На голову Економіка Вони билися за Батьківщину: як Україна та РФ обмінювалися санкціями

Вони билися за Батьківщину: як Україна та РФ обмінювалися санкціями

135
0

Не встигли запрацювати дзеркальні України санкції щодо російських товарів, як прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив розширити їх перелік. Поки це можна розцінювати не більше, ніж попередження: якщо Росія зробить чергові спроби обмежень, то і ми з відповіддю не будемо зволікати.

Про конкретний перелік російської продукції, що підпадає під торгове ембарго, мова поки не іде. Уряд давно програв цю торгову війну, сподіваючись, що РФ послабить блокаду, але у відповідь отримував ще більшу жорсткість. І тільки майже через два роки Україна зважилася відповісти на економічну агресію, коли обсяги втрат виробників-експортерів оцінюються в кілька сотень мільйонів доларів.

Вже три доби діє заборона на ввезення товарів, країною походження яких є Росія. Український перелік досить широкий. Під торгове ембарго потрапляють продукти харчування, напої, сигарети, зерно, косметичні засоби, обладнання і локомотиви. Це дзеркальні санкції у відповідь на “незаконні дії Росії, які завдали істотної шкоди українській економіці і українському бізнесу”, – неодноразово повторював прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. “І так буде кожного разу. Кожна російська дія буде отримувати гідну відповідь”, – обіцяє голова уряду.

Інфографіка: Перелік санкційних продуктів України і Росії.

Крім того, з 2 січня на інші російські товари введено мито. Режим торговельних обмежень буде діяти до кінця року. Російські санкції щодо українських товарів працюють до 5 серпня. На даний момент випадків ввезення/вивезення санкційних товарів не фіксується, запевняють РБК-Україна в Державній фіскальній службі: “І наш, і російський бізнес знають про це і тому не везуть”. Хоча, на думку експертів, санкції, в умовах корумпованих митниць, дуже сприяють контрабанді.

Не минуло й двох років з моменту анексії Криму, як український уряд зважився відреагувати на економічну блокаду з боку Росії. Кабмін активізував свої дії у відповідь на торгівельну блокаду лише в кінці 2015 року. І то після того, як російська сторона пригрозила, а пізніше реалізувала обіцянку і призупинила дію договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД, підписаного в жовтні 2011 року. Крім того, вже 21 грудня стало відомо офіційно, що спеціальні економічні заходи щодо українських товарів запрацюють з 1 січня паралельно з застосуванням економічної частини Угоди про асссоціаціі з ЄС. Тільки тоді уряд підготував законопроект, норми якого давали б право Кабміну “оперативно застосовувати адекватні заходи у відповідь на дії країни-агресора. Документ депутати прийняли відразу ж у день подачі його у Верховну Раду.

Але Україна програла торговельну війну. У той час як РФ різними способами обмежувала, забороняла, блокувала, перешкоджала доступу української продукції на свій ринок, уряд не втрачав надії, що все вирішиться само собою. “Давним-давно потрібно було вводити санкції навіть з політичної точки зору. Тягнути вже далі було нікуди, вже і на заході все активніше і активніше обговорюється скасування санкцій проти РФ”,– говорить виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

rossank

Інфографіка: торгові обмеження Росії по Україні в 2014-2015 роках.

Частково дії уряду зрозумілі. Україна завжди була залежна від експорту в Росію. Обсяги експортних поставок досягали 35%, в той час як в структурі імпорту РФ частка України займала всього 5-7%. “Я бачу кілька пояснень. По-перше, вірили, що можливо відновляться відносини якимось чином. По-друге, Кабмін боявся, що санкції підштовхнуть до ще більшого зниження експорту, який і так був в стані колапсу. Третя мотивація – висів борг перед Росією в 3 млрд. доларів”, – пояснює Устенко: Крім того, не виключаю наявність лобістів в Україні, які тиснули на уряд”. За останні кілька років експортна залежність скорочувалася і за результатами 2015 року, як заявляв Яценюк, склала вже 12,5%. За даними Держстату, за 10 місяців 2015 року (річних дані ще немає) порівняно з відповідним періодом 2014 року обсяги експорту скоротилися на 54,3%, імпорту – на 43%.

“Якщо подивитися на соцопитування, то, незважаючи на кризу, всі тяготи і позбавлення, населення оптимістично дивиться в майбутнє. Ця надія впливає і на політичні рішення”, – додає директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць. “Україна до останнього намагалася не обривати кінці незважаючи на жорсткі обмеження з російської сторони. Але коли вони досягли критичного рівня, цей крок був зроблений”, – вважає він. В даному випадку, дії уряду Геєць розцінює як адекватна відповідь, що має в першу чергу, все-таки політичну складову, а не економічну. Крім того, уряд частково відновив довіру українців: мовляв, і нам є що сказати у відповідь. Навіть якщо ця відповідь істотної ролі для російської сторони і не буде грати.

