На голову Новини Власність громадян

Власність громадян

60
0

Головний напрямок моєї статті полягає в наступному: Міські Ради незаконно вилучили приватні багатоповерхові будинки та належну до них прибудинкову теріторію у комунальну власність міст

Головний напрямок моєї статті полягає в наступному: Міські Ради незаконно вилучили приватні багатоповерхові будинки та належну до них прибудинкову теріторію у комунальну власність міст

 

В наших містах, що на Рівненщині, склалась негативна тенденція до розуміння терміну «власність». Питання зайшло так далеко по тій причині, що незаконними рішеннями Міських Рад тисячі родин були позбавлені своєї законної власності.

 

Відбувалось це наступним чином:

 

В 1992 році стартувала приватизація державного житлового фонду.

 

Ця приватизація почалася лише після вступу в силу Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»

 

Стаття 10 цього закону визначила, що власники квартир в багатоквартирному будинку є співвласниками допоміжних приміщень в будинку, технічного обладнання будинку, елементів зовнішнього благоустрою.

 

Крім того цією статтей було визначено, що допоміжні приміщення, якими володіли власники квартир до приватизації надаються їм в приватну власніть і окремо приватизації не підлягають.

 

До цих допоміжних приміщень відносились підвали, сараї, кладовки «і таке інше».

 

 

Пройшло близько року і постало питання в подальшій розшифровці терміну «і таке інше».

 

Багато людей за цей час приватизували свої квартири та отримали підтверджуючий Документ – Свідоцтво на право власності на квартиру.

 

В цьому свідоцтві вказувалось, що вони є власником квартири. Якщо мешкаці квартири бажали приватизувати квартиру не на одного, а на всіх, то вони, написавши відповідну заяву, отримали Свідоцтво на право власності на квартиру, де було вказано, що квартира приватизована на двох, чи трьох осіб, які відповідно до законодавства стали називатися співвласниками квартири.

 

І багатьом людям було не зрозуміло, чим ще вони володіють крім квартири.

 

В звязку з цим Кабінет Міністрів України прийняв Постанову (№588 от 31.07.1995 року) в якій детально описав те майно, яке «може бути у «загальному використанні».

 

Термін «може бути» означав, що не в кожному будинку буде повний перелік тих об´єктів, які є в переліку. Зокрема зрозуміло, що в багатоквартирних будинках, які звуться в народі «хрущівка» ліфту немає.

 

Але якщо в будинку, чи на прилеглій терріторії є будівля, споруда чи конструкція, то вона обов´язково перебуває у спільному вололдінні власників квартир!

 

Цей Перелік вміщає цілу сторінку та не може бути приведений тут. Вкажу лише, що до спільної власності тих, хто приватизував квартири відповідно до Переліку відноситься: земельна ділянка, або право на постійне, чи тимчасове користування земельною ділянкою; зовнішні стіни та несучі стіни, фундаменти, колони, балки та інші будівельні опори; дахи, фронтони, водостічні труби, блискавковідводи; підвали; сходи, сходові клітки, сходові площадки; двори, садки, під’їзні шляхи, тротуари; парапети, паркани та огорожі; каналізаційні труби та стояки; системи та пристрої – освітлення, газо-, паливо-, електро-, водо-, холодопостачання та інше.

 

І все було гарно та чудово. Єдиним недоліком, який повністю заплутував людей було те, що дана Постанова мала відношення виключно до ОСББ – обє´днання співвласників багатоквартирних будинків.

 

Люди нерозуміли, навіщо їм створювати ОСББ щоб володіти своїм майном?

 

Поки люди розмірковували три Міністерства України прийняли спільний Наказ (№31\30\53\396 от 05.04.1996 року), який носив чудову назву – «Про затвердження та закріплення меж прибудинкових теріторій…»

 

В цьому Наказі чітко сформульовано, що всі власники квартир є спільними власниками прибудинкових теріторій. Конкретно в ньому написано:

 

«2.2. Прибудинкова територія включає:

 

– територію під житловим будинком (житловими будинками);

 

– проїзди та тротуари;

 

– озеленені території;

 

– ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого

 

шкільного віку;

 

– майданчики для відпочинку дорослого населення;

 

– майданчики для занять фізичною культурою;

 

– майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;

 

– майданчики для господарських цілей;

 

– майданчики для вигулювання собак;

 

– інші території, пов’язані з утриманням та експлуатацією

 

будинків та інших пов’язаних з ними об’єктів.»

 

 

2.3. Розміри земельних ділянок прибудинкових територій

 

визначаються пропорційно в залежності від загальної площі

 

житлових, допоміжних і нежилих приміщень, поверховості будинків,

 

їх розташування в межах населеного пункту відповідно до державних

 

норм і правил і затвердженої проектно-технічної документації».

 

І все знову чудово. Засмутило людей лише те, що цей Наказ був прийнятий у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України, яким регулювалися відносини спільних власників багатоквартирного будинку в розрізі ОСББ.

 

Це на превиликий жаль сильно заплутало людей. Саме тому фахові юристи, і я в тому числі, почали звертатися до Конституційного суду та роз´яснювати депутатам небезпечність таких підходів.

