Новини Валентин Наливайченко: У світі бачать: де боротьба з корупцією а де –...

Валентин Наливайченко: У світі бачать: де боротьба з корупцією а де – імітація

282
0

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО — про свої враження від поїздки у Вашингтон.

Наприкінці минулого тижня в Сполучених Штатах Америки перебувало багато наших співвітчизників. Присутність на Національному молитовному сніданку з президентом США Бараком Обамою лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко та колишньої регіоналки Ганни Герман обговорили на різні лади. А от на візит до Вашингтона Валентина Наливайченка мало хто звернув увагу, хоча, як виявилося, у них з Тимошенко навіть були спільні зустрічі з американськими політиками. Про свої враження та настрої в політикумі США в інтерв’ю «Дню» розповідає екс-голова Служби безпеки України, лідер «Антикорупційного руху» Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО.

«НАС ЧУЮТЬ І ПОДІЛЯЮТЬ ПРИНЦИПОВІ ПОЗИЦІЇ…?»

— Ваші поїздки до США певною мірою стали вже регулярними. З якою метою ви відвідуєте цю країну? З ким і для чого зустрічаєтеся?

— Як і в попередні рази, відвідував США на запрошення американських партнерів, з якими у мене давня історія відносин у багатьох сферах — дипломатичній, безпековій, політичній, а віднедавна — й у громадській.

Наші консультації та переговори справді є регулярними, хай би де вони відбувалися — у Вашингтоні чи Києві. Зараз на порядку денному — три головні теми: безпекова ситуація на сході нашої держави та Крим, подолання корупції в Україні і, звичайно, розвиток громадянського суспільства.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

До речі, наш Антикорупційний рух останнім часом суттєво розширив співпрацю з американськими неурядовими організаціями. Ми активно працюємо з Міжнародним республіканським інститутом, започаткували взаємодію з Фондом Карнегі за міжнародний мир, Атлантичною радою, Інститутом МакКейна.

Загалом, перебуваючи у Вашингтоні, ми з послом Маркіяном Лубківським провели близько двох десятків зустрічей з представниками американських політичних та інтелектуальних кіл, виборчих штабів кандидатів у президенти.

Усі наші співрозмовники, а серед них були, зокрема, голова комітету в закордонних справах Палати представників Ед Ройс, сенатор-республіканець Джон МакКейн, конгресмен Марсі Каптур, колишній Державний секретар США — легендарний дипломат, який готував визнання незалежності України з боку США, Джеймс Бейкер, помічник Державного секретаря США Вікторія Нуланд, посол у Держдепі Ден Фрід, професор і дослідник в Atlantic Council Андерс Ослунд, колишній керівник Freedom House, а сьогодні один з очільників The McCain Institute Девід Крамер, не лише володіють інформацією про те, що відбувається в Україні, а й щиро вболівають за українців.

— Ви написали у себе в соцмережі, що для вас виявилася приємністю зустріч з лідером «Батьківщини» Юлією Тимошенко у Вашингтоні. Як би ви прокоментували такі неформальні поїздки до американської столиці українських політиків? Складається враження, що мета — заокеанські консультації…

— Час, коли українські політики їздили на «консультації» до Москви, наче до Харкова чи Львова, не приніс нам нічого доброго і, думаю, минув безповоротно.

Можу лише вітати діалог, який українські політики сьогодні мають із Заходом. Це важливо не лише під кутом зору двосторонньої чи багатосторонньої дипломатії, а й переймання передового досвіду розбудови держави, сповідування демократичних цінностей, навіть ведення політичної боротьби… Важливо, звичайно, для тих українських політиків, хто хоче чогось навчитися і застосувати здобуті знання, досвід на благо власної держави.

Перебуваючи у Вашингтоні кожен за власною програмою, ми з Юлією Тимошенко мали декілька спільних зустрічей з американськими високопосадовцями, політиками, дипломатами, політологами-міжнародниками.

Представляючи різні верстви українського суспільства: громадську організацію і парламентську політичну силу, виклали партнерам наші погляди на те, як протидіяти зовнішньому і внутрішньому агресорам України, зокрема як відновити територіальну цілісність нашої держави, як подолати корупцію і як Україні стати нарешті на шлях ефективного розвитку.

Нас чують і поділяють принципові позиції щодо боротьби з корупцією та обстоювання безпекових інтересів України.

«ЧІТКА ВИМОГА ЩОДО ЗАМІНИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА НІКУДИ НЕ ДІЛАСЯ»

— У Штатах ви перебували саме тоді, коли в Україні розгорівся політичний скандал, пов’язаний із відставкою міністра економіки Айвараса Абромавічуса. У себе в ФБ ви вже написали, що американські політичні еліти обурені корупційним тиском на економіку і взагалі роздратовані тим, що відбувається в Україні. Які небезпеки несе для нашої країни подібна зміна настроїв американських політиків? Якщо йдеться про велике розчарування, то яку альтернативу вони бачать?

— Справді, американський істеблішмент уже не приховує роздратування олігархічною корупцією в Україні й очікує жорстких дій щодо ТОП-корупціонерів у владі.

Американська преса пише про корупцію в Україні, відкрито згадуючи прізвища Кононенка і Шокіна, офіси сенаторів і конгресменів шоковані, вибачте, за тавтологію, ненажерливістю українських корупціонерів у владі й бездіяльністю органів правосуддя.

