У разі масштабного наступу російсько-терористичних військ або ж оголошення загальної мобілізації 90% «кіборгів», які в 2014-2015 роках захищали Донецький аеропорт повернуться на передову.
Про це захисник Донецького аеропорту «кіборг» Андрій, позивний «Сєвєр» розповів в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK.
Колишній військовий розповів про те, чому будівля Донецького аеропорту мала стратегічне значення для українських військових та бойовиків.
«Ключове завдання, яке ми отримали, перебуваючи там – обороняти, коригувати вогонь артилерії, спостерігати. Ця позиція знаходиться на підвищенні. Якщо піднятись на верхні поверхи терміналу, то можна було бачити величезну територію на лінії зіткнення, навіть багато кварталів Донецька. Знаходячись там, можна було визначати, звідки ведеться вогонь, як відбувається переміщення сил противника. Там можна і вдень, і вночі вести спостереження, плюс робота снайперів, гранатометників. Тому ці позиції мали величезне стратегічне значення, і за них велась така боротьба», – підкреслив «кіборг».
Захисник аеропорту розповів, що дуже часто трапляються випадки, коли керівництво нагороджує тих, хто не заслужив цього, і навпаки – справжні герої залишаються без нагород.
«Хочу відмітити тих людей, які були з нами, але їх прізвища не часто згадують, хоча вони на це заслуговують. Це Володимир Бузенко, який заслуговує звання Героя України: він зовсім не боявся смерті, міг переміщатись по різних поверхах ДАПу, розвідуючи ситуацію, позиції ворога. На жаль, він загинув. Ще одна людина з заліза – Віталій Любенко, позивний «Веселий» з 80-ки. Брав участь у найзапекліших боях до 18 числа. Олександр Олефіра «Борода», загинув. Женя Ковтун з 93-ї бригади, йому не дали ордена за мужність, хоча він на це абсолютно заслуговує. Міністерство не допрацьовує в нагородженнях, коли дає нагороди, кому не треба, а тим хто заслужив – не дає. Це проблема командування частин, лінійні командири інколи навіть не знали, що їх солдати була в ДАПі».
Кіборг розповів, що основною проблемою демобілізованих бійців залишається працевлаштування, також – труднощі при отриманні земельних ділянок: «Проблем не так багато, як дехто описує. Основна з них – працевлаштування. Людину важко адаптувати після війни до мирного життя. Треба створювати нові робочі місця, а не центри надання послуг чи консультацій, які в своїй більшості є абсолютно бездієвими.
Ще одна велика проблема – земля. Військовим важко домогтись виділення земельних ділянок, це величезна бюрократична тяганина. Тому багато з них навіть не намагаються робити це. Поряд з тим, навіть під Києвом ми бачимо величезні паркани. Зрозуміло, що це кормушка для певної касти людей».
Колишній військовий також наголосив, що готовий повернутись до армії в разі небезпеки наступу: «Якщо буде призов, або ж наступ ворога, то всі ми вишикуємось і на 90% прийдемо у військкомати чи приїдемо на фронт. Тим більше, що більшість з нас – мисливці, ми маємо зброю, знаємо, як з нею поводитись. Ми тепер маємо досвід, тож готові чинити серйозний опір. Всі ми готові до цього».