 

Поки ми займалися відродженням справедливості в Україні, Міські Ради почали приймати Рішення, якими багатоквартирні будинки вилучались у комунальну власність міста!?

 

Зокрема в місті Костопіль, спільна власність громадян – будинки, обладнання, прибудинокві теріторії, конструкції та споруди, які приватизували громадяни разом з квартирами, в наслідок злочинних дій Міської Ради та її мера Денисюка стала раптово комунальною власністю з 2001 року.

 

Закон України «Про власність» в редакції від 1991 року, який діяв на той момент казав, що (статті 48, 51, 55) власник не може бути позбавлений свого майна та земельної ділянки, крім виняткових моментів і за Рішенням суду.

 

Жоден з виняткових моментів не передбачає право Міської Ради вилучати будинок чи прибудинкову теріторію, чи все, що на ній розміщене з приватної власності громадян, які приватизували квартири!

 

Цей Закон втратив чинність лише в 2007 році.

 

Але у відповідності до нього дії Міської Ради в 2001 році розцінюються, як злочин.

 

Розуміючи такий підхід, та з метою поставити заслін у розкраданні власності громадян Конституційний суд України в 2004 році приймає відповідальне Рішення (№4-рп.2004), в якому зазначає, що ДОПОМІЖНІ приміщення (сараї, підвали, горища, кладовки тощо) передаються безоплатно у власніть громадян, які приватизували квартири. Підтвердження права власності на все це майно не потребує створення ОСББ чи вступу до нього!

 

Громадяни, які не приватизували квартири є співвласниками нарівні з тими, хто приватизував квартири.

 

Що таке Рішення Конституційного Суду України? Поясню це, бо ніхто зі звичайних людей цього не розуміє.

 

Рішення Конституційного Суду – це найвищий закон в державі. Якщо Рішення прийнято, то норма, про яку говориться в ньому скасовано, або змінено в яких законах чи підзаконних Актах вона не була.

 

Мало того, якщо в Рішенні Конституційного Суду не йдеться про час, то виходить, що ця норма відмінена з того часу, коли її почали застосовувати, або коли вона почала перешкоджати законному перебігу подій.

 

Власність громадян почала діяти з 1992 року відповідно до закону «Про приватизацію…».

 

І саме з цього часу власність на всі допоміжні приміщення розглядається виключно, як спільна власніть громадян, які мають квартири в багатоквартирному будинку.

 

 

А як же все інше? – спитаєте ви

 

Так от те саме ми, юристи, почали питати в Міністерства Юстиції та депутатів Верховної Ради.

 

Наслідком цього стало прийняття Конституційним Судом України ще одного Рішення від 2011 року (№14-рп\2011) в якому йде мова про те, що від дати прийняття Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у 1992 році всі власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою.

 

Що таке допоміжні приміщення ви вже з´ясували.

 

Технічне обладнання – це всі внутрішньобудинкові комунікації світла, газу, води, каналізації та інше.

 

Елементи зовнішнього благоустрою – це сушарки для білизни, зони відпочинку, дитячі майданчики, спортивні майданчики, дерева, газони, алеї, дороги, стежини, забори і все, що можна назвати зовнішнім благоустроєм.

 

Ви скажете: «Здається трохи просвітлішало! Ми вже розуміємо, що допоміжні приміщення наша спільна власність. Ми розуміємо, що всі коммунікації за межами квартири, але всередині будинку, також наша спільна власніть. Ми навіть розуміємо, що всі надвірні конструкції, чи як висловився Конституційний Суд «елементи зовнішнього благоустрою» теж наша спільна власніть. Але чому, коли ми пишемо скарги, чи запити, то нам Міська Рада, чи ЖЕК, чи інша установа пише, що будинок в їхній власності і земля, яку ми називаємо прибудикова теріторія теж в їхній власності?»

 

Я вам відповім: «Тому що ви маєте справу з комунальною мафієї, яка дурить вас. Ця мафія хоче володіти та розпоряджатися вашим майном і в той же час вимагає з вас плату за обслуговування цього майна!»

 

Це джерельної води афера поєднана з жорсткою коррупцією.

 

Міська Рада приміром Костополя, вилучила в 2001 році наші будинки та все наше майно, що було в середені будинків та на прибуднковій теріторії. Вони вилучили в нас самі прибудинкові теріторії. І все це вони почали продавати чи надавати в користвування громадянам та бізнесменам з правом викупу. Так в кожному дворі виникли гаражі, приватні будівлі, чи навіть цілий Ринок КВАДРАТ, якому Денисюк віддав землю будинку Грушевського 28 в Костополі, на якій розміщувались наші сушарки білизни.

 

Сушарки білизни це такі металеві конструкції які займають близько двох соток землі.

 

І саме тому всі наші двори виглядають, як суцільна стоянка автівок.

 

Але віддати нашу власніть це пів біди. Денисюк з Міською Радою, яка під його впливом приймає Рішення, вимагають з нас оплачувати за обслуговування будинків та прибудинкових теріторій чималенькі кошти.

