Також, за півтора десятка років незаконно виведено по туалетній схемі через земельний сервітут десятки земельних ділянок з державної та комунальної власності. Втрати до бюджету міста можуть сягати сотні мільйонів гривень!
Так, рішенням Вінницької міської ради від 21 вересня 2004 р. N 844 прийнято «Порядок встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки комунальної власності міста Вінниці, на яких розташовані або планується розміщення стаціонарних малих архітектурних форм (МАФ), а рішенням від 21.06.2004 р. за N 722 “Про оформлення документів на землекористування і встановлення розмірів плати за сервітутне використання земель у м. Вінниці”.
На підставі вищевказаних рішень Вінницькою міською радою у період з 2004 по 2020 роки передано незаконно у користування тисячі земельних ділянок для комерційних та інших потреб за рахунок земель державної та комунальної власності територіальної громади міста Вінниці, шляхом укладання договору земельного сервітуту без його Державної реєстрації.
Станом на вересень місяць 2020 року, згідно наданої інформації на запит ГО «ГЗК», таких договорів земельних сервітутів укладено близько 950 шт.
Лише за період з 2018 року по серпень 2020 року незаконні надходження коштів до бюджету міста за встановлення договорів земельних сервітутів складають понад дванадцять мільйонів гривень (12 077 222,38)!
Що таке Договір земельного сервітуту
Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Стаття 126 Земельного кодексу України встановлює, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Ст. 99 Земельного кодексу України чітко визначає види права земельного сервітуту, яка жодним чином не встановлює та не регулює порядок надання земельних ділянок для комерційного використання за рахунок земель вільних від забудови, які перебувають у державній та комунальній власності.
Частиною 2 ст. 100 Земельного кодексу України визначено, що право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно згідно ст. 126 Земельного кодексу України.
Також, Цивільний Кодекс України визначає сервітут одним з речових прав на чуже майно. Сервітут встановлюється, згідно зі статтею 401 ЦК України, щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Схема «дерибану» землі Вінницькою міською радою
Вінницька міська рада надає суб’єктам господарювання і фізичним особам земельні ділянки вільні від забудови для будівництва капітальних споруд і розміщення тимчасових споруд (МАФ) без проведення аукціону на оренду землі та розробки проектів землеустрою, уклавши з цими суб’єктами договори на встановлення договору земельного сервітуту без його державної реєстрації та без присвоєння кадастрового номеру таким земельним ділянкам.
Договір сервітутного користування, це інструмент для виведення земельних ділянок з комунальної власності без проведення земельних торгів на конкурентних засадах з метою подальшої реалізації земельної ділянки та отримання прибутку зацікавленими особами.
Кадастрові номери у земельних ділянок відсутні
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об’єкта цивільних прав.
Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Реєстрація декларацій та дозволів на початок будівельних робіт видані незаконно
У період з 2004 по 2020 роки Вінницькою міською радою було передано десятки вільних земельних ділянок під забудову на умовах договору земельного сервітуту.
Після будівництва об’єкту нерухомого майна (будки) і введення його у експлуатацію у користувача виникало право викупу земельної ділянки без аукціону і можливість подальшого перепродажу за комерційною ціною у десятки разів дорожче.
Зареєстровані у Державній архітектурно-будівельній інспекції декларації та дозволи на початок будівельних робіт на таких земельних ділянках, які були передані у сервітутне користування – є незаконними.
Ст. 99 Земельного кодексу України, а саме п. в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) {Пункт “в” статті 99 в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}, регулює та чітко визначає, які саме споруди дозволяється розміщувати на земельній ділянці, яка використовується на умовах земельного сервітуту.
Подання декларації про початок виконання будівельних робіт, форма якої визначені Порядком виконання будівельних робіт (далі — Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та надання дозволу на виконання будівельних робіт, а саме будівництво капітальних споруд на земельній ділянці, яка використовується на умовах земельного сервітуту – не передбачено даним законом!
