзд з місця проживання ( у тому числі за кордон) у зв’язку з роботою або навчанням, влаштування дитини на виховання до родичів або у прийомну сім’ю тощо. Разом з тим чинне законодавство допускає тимчасову відсутність особи протягом 6-ти міс. За її відсутності за нею зберігається жиле приміщення протягом цього строку, і суд немає право у даному випадку позбавити її права на користування житлом, тобто проживання.
Членів сім’ї власника або співвласника жилого будинку (квартири) може бути виселено у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення у випадках, якщо вони або інші особи, які проживають разом з ними, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу (наприклад, звернення до правоохоронних органів) виявились безрезультатними.
Позивач, який бажає виселити або позбавити права користування відповідача (відповідачів) повинен надати суду належні докази, що прямо підтверджують відсутність відповідача понад шести місяців без поважної причини або, що відповідач перешкоджає йому у користуванні його житлом (акти, пояснення свідків, постанови про притягнення до адміністративної, кримінальної відповідальності тощо).
Якщо згідно рішення суду, яке набрало законної сили, особу виселено з житла, де вона була зареєстрована або її позбавлено права користування цим житлом, то відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», на основі такого рішення суду Відділ державної міграційної служби України уповноважений зняти цю особу з реєстрації місця проживання”, – пише на своїй сторінці уФейсбуці адвокат Юрій Лещенко.
