Непередбачуване податкове законодавство завжди було проблемою в Україні. Непрогнозованим воно було тому, що з громадськістю та бізнесом рідко хто консультується. Натомість обмежене коло чиновників міністерств пише його по команді зверху.
Непередбачуване податкове законодавство завжди було проблемою в Україні. Непрогнозованим воно було тому, що з громадськістю та бізнесом рідко хто консультується. Натомість обмежене коло чиновників міністерств пише його по команді зверху.
Згодом зміни швидко проштовхуються під тиском уряду Верховною Радою. Останнім часом процес змін у податкове законодавство перетворився у справжній хаос за закритими дверима у якому, схоже, почало плутатись обмежене та фізично виснажене коло його творців. До непередбачуваності тепер додається різнонаправленість змін до законодавства з боку різних ланок уряду. Як ви зможете побачити у статті, деколи уряд декларує одне, а вносить на розгляд Верховної Ради вже зовсім інше.
Перший антикризовий закон нового уряду, яким піднімались податки, був прийнятий 27 березня 2014 р. На вивчення цього документу на 134 сторінки депутатам та громадськості дали аж декілька годин. Сам закон до пізньої ночі виписувався та переписувався в урядових кабінетах.
Другий раз уряд пішов ще далі. Після погроз щодо відставки з боку Арсенія Яценюка, 31 липня Верховна Рада проголосувала за 73 сторінки змін до Податкового кодексу на закритому засіданні. Це перший випадок, коли громадськість не знала та й досі не знає хто і як голосував за зміни до дуже публічного і несекретного Податкового кодексу. Знову ж таки, оновлена редакція була внесена пізньої ночі, більшість депутатів не знала про всі норми, за які голосували.
В обох випадках поспіх призводив до технічних помилок, які мали та матимуть неминучі негативні наслідки. Перший раз найбільшою проблемою була техніко-юридична помилка, яка призвела до зупинки імпорту ліків в Україну та різкого росту цін на них. В другому випадку найбільшою проблемою погрожує стати система ПДВ-рахунків.
Податківцям вдалося запихнути в другий антикризовий законопроект зміни, які дуже активно лобіював попередній уряд. Так, починаючи з 2015 року українські підприємства будуть змушені перераховувати в спеціально створений "ПДВ-банк" мільярди гривень дефіцитних обігових коштів, а податковій надано право списувати на свій розсуд з цих коштів потрібні їй суми. Спрогнозувати якими проблемами ця система обійдеться для підприємств зовсім не важко, а саме надмірним списанням коштів та корупцією при їх поверненні. Потенційно система ПДВ-рахунків може бути корисною для України, але запропонована система потребує лібералізації.
І от, не пройшло і тижня, як уряд пропонує черговий, ще більш радикальний пакет змін до податкового та бюджетного законодавства, себто, так званий, третій антикризовий пакет.
Так, 08 серпня, без публічного обговорення, Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект 4435а "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо бюджетної децентралізації). Судячи з документів до законопроекту, його підготовкою займався перший заступник Міністра фінансів А. Мярковський (поки Міністр О. Шлапак у відпустці). Майже одночасно урядом була опублікована Концепція реформування податкової системи України.
Невідомо, як це сталось, але ці два документи містять ряд протиріч, помилок, суперечливих та потенційно корупційних норм. Як в українській казці про лебедя, щуку та рака одні урядовці, схоже, тягнуть в одну сторону, другі – в протилежну, треті в геть іншу. У зв’язку з цим виникає багато питань, які хотілось би озвучити до майбутнього бліц-кригу щодо прийняття "третього антикризового" пакету законів, та, якщо пощастить, запобігти новим проблемам.
1. Які податки все ж пропонується залишити, які скасувати та які запровадити?
Зареєстрований урядом законопроект про зміни до Бюджетного кодексу та Концепція реформування податкової системи містять розбіжності щодо кількості податків. Наприклад, у пояснюючій записці до законопроекту міститься новий платіж – збір з роздрібного продажу підакцизних товарів у розмірі 2% від їхньої вартості. У самому тексті законопроекту згадується подібний за суттю, але інший за назвою додатковий акцизний податок на підакцизні товари.
При цьому в урядовій презентації другий слайд присвячений скороченню кількості податків з 22 до 9, а подібний податок в жодній формі не згадується взагалі. Презентація слідує логіці робочої групи при Міністерстві фінансів України, яка пропонувала відмовитись від збору за виноградарство та хмелярство, натомість пропорційно піднявши розмір акцизу. Як результат, у червні цього року уряд ухвалив Концепцію реформування податкової системи, яка передбачала скасування збору на виноградарство. І це правильно та логічно: бюджет нічого не втрачає, натомість адміністрування податків стає простішим, та Україна піднімається в рейтингу легкості ведення бізнесу. У нашому випадку, кожен покупець у кіоску, магазині чи заправці буде змушений сплачувати додатковий податок на підакцизні товари.