Прямим текстом кажуть: «Хай перестануть красти! Ми ж даємо величезну міжнародну допомогу! Невже вони думають, що використовуючи Віргінські острови, офшори, можна приховати ці оборудки від нас?». Про це відомо і фінансовим інституціям, і фінансовим розвідкам. Але крім того, що про це відомо, ніхто не збирається віддавати гроші, щоб їх розкрадали. Ніхто не збирається відступати від своїх вимог, і я підтверджую, що чітка вимога щодо заміни Генерального прокурора нікуди не ділася! Хочете підтримки — зробіть ті речі, які вимагають, власне, самі українці та які дають можливості й перспективи самій Україні.

Ще на межі 2014—2015 рр., перебуваючи на посаді голови СБУ, я звертав увагу Президента України на те, що член його команди злочинно займається корупційною діяльністю. Але до сьогодні жодних дій вжито не було. Тому мене не дивує, а радше засмучує демарш міністра економіки Айвараса Абромавічуса, який з різницею у півроку відкрито назвав те саме прізвище і ті самі дії…

— Якщо продовжити розмову щодо політичної кризи, яка розгорілася в Україні. Ваша оцінка — в чому її причина, як ви сприймаєте всі ці події та які наслідки вони можуть мати для країни в умовах війни?

— Причина кризи — в небажанні змінювати брудні принципи української політики, захланності, брехні, у зневазі власного народу.

Наслідки? Розквіт політичної корупції та відсутність політичної волі до її подолання роз’їдають підвалини національної безпеки, підривають міжнародні позиції України і ставлять під загрозу надання міжнародної підтримки, зокрема з боку США.

Нас застерігають щодо небезпеки толерування корупції.

Повторюся, але глибоке розчарування в США вже межує з роздратуванням саме через відсутність політичної волі зняти з плечей українців тягар корупції, збагачення державної верхівки, небажання вирвати Україну із цього порочного кола.

Проблеми, пов’язані з українськими корупціонерами, можуть вивести Україну з фокуса американської зовнішньої політики, що, у свою чергу, матиме для нас катастрофічні наслідки через підсилення загрози російської експансії.

«АМЕРИКАНСЬКА СТОРОНА НЕ МАЄ НАМІРІВ ПОСЛАБЛЮВАТИ САНКЦІЙНИЙ ТИСК»

— У Європі дедалі частіше лунають голоси (зокрема, про це говорив міністр сільського господарства Франції) про необхідність зняття санкцій з Росії. Які настрої з цього приводу в американському політикумі?

— Відповідь тут однозначна. США не зніматимуть санкцій, доки Росія не розпочне здійснювати конкретних кроків з урегулювання українського питання. Це їхня принципова позиція, про яку добре знають у Москві, Берліні, Брюсселі та Парижі.

— Минулого тижня Європарламент ухвалив резолюцію, в якій вітається ініціатива України про створення міжнародного переговорного механізму з відновлення українського суверенітету над Кримом у форматі «Женева плюс». Що думають із цього приводу в Штатах? Чи порушували ви цю тему?

— Кримське питання ніколи не зникало з порядку денного американської зовнішньої політики. США ніколи не визнають анексію Криму, як ніколи не визнавали окупації балтійських країн з боку СРСР. Це підтвердили у Вашингтоні.

— Про що, на вашу думку, свідчать зустрічі американського держсекретаря Керрі з міністром закордонних справ Росії Лавровим, а особливо помічниці держсекретаря США Нуланд з помічником президента РФ Сурковим, які обговорювали українське питання без представників нашої країни?

— Між США і Росією триває непростий діалог з актуальних питань міжнародного життя.

Під час нашої зустрічі Вікторія поділилася деякими своїми враженнями від цього діалогу загалом і від зустрічі з Сурковим зокрема. Єдине, що можу сказати — США є нашим надійним партнером і союзником у захисті національних інтересів України, нашого суверенітету й цілісності, попри шалений тиск Росії.

З другого боку, американська сторона не має намірів послаблювати санкційний тиск на Росію, яка розуміє лише мову сили.

Відповідь на запитання, чому зустрічалися без представників України, дасть час.

— У США наразі триває активне політичне життя — Демократична та Республіканська партії визначаються з кандидатами на президентських виборах. На вашу думку, хто з претендентів — Круз, Трамп, Рубіо (республіканці) чи Клінтон, Сандерс (демократи) найбільш активно і конструктивно порушують українську тему?

— Справді, у Сполучених Штатах вирує політичне життя: дві найбільші та найвпливовіші американські політичні партії визначаються з кандидатами, які змагатимуться між собою на виборах президента країни, що відбудуться 8 листопада цього року.

Внутрішньопартійні голосування (праймеріз та кокуси), що розпочалися зі штату Айова, стали ще однією ілюстрацією 58-х виборчих перегонів, які уже встигли охарактеризувати як одні з найнесподіваніших і непередбачуваних.

Трамп поступається Крузові у республіканців, а в демократів Клінтон ділить голоси з Сандерсом…

Але головне, і це підтверджують як молоді аналітики Трампа, так і досвідчені соратники Круза, на цих виборах ламаються політичні стереотипи, руйнуються класичні підходи до політики та способи здійснення впливу на свідомість і завоювання голосів американських виборців.

Немає місця кулуарності, закритості — лише наступ і відверта розмова з людьми про їхні проблеми та шляхи їх вирішення…

Спілкуючись із ключовими представниками різних політичних таборів, дипломатами і політиками у Вашингтоні, я переконався, що Україна та українці посідають важливе місце у їхньому політичному кругозорі.

Хто переможе — не знають поки що й самі американці. Вирішувати їм.

day.kiev.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я