Порошенко безсоромно в черговий раз бреше, заявляючи, що не буде вимагати для себе більших повноважень, ніж він має зараз за діючою Конституцією. Розширення повноважень президента прописані у змінах до Конституції з одночасним обмеженням прав місцевої влади.
Порошенко безсоромно в черговий раз бреше, заявляючи, що не буде вимагати для себе більших повноважень, ніж він має зараз за діючою Конституцією. Розширення повноважень президента прописані у змінах до Конституції з одночасним обмеженням прав місцевої влади.
Нацьому тижніпрезидентУкраїнизбираєтьсянаправитиу Верховну раду проектодногоз розділівнової Конституції, присвяченій децентралізації влади. Документбувпопередньозатвердженийвавральному режимі, фактично за тиждень. Закуліснопоспіхпояснювався, зокрема, прагненнямЗаходуврегулювати конфліктнаДонбасі.ТомунаКиївнібитонатиснули: зажадаливиконатипунктМінськихугодпро конституційну реформунегайно,безбудь-яких попередніхумов.
Для пересічних українців лідери Лугандонських терористів заявляють, що Київ не узгоджував з ними зміни до Конституції і вони з ними зовсім не згодні.
Українські політики в свою чергу дивуються, хто і коли написав проект (хоча Гройсман ніколи і не приховував, що уся законодавча база сьогоднішньої "децентралізації" була підготовлена за часів Януковича). Про те, що принципово важливий розділ Основного закону готовий до розгляду, стало відомо минулого тижня, коли українська влада повідомила, що проект схвалений Венеціанською комісією.
Тут же з’ясувалося, що Венеціанська комісія зробила суттєві зауваження до документа. Як розповів виданню «Лівий берег» екс-глава українського Центрвиборчкому Володимир Шаповал, європейські юристи дійсно «похвалили проект в тій його частині, де він присвячений адміністративно-територіальному устрою України та повноваженням тих органів місцевого самоврядування, які обираються на виборах». Зауваження ж, за словами Шаповала, стосувалися двох моментів, пов’язаних з президентськими повноваженнями в розрізі місцевого самоврядування.
Зокрема, заперечення Венеціанської комісії викликала нова норма про право президента України достроково припиняти повноваження місцевих рад та їх керівників. Таке право може застосовуватися у випадку, якщо місцеві органи влади виходять за межі повноважень, встановлених Конституцією і законом про місцеве самоврядування. До цих пір така норма теж існувала, однак право розпуску місцевих рад належало Верховній раді. Передача таких повноважень президенту, на думку експертів, де-факто підпорядковує місцеві ради главі держави і створює нову президентську вертикаль.
Ті ж побоювання звучать і в зв’язку з іншою нормою – про право глави держави звільняти префектів. Мова йде про нову для України посаду, яка буде введена замість нинішніх глав обласних державних адміністрацій, в просторіччі званих губернаторами. Функції префектів будуть радикально відрізнятися від губернаторських повноважень. Член української Конституційної комісії Ігор Когут пояснив: «У префекта і префектур кілька ключових завдань: нагляд за дотриманням законів і Конституції органами місцевого самоврядування, координація діяльності на місцях регіональних підрозділів центральних органів виконавчої влади, забезпечення реалізації державних програм і т.п.».
Тобто префекти повинні стати очима центральної влади на місцях, а не руками, що розподіляють фінансування. Оскільки децентралізація передбачає фінансову і економічну самостійність регіонів, то в колишніх державних адміністраціях просто не буде потреби. Їх повноваження перейдуть до виконавчих комітетів, формувати які будуть місцеві ради.
Володимир Шаповал пояснив, які заперечення Венеціанської комісії викликало нововведення про префекта: «У проекті написано, що префектів призначає президент за поданням Кабінету Міністрів. Але звільняє з посади президент на свій розсуд. Тобто знову будується президентська вертикаль».
Широкого обговорення зауважень в Україні не було, як не було і обговорення самого проекту децентралізації. Політичний аналітик Сергій Рахманін написав у газеті «Дзеркало тижня», що навіть члени Конституційної комісії не знали, який саме проект голова комісії і голова Верховної ради Володимир Гройсман направив на розгляд європейських юристів. Все відбулося блискавично. «17 червня групу зібрали в екстреному порядку, запропонувавши оперативно узгодити … уже підготовлений проект», – повідомив Рахманін, зазначивши, що ніхто не отримав відповідей на питання, ким і коли був написаний конституційний розділ про децентралізацію влади. «Але вже через два дні Венеціанська комісія неймовірно оперативно оприлюднила свій висновок (зазвичай розгляд подібних документів у них займає тижнів два як мінімум). Що навело на думку: консультативний орган з конституційного права при Раді Європи був учасником гри, правила якої виявилися невідомі членам вітчизняної Конституційної комісії», – написав Рахманін.
Минулої п’ятниці українська Конституційна комісія зібралася в такому ж авральному режимі і затвердила проект. Чи були в ньому враховані зауваження щодо порядку розпуску місцевих рад і звільнення префектів, не повідомлялося. Станом на вчора було відомо, що передбачається трирівнева система організації місцевої влади в Україні: громади (громади) на рівні села, селища, міста; райони, як і колись; але замість обласного поділу планується ввести регіони.
Головним же нововведенням цього конституційного розділу, яке, на думку експертів, пояснювало поспіх, стало введення в Перехідні положення згадки про окремі районах Донбасу, наділених особливим статусом. Ще місяць тому члени Конституційної комісії запевняли, що жоден регіон країни не буде окремо згаданий в Конституції, оскільки сенс децентралізації полягає якраз в наділення усіх регіонів широкими правами, порівнянними з особливим статусом. Тепер деякі з них говорять, що згадати окремо особливий статус Донбасу довелося, оскільки це передбачено мінськими угодами. Інші неофіційно відзначають, що Захід чинив тиск на українську владу, зажадавши такого уточнення в проекті Конституції. Президент Порошенко категорично спростував факт зовнішнього тиску.
Експерти в Києві зазначають, що лідери ЛНР і ДНР наполягають на розширенні території, наділеною особливим статусом, до кордонів Донецької і Луганської областей. А також вимагають від Києва розширити поняття особливого статусу, щоб наділити Донецьк і Луганськ правом прямо впливати на рішення української влади. «Вони вимагають вже не федералізації. Те, про що говорять, можна позначити скоріше як конфедерація», – сказав політичний аналітик Тарас Чорновіл.
Джерело: newspravda.com
