На голову Економіка «У росіян був наказ відступати у випадку опору українців у Криму»(час.2)

«У росіян був наказ відступати у випадку опору українців у Криму»(час.2)

69
0

(продовження)

Як готували кримський ґрунт для референдуму?

У Криму активно працював десант російських політиків. 25 лютого депутат Держдуми Росії Леонід Слуцький обіцяє, що Росія швидко розгляне питання приєднання Криму, якщо це буде позиція референдуму чи парламенту Криму.

Під крики «Росія, Росія, Росія!» перед телекамерами з’являються російські депутати Держдуми. До Криму приїхали керівник фракції «Єдина Росія» у Держдумі Володимир Васильєв, а з ним – Ірина РоднінаМикола ВалуєвВалентина ТерешковаМихайло МаркеловДмитро Савельєв, окремо – делегація російських комуністів.

Активно порушувалися питання: русифікація, видача російських паспортів. Сергій Гайдук

На відміну від українських політиків, російських у цей час у Криму було дуже багато, згадує Сергій Гайдук.

«У кожного був визначений свій напрямок: військові займалися військовим, політики займалися політичним напрямком. Активно порушувалися питання: русифікація, видача російських паспортів, агітація, підготовка до «референдуму». Таки був influence-вплив на кримське населення», ‒ згадує Сергій Гайдук.

Так званий кримський «референдум», зіпсований проукраїнським активістом бюлетень, Сімферополь, 16 березня 2014 року
Так званий кримський «референдум», зіпсований проукраїнським активістом бюлетень, Сімферополь, 16 березня 2014 року
Було підготовлено підґрунтя так званого проведення «референдуму» «Крим наш», «Расія прійді»
Вадим Скібіцький

Росія готувала необхідний ґрунт у Криму, прораховувала реакцію місцевого населення. Не виключила і силового сценарію з боку України, дивилася на реакцію НАТО. І під час окупації вже коригувала свої плани.

«Сім разів переносилася дата «референдуму», дата визнання Криму теж переносилася. Росія теж побоювалася, що ми могли силовим шляхом повернути Крим. Через те спротиву місцевого населення по суті не було. Було підготовлено підґрунтя так званого проведення «референдуму» «Крим наш», «Расія прійді», ‒ розповідає Вадим Скібіцький, представник ГУ розвідки Міноборони України.

Озброєні люди перекривають доступ до бази української прикордонної служби неподалік села Перевальне під Сімферополем, 3 березня 2014 року
Озброєні люди перекривають доступ до бази української прикордонної служби неподалік села Перевальне під Сімферополем, 3 березня 2014 року

У росіян була тактика малих кроків: немає реакції – йшли далі, каже він.Реакції немає, ні у нас, ні реакції світової спільноти, ‒ наступний крок. Віктор Муженко

«Як себе поводили росіяни тоді: вони робили крок ‒ блокували одну-дві військові частини ‒ і на день-два зупинялися. Реакції немає, ні у нас, ні реакції світової спільноти, ‒ наступний крок. Звідти і пішло, що спочатку референдум був на 25 травня, потім перенесений був на 30 березня, а реально був проведений 16 березня. Вони розуміли, що якомога швидше треба провести, щоб ніхто не оговтався від всіх цих процесів», ‒ вважає Віктор Муженко.

«Був шанс, але ми його втратили»

На випадок опору з боку українців російським військовим була вказівка відходити. Перехоплення такого змісту були в Генштабі у 2014 році. І, каже Віктор Назаров, якби не побоялися і продемонстрували силу, то був би шанс втримати Крим.

Якщо буде опір, якщо будуть втрати, то не наполягати, відходити. Віктор Назаров

«В нас була інформація по перехопленнях, що є певні вказівки, в тому числі цьому кримському активу, з Москви. Я так думаю, що це було або безпосередньо з адміністрації президента, або з Генштабу Росії. Що, якщо буде опір, якщо будуть втрати, то не наполягати, відходити. У них не було однозначно визначеного способу ведення цієї операції «за будь-яких втрат рухаємося до кінця», ‒ сказав Віктор Назаров.

Мітинг 26 лютого 2014 року за будівлею уряду Криму в Сімферополі
Мітинг 26 лютого 2014 року за будівлею уряду Криму в Сімферополі.Була кульмінація 27 лютого, коли могли щось зробити.                 Ігор Воронченко

Якби відбулось силове протистояння, це точно змінило б плани Росії, але чи виграла б Україна в стратегічному розвитку ситуації? Ігор Воронченко упевнений: переломний момент був ‒ 27 лютого.

«Покласти можна всіх там було б. А що далі? Тоді вакуум був. Була кульмінація 27 лютого, коли могли щось зробити. Якщо б ще народ Криму був би весь за нас і підтримував! Татари піднялись. Деякі осередки піднялись. А коли з прапорами всі бігають, зрозуміло, якими, і тичуть пальцями і кажуть – хохол, коли ти їдеш на свою Україну! З ніг на голову всі стали. Феєрія свята. Як казав Путін – гавань прийшла. Умови були інші. Ми втратили момент», ‒ підсумовує Ігор Воронченко.

Джерело

#влада #крим #анексія #росія

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я