Європейський простір сьогодні повністю структурований і поділений: на заході – ЄС, на сході – РФ. Україні отримати якісь вигоди при такій конфігурації неможливо
Європейський простір сьогодні повністю структурований і поділений: на заході – ЄС, на сході – РФ. Україні отримати якісь вигоди при такій конфігурації неможливо. Навпаки, Україна є останнім об’єктом поділу. Затиснута «між молотом і ковадлом» Україна може втратити свою «землю». Все спростилось до дилеми – або вони нас, або ми їх.
Більш небезпечною для України виглядає імперська РФ, з центром бюрократії в Кремлі.
Імперії держаться на двох «стовпах»:
Руйнування потенціалу периферії імперії. Для того, щоб не виникало спокуси відокремлюватись, і була постійна залежність від центру;
Зіштовхування між собою різних груп в імперії. Для того, щоб бути для них монопольним арбітром. Тобто, класичне «розділяй і володарюй» (divide et impera).
Імперський принцип організації простору не тільки неефективний, але й шкодить розвитку простору. Знищення регіонів в угоду центральної бюрократії, а також витрачання енергії на штучні непродуктивні конфлікти, призводить до деградації цього простору.
Деградація простору, що знаходиться під контролем кремлівської бюрократії, вже кричуща. Це яскраво проявляється в економічній сфері. РФ живе лише за рахунок продажу сировини, яка, так сталося, виявилась на її території. Якщо порівняти з людиною, то як потрібно деградувати, щоб єдино можливим засобом заробити на життя залишилось продавати свої органи?
Будь-яка бюрократія завжди прагне експансії. А для імперської бюрократії експансія життєво необхідна.
Це основна загроза для України. Кремлівській бюрократії будь-якою ціною необхідне захоплення нового простору. Простір України дотичний до простору РФ. Тому втягування України в імперський простір кремлівською бюрократією є, було і буде постійним. І чим менше простору залишатиметься імперії для захоплення, тим сильніший тиск буде на Україну.
Тобто, для України є лише два шляхи: або бути врешті-решт втягнутою в імперський простір Кремля і деградувати разом з цим простором, або перемогти імперію.
Домовитись Україні з кремлівською бюрократією не вдасться, так як цілі сторін взаємовиключні (ворожі): або кремлівська бюрократія поглинає Україну, або Україна руйнує кремлівську бюрократію (розвалює РФ).
Для того, щоб перемогти кремлівську бюрократію, у України склався зручний історичний момент. Співпадає одразу кілька мотивацій, щоб зайнятись розвалом РФ:
Самовиживання. Це основна мотивація.
Можливість заробити. В світі є достатньо зацікавлених сил, які готові надавати ресурси для виконання завдання по розвалу РФ. По суті, так Україна може заробити своїм традиційним ремеслом – найманством. Тільки підійти до цього потрібно грамотно. Не бути просто тараном, яким таранитимуть РФ, я стати ядром (координатором) антикремлівської коаліції.
Після розвалу РФ відбуватиметься переструктурування її простору, і Україна має шанс відхопити й собі частину економічного і політичного «пирога» на цьому просторі.
Менша загроза для України сьогодні від ЄС. Але це лише тому, що ЄС ще не проявив яскраво свою імперську сутність.
ЄС має три складові:
Спільний ринок для своїх країн-членів. З цього все починалось. Спільний ринок сприяє економічній активності.
Бар’єр (в першу чергу митний) для захисту цього ринку для своїх виробників.
ЄС як політична сила (інститут). Це те, що все більше проявляється останнім часом. Брюсельська бюрократія починає відбирати суверенітет у країн-членів і централізувати владу. Так як будь-яка бюрократія прагне експансії, то і євробюрократії стало мало просто регулювати і захищати спільний ринок, а захотілось політичної влади.
Претензії євробюрократії на політичну владу ґрунтуються на міфі про те, що ЄС може стати наддержавою, аналогічною до США.
Але специфіка ЄС в тому, що він може стати наддержавою лише по імперському принципу. На відміну від США (американці) чи Китаю (китайці) в ЄС ніхто не ідентифікує себе як євросоюзівці.
В ЄС, як і в РФ, немає єдиної ідентичності, що робить неможливим сформувати єдину спільноту. Якщо РФ хоч щось намагається зробити для побудови спільної ідентичності (наприклад, використовує культ «9-го травня»), то ЄС навіть не намагається створювати єдину спільноту. У ЄС був унікальний шанс закласти основи євросоюзівської ідентичності – підтримати Майдан в Києві поки він ще був з приставкою «Євро», поки люди ще вступали в боротьбу під прапорами Євросоюзу. Але ЄС усунувся від підтримки Євромайдану. Тим самим підтвердив, що ніякої ідентичності «євросоюзівець» не існує, ніякої єдиної євросоюзної спільноти не існує. І не буде існувати. ЄС – це лише штучне політичне утворення, як і РФ.
Відсутність єдиної ідентичності змушує використовувати для інтеграції простору імперські принципи. Хоче цього брюсельська бюрократія чи не хоче, але їй доведеться йти по імперському шляху, аналогічно до кремлівської бюрократії:
Знищувати потенціал периферії, щоб поставити її в залежність від центру. Що вже проявилось в економічних кризах на південній окраїні ЄС;
Централізувати політичну владу за рахунок відбирання суверенітету у країн-членів. Показово, що з Україною спочатку підписали «політичну» частину асоціації, а лише потім «економічну». Тобто, спочатку територія віддає суверенітет, а потім, можливо, отримає економічні вигоди.
В зв’язку зі збільшенням кількості членів та зменшенням ресурсів будуть наростати внутрішні конфлікти. А брюсельська бюрократія отримає можливість виступити монопольним арбітром. Тобто, почне діяти класичне «розподіляй і володарюй».
Загрози для України від неоімперії ЄС такі ж, як і від РФ:
втрата суверенітету;
ліквідація ідентичності;
перетворення на периферійну територію імперії з подальшою деградацією.
Українські політики, які виступають за політичну інтеграцію в ЄС, чи в РФ, — не є елітою. Бо еліта ніколи не проміняє можливість самостійної гри на васальне, хоча і сите, «гауляйтерство».
Відносини між Україною та брюсельською бюрократією аналогічні до відносин між Україною та кремлівською бюрократією — завідомо ворожі: або ми їх, або вони нас. Розвал ЄС для України – це питання виживання.
Тактика для України по розвалу ЄС така ж, як і по розвалу РФ. Стати ядром коаліції по розвалу ЄС (ЄС як політичної сили) і отримувати ресурси на виконання цього завдання. (В світі достатньо сил готових платити за розвал ЄС, навіть більше, ніж за розвал РФ).
Отже, Україна має запропонувати світу два проекти (можна по черзі): розвал РФ (ліквідація шкідливої кремлівської імперської бюрократії) та розвал ЄС (ліквідація шкідливої брюсельської політичної бюрократії). Отримувати ресурси від зацікавлених сил на реалізацію цих проектів.
Після розвалу РФ і ЄС переструктурувати частину звільненого європейського простору під себе. Надмета – структурувати весь європейський простір під себе.
Образно кажучи, Європа знаходиться в полоні двох драконів-упирів. І чекає на Героя. Це шанс для України.
ПС. У українців завжди добре виходить щось розвалювати. Краще цю енергію направити назовні.
