В місцевих радах суттєво зміниться гендерний баланс – експерт

– Політичні сили на етапі, коли тільки впроваджувалася гендерна норма, реагували дуже позитивно і казали, що це обов’язково треба зробити. Відтак в законі про місцеві вибори була відображена норма про 30% представництво осіб однієї статі. Але з її реалізацією виникли величезні проблеми. Були рішення судів з цього приводу, зокрема було оскарження цієї позиції з боку «Сили людей», з боку «Самопомочі». Суд прийняв по одному питанню фактично два різних рішення, в одному сказавши, що норма в законі про 30% представництво є декларативною і немає підстав у відмові партії в реєстрації, яка цю норму не порушує. В іншому випадку суд сказав, що ця норма не є декларативною і стосується всіх правовідносин, в тому числі реєстрації партій.

 

Тут ситуація така ж, як в 2010 році: чим вищий рівень місцевих рад, тим менше там жінок. Зараз ми проаналізували партійні списки кандидатів до обласних рад, то більшість партій не виконали норму про 30% гендерне представництво. Наприклад, «Блок Петра Порошенка» значно мірою не реалізував цю норму в багатьох областях. Там є 20-25% жінок, але не 30%. Якщо брати нижчий рівень рад – районні, міські ради, – то фактично всі партії достатньо успішно впоралися з реалізацією гендерної норми.Ми також аналізували перші номери у списках кандидатів до міських рад обласних центрів. Найкращий показник має «Самопоміч», вона має 6 жінок перших номерів з 24 різних областей. Всі решта мають лише дві, три, чорти жінки на чолі виборчих списків. Тобто це далеко не 30%.– А щодо кандидатів на посаду міських голів?– Така ж ситуація з кандидатами в міські голови: десь близько 13% кандидатів, висунутих і партіями, і серед самовисуванців, становлять жінки. Тому після виборів ми побачимо дуже мало жінок міських голів.– Тобто ви вважаєте, що нинішня квота мало вплине на реальний склад наступних місцевих рад?

 

– Насправді вона вплине. Партії мають по 15-20, 25%, дуже багато партій має менше 30%, але більше 20% представників іншої статі – це більше, ніж було на місцевих виборах у 2010 році. Єдине, що підхід дуже непослідовний. Йдеться про партійні фракції у Верховній Раді, які трохи зманіпулювали з впровадженням цієї норми, заклавши спочатку принцип, а потім відмовившись його категорично впроваджувати, роблячи це більше питанням політичної відповідальності. Зрештою, це теж буде для виборців певним сигналом, якщо для них цей критерій важливий. Але я думаю, що позитивний ефект в будь-якому випадку від цього буде.Ключова інтрига в тому, наскільки зміниться гендерний паритет в обласних радах. У якому порядку пройдуть кандидати залежить не тільки від партії, яка закріплювала кандидатів за округами, але й від виборців. Тому є інтрига, який буде ефект від нової виборчої системи.–

 

Чи поширюватиметься норма про 30% представництво жінок на всі органи влади в майбутньому?

– Зараз важко про це казати. Очевидно, з точки зору міжнародних зобов’язань України, у тому числі перед ООН, іншими міжнародними організаціями, на цьому рівні теж мала би вестися робота, насамперед державою. Дуже часто політичні партії та громадські організації є, умовно кажучи, джерелом постачання кадрів для різних органів державної влади, для різних публічних адміністрацій та інших подібних структур. І з одного боку, потрібно встановлювати певне квотування щодо представництва осіб однієї статі в різного роду структурах державної служби. А за іншого боку, ми маємо цілеспрямовано виконувати міжнародні зобов’язання, розуміючи переваги, які дає збалансоване представництво жінок і чоловіків.