 

Якщо вони пишуть вам, що все це належить Міській Раді, тобто є комунальною власністю, то ніхто з власників квартир не повинен їм платити за ці послуги. Тому що все комунальне майно, в тому числі обслуговування та прибирання фінансується з бюджету!

 

Тепер ви розумієте? Вони не тільки відібрали нашу власність та єю розпоряджаються, але й незаконно примушують платити за послуги, які має фінансувати бюджет.

 

Питання власності на будинок та землю, яку прийнято називати прибудинковою теріторієї пояснюється так само просто.

 

Все це є нашою спільною власністю. Власнітю тих, хто приватизував квартири.

 

Поки Міські Ради роздавали наше майно під виглядом комунальної власності та вимагали з нас гроші за обслуговування цього «майна» при допозі суду, виконачої служби та кримінальних елементів в державі було прийнято низку законодавчих норм.

 

Зокрема в Цивільному Кодексі з´явилася стаття 382, яка чітко пояснює, що багатоквартирний будинок є спільною власністю людей, які приватизували квартири. Поняття спільної власності на будинок виписано дуже чітко – опорні конструкції будинку(несучі стіни), як ззовні так і в середені квартири; любий вид обладнання – сантехнічне, механічне, електричне ТА ІНШЕ, якщо воно обслуговує більше ніж одну квартиру; споруди та будівлі на прибудинкових теріторіях – всі види конструкції та оздоблення.

 

Тобто ви маєте чітко усвідомлювати, що ви і тільки ви є спільними власниками своїх багатоповерхових будинків. А той факт, що Міська Рада, чи ЖЕК кажуть, що то їхня власність, то це ще буде предметом розгляду підрозділів, які відповідають за боротьбюу з коррупцією.

 

Дуже часто правознавці міста та чиновники прикриваються нормами Закону України «Про землю». Зокрема статтею 42, де написано, що земельні ділянки та прибудинкові теріторії державної або комунальної власності надаються в постіне використання підприємствам, які здійснюють управління цими будинками. І у разі, якщо громадяни приватизують багатоквартирний будинок ця земельна ділянка може надатися у власність, або у використання об´єднанню власників.

 

То ви маєте мати на увазі, що біля ваших багатоквартирних будинків нема власності держави, чи Міської Ради з того моменту, як перший з вас приватизував свою квартиру.

 

Рішення Конституційного суду від 2004 року дало чітке пояснення, що для того, щоб володіти спільною власністю не потрібно створювати ОСББ, чи вступати до нього.

 

Ви є власниками всіх надвірних будівель, споруд і відповідно землі під ними на тій основі, що в нас не було окремого разгалудження нерухомого майна. Нерухомим майном є всі будівлі та споруди, що слугують для обслуговування будинку. А земля тут вистпає, як додаток до цього і не може стояти окремим рядком.

 

Якщо така відповідь буде не зрозуміла Міській Раді, чи суду, то приведіть ту саму статтю на яку наголошують ваші опоненти – статтю 42 Закону України. Зачитайте їм пункт третій цієї статті де сказано, що:

 

«Порядок використання земельних ділянок на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові теріторії, визначається співвласниками».

 

А співласники є тільки ви.

 

 

Якщо вам, закидають той факт, що ваш будинок стоїть на балансі Міської Ради чи ЖЕКу, то запитайте їх чому досі він не переданий вам особисто на баланс. Це має статтися негайно на тій підставі, що балансоутримувачем може бути лише власник будинку. А ні Міська Рада, ні ЖЕК не є власниками вашого багатоквартирного будинку.

 

Оосбисто ви є його власником, разом з такими самим власниками квартири, які знаходяться в вашому будинку.

 

Ви маєте знати, що Свідоцтво на право власності на квартиру одночасно є документом, який затверджує спільну власність. Непотрібно ніяких додаткових документів для того, щоб ви могли городо сказати, що ви співвласник будинку, прибудинкової теріторії, всього, що там знаходиться.

 

 

В завершенні я скажу вам, що для порозуміння з кожної Міською Радою потрібно йти не до суду, а до правоохоронних органів, які займаються боротьбою з корупцією. Бо дії Міьскиїх Рад по фактам вилучення спільної власності громадян є зловживанням службовим становищем, перевищенням службових повноважень, підробкою документів, розкраданням власності та порушенням ще низки кримінальних статей.

 

Мої співгромадяни, ви маєте усвідомлювати такі нюанси законів, для того, щоб чинити спротив беззаконню, яке панує на теренах наших міст. Лише поодинокі випадки існують в державі тих, хто чинить спротив самотужки комунальній мафії, яка розкрадає власність людей в багатоквартирних будинках. І до речі ніхто цим людям не допомагає у їхній боротьбі, тому що юридичні служби міст нашої області залежні саме від цієї мафії. Або вони малокваліфіковані, що частіше всього ми бачимо по діям Рівненської обласної Прокуратури.

 

Співгромадяни, ви маєте бути озброєні для захисту своїх прав та свого спільного майна. Разом ми переможемо тих, хто кривдить нас всі ці роки.

 

Сергій Бовикін

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я