Народний депутат Олексій Кучеренко відкликав власний підпис під законопроектом № 2458 (щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг), виявивши суттєві розбіжності між опублікованим текстом проекту та редакцією, погодженою робочою групою з його розробки.
Зокрема, в остаточній редакції законопроекту пропонується внести зміни до статті 29 Закону про ЖКП, надавши можливість несанкціонованого доступу до житла без отримання згоди його власника для обмеження (припинення) надання комунальної послуги!!! Як вам узаконений бандитизм???
Олексій Кучеренко у своєму Facebook так прокоментував цю ситуацію:
“Турборежим з ознаками шулерства. Законопроект 2458 стає скандальним. Оскільки в кінцевій версії законопроекту про внесення змін до Закону про ЖКП після його «обробки» в Міністерстві пані Бабак з’явилися абсолютно некоректні та антиспоживацькі зміни прийняв рішення про вихід з авторського колективу. Норма про вторгнення монополіста в квартиру для відімкнення без рішення суду є неприпустимою“.
Народний депутат наголосив, що вважає запропоновані зміни абсолютно некоректними та антиспоживацькими, через що звернувся до голови Верховної Ради України про відкликання свого підпису під проектом даного Закону («Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», реєстраційний № 2458 від 15.11.2019).
Окрім згаданої невідповідності статті 30 Конституції України і статті 8 Конвенції про захист прав людини, причиною для відкликання стали також відмінності між редакцією правових норм, напрацьованих робочою групою та остаточним текстом законопроекту, а також невідповідність запропонованих змін основним засадам здійснення права спільної сумісної власності та принципам формування договірних відносин.
Також Олексій Кучеренко, на відміну від інших авторів, вважає за необхідне врахувати негативні висновки Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) щодо пропонованих норм.
Серед наданих висновків ГНЕУ привертають особливу увагу такі:
Щодо несанкціонованого доступу до житла
Пропозиція щодо можливості несанкціонованого доступу до житла чи іншого об’єкта нерухомого майна для обмеження (припинення) надання комунальної послуги без отримання згоди на це власника (користувача) суперечить Конституції України.
Правова підстава: згідно статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Навіть згідно статті 233 Кримінального процесуального Кодексу України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Ініційована пропозиція не враховує вимоги ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою проголошено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Також у пропозиції про несанкціонований доступ відсутні застереження про компенсацію завданої споживачу шкоди, зокрема, під час здійснення проникнення до житла (наприклад, пошкодження приладів обліку, пошкодження майна споживача, порушення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень тощо).
З огляду на необхідність усунення існуючих у цій сфері вад, в поточних умовах навіть добросовісний платник потрапляє в зону ризику щодо припинення йому надання відповідної послуги, що є неприпустимим.
Щодо укладання індивідуальних договорів про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем
Укладення індивідуального договору про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем не уявляється можливим.
Причина: неможливість визначити предмет такого договору, а саме частку внутрішньобудинкової системи, щодо якої пропонується його укласти.
Правова основа: згідно з ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦК співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Крім цього, необхідність укладання індивідуального договору з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем виглядає недоцільною також з точки зору виконання самих робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем, оскільки ці роботи стосуються забезпечення належного функціонування всієї внутрішньобудинкової системи багатоквартирного будинку і відповідати за їх виконання виконавці комунальних послуг мають перед усіма співвласниками.
Щодо укладання певних договорів з моменту їх оприлюднення
Укладення певних договорів з моменту їх оприлюднення оператором газорозподільних систем на своєму офіційному веб-сайті не вбачається правомірним.
Причина: така пропозиція протирічить основам формування договірних відносин, які передбачають волевиявлення обох сторін договору і обізнаність з умовами договору.
Щодо розподілу внесків за встановлення вузлів комерційного обліку
Необґрунтованою є пропозиція розподілити внески за встановлення вузлів комерційного обліку пропорційно до кількості укладених договорів у будівлі.
Причина: у разі прийняття норми у запропонованому вигляді може скластися ситуація, при якій внески за встановлення вузлів комерційного обліку сплачуватимуть лише ті споживачі, що уклали договори.
Правники та експерти також розкритикували правку про несанкціонований доступ:
