На голову Новини Сядуть усі

Сядуть усі

89
0

Легалізувати зарплати необхідно. І народ це розуміє не гірше за пана Тигіпко, що не втомлюється повторювати, що легальна зарплата – це гарантія пенсії в майбутньому. Але, по-перше, досвід наших батьків показує, що працювати на державу – справа невдячна, і той, хто пропрацював на виробництві 40 років, отримав таку ж пенсію, як той, що пропрацював декілька років в тепличних умовах або взагалі не працював. По-друге, пенсія ще далеко, а їсти і ростити дітей треба сьогодні. Саме тому більшість працівників, що отримають зарплату в конвертах, продовжують мовчати, не видаючи своїх працедавців. І навряд чи перспектива заплатити штраф або сісти за грати відіб’є апетит у їх дітей. А головне, немає ніякої упевненості в тому, що чергові урядові ідеї по посиленню заходів приведуть до бажаних результатів.

 

Схоже, уряд вирішив кинути усі сили на боротьбу із зарплатою в конвертах. Законодавчі ініціативи, які зараз проходять обговорення, значно посилюють штрафні санкції і карну відповідальність порушників трудового законодавства. Причому не лише працедавців, але і працівників.

Половина заробітної платні в тіні

"Близько 50% усієї зарплати в Україні знаходяться в тіні, тобто не обкладаються податками і не приносять дохід до бюджету держави, – стверджують експерти – А для нормального функціонування економіки ця цифра не повинна перевищувати 25%. До кінця 2010 р. в Україні 2,5 млн. громадян отримували зарплату не вище за мінімальну, на рівні мінімальної отримують офіційну зарплату 120 тис. директорів підприємств з великими обертами".

 

Мінімізувати витрати на зарплату прагнуть бізнесмени з усіх регіонів держави. Чому? Та тому що занадто дорого виплачувати навіть не високу, а середню зарплату працівникові і податки з неї державі. "Максимальне навантаження на зарплату у всьому світі 28%, в Росії – 26%, і зараз пропонується на 3,5% понизити єдиний соціальний внесок, а в Україні вона. 62%, – говорить голова Союзу підприємців і працедавців Криму Олександр Дудко. – Такого податкового навантаження на фонд оплати праці немає ніде. При цьому у світі неоподатковуаний мінімум значно вище, наприклад, в Швеції він складає 2,1 тис. євро в місяць, в Японії – $2 тис., а у нас 17 грн.". Але держава замість зниження податкового тягаря продовжує посилювати каральні заходи. "Якщо сьогодні бізнес виконуватиме українські закони, уся наша продукція і послуги виявляться не конкурентоздатними, і можна буде відразу закривати підприємства, тому що на 100 грн. доходу буде 105 грн. витрат, – вважає Дудко. – Це усе знають, але нічого не роблять, тому що легше доїти виробника, що у результаті призводить до банкрутства підпиємств".

 
Урядові новації

Хоча чому не роблять? Роблять, і навіть дуже: ось нещодавно уряд України підготував відразу три законопроекти по легалізації зарплати, які збільшують штрафи і тюремні терміни за порушення законодавства у сфері праці. Причому передбачена і відповідальність посадовців – керівників підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, і осіб-підприємців, і юридичних осіб (чого раніше не було). Взагалі, збільшення штрафів – це основа підготовлюваної реформи, яка повинна легалізувати працю в Україні. Урядові законопроекти пропонують внести зміни до Закону "Про оплату праці", надавши право контролювати питання оплати органам Пенсійного фонду; держінспекції з питань праці; органам державної податкової служби; фінансовим органам (хто це і скільки їх, невідомо); профспілкам і іншим органам, що представляють інтереси найнятих робітників.

 

Отже кількість перевіряючих працедавців структур значно збільшиться. А щоб делеговані контрольні функції не залишилися пустим звуком, передбачається внести зміни до кодексу про адміністративні правопорушення і до Карного кодексу, які нададуть право штрафувати працівників за те, що вони відмовляються давати пояснення уповноваженим посадовцям органів влади (адміністративний штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів, або від 170 до 340 грн.). Повторне порушення, судячи з усього, зробить суму штрафу більше. Заходи проти працедавців ще крутіші. За використання найманої праці без оформлення трудових стосунків керівника хочуть позбавляти права обіймати керівні посади (вести підприємницьку діяльність) на строк до десяти років. За виплату зарплати нижче мінімальної – хочуть штрафувати на 8500 – 11900 грн. За повторне порушення передбачений штраф 11900 – 17000 грн., або обмеження свободи на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади і вести певну діяльність на строк до 3 років.

 

До речі, в країнах Євросоюзу, де громадяни набагато більш законослухняні, чим українські, покарання за відсутність трудового договору між працедавцем і працівником ще жорсткіше. Якщо в Україні при мінімальній зарплаті 960 грн. мінімальний штраф складає 510 грн., а максимальний 1700 грн., то, наприклад, в Литві при мінімальній зарплаті в перерахунку на українську валюту 2500 грн. мінімальний штраф встановлений на рівні 46 тис. грн., а максимальний – 154 тис. грн. В Польщі мінімальна зарплата 3800 грн., вилка штрафних санкцій – від 2700 до 82,7 тис. грн., в Словаччині мінімальна зарплата 3439 грн., а штрафи складають від 22 тис. грн. до 2 млн. грн. Вірогідно, цей шлях здався українській владі найпростішим у боротьбі за легалізацію зарплати.

 

До речі, віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко упевнений, що після ухвалення законів фонд зарплати в Україні збільшиться, щонайменше, на 60 – 70 млрд. грн., до 440 – 450 млрд. грн. Відповідно виростуть і відрахування із зарплати, що дуже актуально, тому що наповнювати бюджет треба, а міжнародні кредитори відклали виплату чергового траншу позики.

Пошук компромісу?

 

Ніхто не сперечається, що легалізувати зарплати необхідно. І народ це розуміє не гірше за представників контролюючих структур, що не втомлюються повторювати, що легальна зарплата – це гарантія пенсії в майбутньому. Але, по-перше, досвід наших батьків показує, що працювати на державу – справа невдячна, і той, хто пропрацював на виробництві 40 років, отримав таку ж пенсію, як той, що пропрацював декілька років в тепличних умовах або взагалі не працював. Тобто трудові пенсії лише незначні більше пенсій за віком, що абсолютно нівелює бажання працювати більше, щоб отримати великі страхові відрахування до Пенсійного фонду. По-друге, пенсія ще далеко, а їсти і ростити дітей треба сьогодні. Саме тому більшість працівників, що отримають зарплату в конвертах, продовжують мовчати, не видаючи своїх працедавців. І навряд чи перспектива заплатити штраф або сісти за грати відіб’є апетит у їх дітей. А головне, немає ніякої упевненості в тому, що чергові урядові ідеї по посиленню заходів приведуть до бажаних результатів.

 

Якщо взяти до уваги наш менталітет і те, що зараз відбувається в державі, то значне збільшення штрафів не зможе викоренити факти ухилення працедавців від укладення трудового договору зі своїм працівником. І так буде до тих пір, поки не зміниться наш менталітет, а поняття "працедавець" не перестане бути синонімом слова "рабовласник". Але первинним має бути саме зниження податків, а не посилення каральних заходів. Якщо поміняти їх місцями, то складеться хибна ситуація: посадити у в’язницю можна, звичайно, і половину працедавців та працівників – претендентів набереться в надлишку. Але хто годуватиме ув’язнених? Чи уряд незалежної України вирішив повторити досвід СРСР, який піднімав економіку країни дармовою працею мільйонів ув’язнених.
 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я