Якось дивно, що майже в один і той же час уряд голосно називає, які податки та збори хоче скоротити, натомість без обговорення вносить законопроект щодо запровадження нового. Запровадження додаткових податків призведе не лише до економічних втрат бізнесу, який і так вже стогне від величезного фіскального навантаження, але і до зневіри інвесторів в діях уряду. Так, Європейська бізнес асоціація уже сказала, що всі податкові ініціативи уряду потребують доопрацювання. Європейська бізнес асоціація готує щорічний індекс інвестиційної привабливості України. Доволі ймовірно, що різка зміна курсу отримає своє відображення в падінні цього індексу та зменшенні інвестицій в нашу країну.
2. Корпоратизація Аграрного фонду таки відбудеться?
Цікавою та правильною ідеєю закону про зміни до Бюджетного кодексу є більша свобода бюджетних установ та місцевих бюджетів щодо відкриття рахунків у банку. Наразі дані суб’єкти змушені тримати кошти в Державній казначейській службі, яка через брак коштів часто не може вчасно обслужити платежі та накопичує значні борги перед місцевими бюджетами.
Але зовсім неправильною та потенційно корупційною є ідея переведення окремих бюджетних установ на комерційні засади та надання їм повної свободи дій через постанову Кабміну, як це пропонується в законопроекті. Так, приміром, давньою мрією попереднього уряду та ряду корупціонерів є перетворення Аграрного фонду у публічне акціонерне товариство та надання йому більшої свободи дій у розпорядженні мільярдів гривень бюджетних коштів. Згідно із запропонованими у бюджетному кодексі змін, МінАПК зможе відкрити Аграрному фонду рахунок в банку, а відповідна постанова Кабміну може надати фонду права по розпорядженню коштів на додачу до тих, що визначені законом.
Чим закінчується розміщення коштів на депозитах Аграрним фондом ми уже знаємо. Нещодавно було заарештовано заступника голови НБУ та вручено підозру керівнику Аграрного фонду у зв’язку із втратою 2 млрд. грн. новоствореним ПАТ "Аграрний фонд" через депозит у Брокбізнесбанку.
3. Яка сума податків залишатиметься на місцях, а особливо в Києві?
У презентації уряду та законопроекті пропонується зарахування більшої кількості загальнодержавних податків до місцевих бюджетів (зокрема 10% від податку на прибуток підприємств, фіксований сільськогосподарський податок та ін.). І це, на мою думку, правильно.
Але з іншого боку з місцевих бюджетів забирається значна частина їхніх теперішніх надходжень. Так, наразі 100% податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) зараховується до місцевих бюджетів. Для Києва, як дискримінаційний виняток, цей показник складає всього 50%. У новому законопроекті уряд пропонує знизити сумарну частку зарахування ПДФО до місцевих бюджетів до 75%, а окремо для Києва – до 20%.
На мою думку, не стільки кількість податків має значення, скільки загальний обсяг коштів, які пропонується залишати місцевим бюджетам. А згідно зі звітом Державної казначейської служби, в 2013 році ПДФО складав 71% податкових доходів місцевих бюджетів. При настільки радикальному зниженні частки ПДФО, що залишатиметься у місцевих бюджетах, виникає питання: чи сходиться математика щодо надання місцевим бюджетам більше коштів? Особливо питання актуальне для Києва, якому пропонують залишати лише одну п’яту ПДФО.
Підсумовуючи
Уряд спочатку каже, що скоротить кількість податків, зокрема збір на хмелярство, натомість запроваджує новий податок понад нього. З одного боку, уряд обіцяє, що буде лишати більше податків на місцях, а у дійсності суттєво зменшує їм суму ПДФЛ, з якого ті, переважно, живуть. З одно боку арештовують розкрадачів коштів з Аграрного фонду, а з іншого боку пропонується норма, яка може започаткувати для цього ж фонду корупційну схему. Розуміти логіку того, як в Україні зараз пишеться податкове законодавство, я перестав. Адже як пояснити дії з аварійного проштовхування змін до Бюджетного кодексу, не прийнявши спочатку відповідних змін до Податкового законодавства, без чіткого розуміння того які податки будуть взагалі згодом запроваджені і які будуть розміри надходжень? Вищезгаданий законопроект про зміни до Бюджетного кодексу стоїть у повістці Верховної ради на 12 серпня.
Мар’ян Заблоцький