З 2004 по 2017 рік Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, а з 2017 по 2020 рік Департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради зареєстровано незаконно декларації на початок будівельних робіт з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки такий документ, як договір земельного сервітуту не передбачений Процедурою подання декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме будівництво капітальних споруд.
Тобто, будівництво капітальних споруд на земельній ділянці, яка не відведена належним чином, не сформована, не присвоєно кадастровий номер, відсутня державна реєстрація у Державному земельному кадастрі та належним чином не набуте право власності або користування, а саме Державна реєстрація речових прав, вважається самовільним будівництвом.
Містобудівні умови та обмеження видані незаконно
Відповідно до п. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів – районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.
Відповідно до п.п. 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07.07.2011 року №109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
– засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
Отже, як вбачається з вищезазначених норм чинного законодавства, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем.
Надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок відбувалось з порушенням вищезазначених норм, оскільки право користування земельною ділянкою на умовах договору сервітуту укладено без державної реєстрації.
Мільйони гривень незаконно отримано із суб’єктів господарювання за користування землею по договорам сервітуту
У Вінниці сотні земельних ділянок використовуються для комерційних потреб під малими архітектурними формами (МАФ) та під багатоквартирними житловими будинками із їх прибудинковими територіями.
Вінницька міська рада незаконно змушує суб’єктів господарювання укладати договори земельного сервітуту на користування землею по принципу договору оренди і вимагає сплачувати кошти, як за оренду землі згідно розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Такі розрахунки і нарахування є незаконними!
Плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами (далі – ЦКУ).
Відповідно до п. п. 288.1 288.4 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а не користувач за договором земельного сервітуту.
Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду, а не у сервітутне користування. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.8 п.287 ПКУ).
Податковий КУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності за договорами земельного сервітуту, які встановлюють окремі земельні відносини.
Отже, у суб’єкта господарювання, який отримав право користування земельною ділянкою за укладеним з органом місцевого самоврядування договором земельного сервітуту на платній або безоплатній основі, відсутні підстави для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю.
Законних підстав надання нормативно-грошової оцінки на земельний сервітут не існує
(нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами)
Нормативна грошова оцінка необхідна в наступних випадках:
- для розрахунку земельного податку;
- для розрахунку розміру орендної плати при оренді земельної ділянки;
- для розрахунку втрат лісогосподарського та сільськогосподарського виробництва;
- для розрахунку оплати державного мита під час оформлення договорів купівлі-продажу, міни, дарування земельної ділянки;
- при спадкуванні земельної ділянки.
Обчислення розміру орендної плати за державну/комунальну земельну ділянку здійснюється виключно на підставі договору оренди землі, а не договору земельного сервітуту та виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В свою чергу, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначається із застосуванням того коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, який вказаний у витягу із технічної документації про її нормативну грошову оцінку.
Дії посадових осіб Управління Держгеокадастру у м. Вінниці, які розробляють нормативну грошову оцінку на земельні ділянки, що незаконно передані у користування на умовах земельного сервітуту – є грубим порушенням Закону України «Про оцінку земель», оскільки земельні ділянки не сформовано, відсутня технічна документація.
Виходячи з вищевикладеного стає зрозумілим, що Вінницькою міською радою створено схему «дерибану» земель і незаконного отримання коштів у суб’єктів господарювання.
У діях Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці та ДФС у м. Вінниці вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, а саме:
ст. 364. КК України, зловживання владою або службовим становищем
Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
ст. 365 КК України, перевищення влади або службових повноважень
Умисне вчинення службовими особами дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам чи інтересам юридичних осіб.
ст. 367 КК України, службова недбалість
Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
ГО «Громадський земельний контроль» підготовлено до правоохоронних органів заяву про злочин для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку слідчих і процесуальних дій відносно посадових осіб Вінницької міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Управління Держгеокадастру у м. Вінниці та ДФС у м. Вінниці за ознаками скоєння кримінальних правопорушень за ст. 364, ст. 365, ст. 367 КК України.
Про хід розслідування у справі будемо інформувати додатково.
#влада #міськрада #земля #корупція #НАБУ