Уряд затвердив перелік об’єктів державної власності, які хоче продати у 2015 році.
Уряд затвердив перелік об’єктів державної власності, які хоче продати у 2015 році.
У списку – понад 300 підприємств. Там є "Центренерго" (78%), "Донбасенерго" (25%), "Сумихімпром", "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) (99,56%), щонайменше шість шахт, серед яких і копальня ім. Засядька (16,5%), ТЕЦ, різні пакети обласних енергорозподільчих компаній, 13 портів, державна корпорація "Укрбуд" та навіть ПАТ "Президент-Готель".
Продаж майже кожного з таких підприємств має свою передісторію і контекст.
Наприклад, "Центренерго" залишається єдиною великою державною компанією у теплоенергетиці, тоді як решта вже є приватною власністю.
ОПЗ – не тільки виробляє хімічну продукцію, але й має унікальні потужності для експорту продукції – аміакопровід, який є "ключем" для продажу хімічної продукції на зовнішні ринки.
Попередні спроби приватизувати ОПЗ у 2008 та 2009 роках завершувалися невдало. Під час останньої із них переможець конкурсу з продажу так і не став власником підприємства, а невдала приватизація стала черговою ланкою у ланцюжку розбрату між тодішнім президентом Віктором Ющенком і прем’єром Юлією Тимошенко. Підприємство готували до приватизації і за часів президентства Віктора Януковича.
Особливі обставини
У постанові уряду "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році" йдеться про те, що міністерство економіки та Фонд державного майна мають "забезпечити спеціальні зустрічі з інвесторами".
Як заявив міністр економіки Айварас Абромавичус, про нові приватизаційні можливості в Україні для іноземних інвесторів йтиметься під час інвестиційних форумів у Німеччині та США, запланованих на червень-липень цього року. Під час засідання українсько-американської бізнес ради пан Абромавичус запевнив інвесторів, що нова приватизація не означає реприватизації.
Під час цієї зустрічі з міністром економіки, а також нещодавньої подібної зустрічі бізнесменів із міністром фінансів Наталею Яресько, урядовцям довелося відповідати на низку питань від інвесторів щодо можливості вдало продати великі промислові об’єкти під час збройного конфлікту на частині території країни.
Як заявила пані Яресько, уряд вже має свідчення про інтерес інвесторів до таких стратегічних підприємств, як "Центренерго". Вона нагадала, що нещодавній конкурс з продажу ліцензії на зв’язок 3G в Україні показав, що інвестори готові платити гідну ціну за об’єкти чи проекти, які їх цікавлять.
Міністр фінансів не забула нагадати, що від приватизації уряд очікує і певних надходжень до бюджету, які будуть зовсім не зайвими за нинішньої економічної ситуації. Згідно із бюджетом на поточний рік, доходи від приватизації мають принести 17 млрд грн.
Про плани відновити приватизацію уряд оголосив ще у березні цього року. Тоді оглядачі припускали, що продаж енергетичних об’єктів, а також, за певних умов, ОПЗ, є можливим.
Експерти наголошували, якщо уряд візьметься за приватизацію великих підприємств, то одразу ж наштовхнеться на дві перешкоди: низька ціна і не найкращий час для продажу з точки зору упевненості інвесторів.
Після оприлюднення урядового списку оглядачі кажуть, що хотіли б дізнатися, хто провадитиме приватизацію і якими будуть конкретні умови конкурсів з продажу окремих підприємств.
Ситуацію ускладнює те, що Фонд державного майна вже довгий час не має повноцінного керівника. Вже майже рік обов’язки голови фонду виконує Дмитро Парфененко.
За рік життя двох колишніх керівників фонду скінчилося за трагічних обставин. В ніч проти 28 лютого цього року наклав на себе руки Михайло Чечетов, який очолював ФДМ від 2003 по 2005 роки. До того померла екс-очільниця фонду Валентина Семенюк, яка працювала на цій посаді від 2005 по грудень 2008.
Досі не призначено також і голову Антимонопольного комітету, обов’язки керівника якого виконує Микола Бараш. АМКУ здійснює доприватизаційну перевірку даних, що подають учасники конкурсів.
Продавати треба, але…
В Україні досі є чинною стара програма приватизації, вади якої до певної міри визначили результати попередніх продажів, вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський:
"Продати можна все. Питання тільки, за якою ціною і наскільки прозоро. Треба оновити Державну програму приватизації, вписати туди нові процедури і усунути ті речі, які було закладено, щоб продавати своїм і дешевше. Зараз Україна зацікавлена залучати іноземних інвесторів і кошти до бюджету, бо із олігархами вже все ясно. Бо приватизувати за процедурами, за якими було вкрадено так багато, буде дуже нехорошим сигналом для інвесторів".
Експерт додає, що більшість із підприємств, продаж яких зацікавив би інвесторів та приніс гроші до бюджету, є складними активами.
"Із тим самим Одеським припортовим всі знають, що це не просто підприємство, але й важливий елемент інфраструктури, що є технічно невіддільною від заводу. І той, хто приватизує ОПЗ з терміналом, отримає контроль над хімічною галуззю та експортом, якщо тільки не буде сильного державного нагляду, аби це використовувалося на умовах рівного доступу", – каже Володимир Дубровський і наголошує, що з цієї точки зору нова приватизація могла б стати приводом для посилення антимонопольного законодавства, коли держава зберігає за собою право визначати, як працюють на ринку природні монополії, хай навіть і у приватній власності.
"У світі великий досвід з цього питання існує, було б тільки бажання його застосувати", – додає він.
З іншого боку, каже експерт, "не треба мати ілюзій, що коли воно у державній власності, то воно використовується на користь суспільства".
"Ті самі інтереси тих самих бізнесменів, про яких ми говоримо, коли боїмося приватизувати подібні об’єкти, вони так само, або навіть більш успішно працюють тоді, коли ці об’єкти залишаються у державній власності. Характерний приклад – це історія з "Укртранснафтою", – вважає пан Дубровський і пояснює, що за таких умов держава не контролює підприємства, що формально їй належать, і не отримує доходів до бюджету.
Источник: bbc.co.uk