Більше того, вчора на першому в новому році засіданні уряду Арсеній Яценюк доручив МЕРТ ще розширити список санкційних російських товарів. За словами прем’єра, це черговий етап контрзаходів української сторони для захисту українського внутрішнього ринку від економічної агресії РФ. Однак про які групи товарів іде мова невідомо. Джерело РБК-Україна в уряді зазначає, що це рішення Арсенія Яценюка. Далі – консультації з виробниками та бізнес-асоціаціями, а також європейськими партнерами.

Голова уряду також додав, що українська сторона має пакет пропозицій для ЄС в рамках консультацій щодо реалізації угоди про ЗВТ, яким чином пройти складний етап у зв’язку з санкціями РФ”.
Однак поки що такі заяви уряду виглядають не більш ніж попередження для Росії. Якщо вони зроблять чергові спроби обмежень, то і ми з відповіддю зволікати не будемо. Не виключено, що таким чином, уряд хоче прискорити перемовини з реструктуризації російського боргу або відреагувати на повну заборону транзиту українських товарів через територію Росії. Згідно з указом президента РФ, з 1 січня і до 1 липня транзит можливий тільки через Білорусь. За даними ГФС на 11 січня, в Азії транзитом через РФ за новими правилами пройшло 46 залізничних вагонів та 38 вантажівок. Ще 5 січня заступник міністра економіки-торговий представник України Наталія Микольська заявила, посилаючись на дані Оперативного штабу реагування, що близько 150 вагонів було повернуто на територію України, а також “значна частина вантажних автомобілів”. “Ми вважаємо, що забезпечення свободи транзиту – зобов’язання кожної країни. Від транзиту залежать торгові партнери – інші країни. Зокрема, Туркменістан, Киргизстан, Казахстан, Азербайджан, Монголія”, – зазначає Микольська. Шукати варіанти вирішення цієї проблеми, Україна буде зі своїми європейськими партнерами. 
За словами президента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Леоніда Костюченка, прямий транзит через Росію, наприклад, в Казахстан економив до 1 тис. євро. Тільки паливні витрати в результаті об’їзду через Білорусь складають 350 євро з одного автомобіля, плюс плата за дороги по російській території та обладнання транспортного засобу системою Глонасс. В АсМАП розглядають альтернативні варіанти маршрутів доставки вантажів до Казахстану – через Чорне і Каспійські моря, що збільшує витрати на 2,5 тис. євро в одну сторону.

Варто відзначити, що і Мінінфраструктури з 15 січня Іллічівська запускає демонстраційний рейс контейнерного поїзда за маршрутом Україна-Грузія-Азербайджан-Казахстан-Китай. Орієнтовний склад – 20 вагонів.

Інфографіка: шляхи транзиту українських товарів в обхід Росії.

За словами Геєця, ще на початковому етапі торгової війни з Росією у 2013 році українські виробники втратили 664 млн доларів. У 2014 році збиток склав 345 млн доларів, за 9 місяців 2015 року – 97 млн доларів. “Все вже відбулося. Багато види експортних потоків, орієнтованих на Росію, врізали дуба. Нових втрат не так багато. Виробники-експортери змінили логістику, вийшли на ринки третіх країн”, – пояснює економіст. 
“Все, що могли, вже втратили, але удар витримали”, – додає в. о. генерального директора Української аграрної конфедерації Марія Дідух. За її прогнозами, за 2015 рік експорт аграрної продукції у Росію скоротився на 35%. “На експорті продукції із-за російських санкцій Україна недоотримала понад 1 млрд доларів”, – пояснює вона. І співробітництво в рамках ЗВТ не зможе повністю компенсувати втрати, так як європейський ринок не так відчуває потребу в продукції з України, як російський. Експорт української аграрної продукції в країни ЄС за 7 місяців 2015 року склав майже 2 млрд. гривень (частка у структурі зовнішньоторговельного обороту агропродукції – 30%). Тому пріоритетом, за словами Дідух, є отримання сертифікаційних номерів ЄС на продукти харчування. Тоді вітчизняні товаровиробники зможуть без проблем, без обмежень, без додаткових сертифікатів поставляти свою продукцію в інші регіони світу. У минулому році найбільшим торговельним партнером України за даними видами товарів став Китай: імпорт/експорт у січні-вересні перевищив 1 млрд доларів. На другому місці по споживанню української аграрної продукції та продуктів харчування знаходиться Індія, на третьому – Єгипет.

