Українські правоохоронці продовжують розшуки голландських картин з музею Westfries (Західної Фрісландії), які можуть перебувати в Україні. Про це у середу заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.
“Звичайно, наші правоохоронні органи працюють над пошуком того, що зараз може знаходитися на території України”, – розповів дипломат на спільній прес-конференції з фінським колегою Тімо Сойні у Києві, пише bbc
Павло Клімкін відзначив, що він “перебуває у постійному контакті з міністром внутрішніх справ, вчора мав нараду з цього приводу”.
Викрадені картини
На початку грудня 2015 року у голландському музеї Westfries з міста Хорн заявили про те, що колекцію голландських шедеврів, які викрали понад 10 років тому, виявили в Україні.
24 картини та 70 предметів зі срібла, які були частиною колекції творів мистецтва XVII і XVIII століть, викрали 2005 року.
У липні минулого року, як стверджують в музеї, двоє чоловіків сконтактували із посольством Нідерландів у Києві і запропонували викупити колекцію.
Інша викрадена картина – полотно Якоба Вабена
Вони нібито назвали себе представниками українського добровольчого батальйону і заявили, що володіють усією колекцією.
На підтвердження своїх слів вони надали знімок однієї з картин, на якому також була свіжа українська газета.
“Бійці заявили, що готові передати картини Нідерландам на певних умовах, однією з яких є незалучення української влади до справи”, – ідеться у повідомленні.
Агенція Reuters також передавала, що колекцію виявили у маєтку на підконтрольній проросійським сепаратистам території Донбасу.
Людям, які намагалися перепродати картини, запропонували компенсацію (її суму не вказували), однак не отримали жодної відповіді.
Після того муніципалітет Хорна попросив міністерство закордонних справ Нідерландів допомогти зі справою, застосовуючи дипломатичні канали, втім “перемовини на високому політичному рівні відбулися безрезультатно”.
Проблемні пошуки
Арсен Аваков запевняє, що працює в контакті з голландською стороною
Пізніше міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков запевнив, що українська поліція перебуває “у повному контакті з голландською стороною” щодо колекції.
Він відзначив, що твори мистецтва, які, ймовірно, належать до викраденої колекції, дійсно, були виявлені на одній з дач під Донецьком, й існує “імовірність того, що цю колекцію намагаються продати на чорному ринку”.
А в МЗС України заявили, що пошуки викраденої колекції були ускладнені діями самого музею.
“Музей сам почав переговори. Яким чином він їх вів – невідомо. Зараз до цього підключилося і МВС, і посольство Голландії. Сподіваюся, що наші скоординовані зусилля приведуть до успіху”, – цитувала пана Клімкіна агенція “Інтерфакс” у грудні 2015 року.
Тоді міністр наголошував, що цей інцидент “дуже важливий для тих, хто намагається зіпсувати наш імідж” в Нідерландах. Він також нагадав, що у квітні у цій країні має відбутися референдум щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Навколо референдуму вже точаться запеклі інформаційні дискусії.
Бійці кажуть, що непричетні
Серед добровольчих батальйонів, у руках яких, буцімто, опинилася колекція, музей назвав “бійців ОУН”, а також батальйон “Свята Марія”. Представники цих організацій заперечили будь-яку свою причетність.
Крім того, у музеї зазначили, що “за лаштунками добровольчого батальйону діють інші високопосадовці” і назвали імена лідера партії “Свобода” Олега Тягнибока та екс-глави СБУ Валентина Наливайченка.
У “Свободі” назвали інформацію про причетність свого лідера “ахінеєю” і “маразмом”, заявляла минулого року речниця партії Христина Равлюк.
Валентин Наливайченко також назвав “маячнею” заяви про його причетність до історії з викраденням картин.