Президент Асоціації свинарів України Артур Лоза розповідає, що в особі Росії виробники втратили найбільший ринок збуту. Ще в 1 півріччі 2015 року понад 90% української свинини йшло в цю країну, але після блокади Криму ці обсяги практично повністю обнулилися. “Крім того, ціни на російському ринку почали падати і знизилися на 30% через скорочення споживчого попиту і це призвело до того, що фактично інтересу експортувати туди не було”, – говорить Лоза. Тому зараз свинарі в основному працюють на внутрішній ринок. Теоретично європейський ринок відкритий для виробників, але практично це неможливо з причини паритетності цін і відсутності сертифікатів. Вартість коливається в межах 1,3-1,6 євро/1 кг забійної ваги і 0,95-1 євро/1 кг живої ваги.

Цікавим міг би стати ринок вже готових ковбасних виробів, де додана вартість в даному сегменті на європейському ринку істотна. “Ми робили аналіз доданої вартості від живої ваги до продукції середньої цінової категорії на полицях супермаркету, а там вже упаковані вироби, нарізані або згорнуті в рулети, і тоді додана вартість в Україні збільшується вдвічі, в Польщі – до 5 разів, Німеччині – до 8 разів, у Великобританії – до 10 разів”, – відзначає Лоза. Перехід на євростандарти вимагає часових і фінансових витрат.

За словами гендиректора Української торговельної асоціації Ігоря Кишко, введення санкцій проблемою для роздрібних мереж не стало. На полицях супермаркетів до 80% асортименту – це український товар. Іншу продукцію імпортували не тільки з Росії, але й інших ринків. Тому кризи, дефіциту або критичного тиску на покупця не було і бути не може. “З політичної точки зору багато мереж і так відмовилися від російських товарів. Ми ще раніше ходили перевіряли, чи багато на полицях продукції з Росії, тоді вже стали маркувати її, так хочу сказати, що в очах не мерехтіло. Тобто не так і багато її і було”, – нагадує Кишко.

Начальник управління корпоративних комунікацій-заступник директора із зв’язків з урядом “МЕТРО Кеш енд Кері Україна” Олеся Оленицька підтверджує, що заборона імпорту російських товарів буде мати лише незначний вплив на обсяги продажів у мережі. Поточна частка реалізації становить менше 3% від загальних обсягів продажів і порівняно з 2014 роком вона скоротилася. Компанія перейшла на альтернативні джерела закупівель. “Українські споживачі почали віддавати перевагу товарам вітчизняного та європейського виробництва. Більшість міжнародних компаній-виробників змінили свою систему постачання продукції на український ринок, замінивши товари російського походження на товари місцевого виробництва. Мова йде про товари для дому, широкого споживання, кава, чай. Або збільшили частку імпорту товарів з ЄС: Польщі, Німеччини”, – пояснює вона.

Ще з літа 2014 року більшу частину російських товарів вивела з асортименту та мережа супермаркетів VARUS. Багато імпортери припинили постачати російську продукцію, великі виробники перевели свої виробничі потужності в інші країни, зокрема, в Польщу і стали поставляти товар звідти, розповідає директор з маркетингу мережі Катерина Огуряєва. “Загострення відносин між країнами і загроза обопільних санкцій змусила виробників, якими, як правило, є міжнародні компанії і бренди, шукати шляхи виходу і боротися за збереження ринку шляхом перерозподілу поставок з інших країн, як правило, з Європи. Були продукти, з якими були особливі складності. Наприклад, червона ікра, яка раніше практично повністю завозилася з Росії, вже давно постачається з США. Ті рідкісні товари, які залишилися, були промарковані спеціальними цінниками із зазначенням країни-виробника. Таким чином, вибір залишався за покупцем – придбати звичні торгові марки, або відмовитися від них”,– додає вона.

Факт наявності імпорту з ЄС в деяких випадках впливає на рівень цін на полиці для кінцевих споживачів. Із-за девальвації гривні ряд категорій товарів і так подорожчали, тому постачальники ціни не збільшували. Оленицька не виключає, що при подальшому знеціненні гривні, вартість продукції, що поставляється з ЄС, може все ж рости. Огуряєва, у свою чергу, зазначає, що ринок FMCG надзвичайно конкурентний, тому виробники будуть намагатися утримувати ціни і частку ринку. Зараз фактор ціни є ключовим для покупця: при виборі місця купівлі, так і самого продукту. Крім того, за словами Огуряевой, заміна ряду товарів забезпечується продукцією власних торгових марок мережі. І їх частка зростає в асортиментному портфелі. Покупець стає все більш раціональним і замість переплати за відомий бренд, віддає перевагу якісному продукту аналогічної або навіть кращої якості.

rbc.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я