Десять місяців українці живуть із новими тарифами на газ, як нас запевняють, – економічно обгрунтованими, в рази вищими. Але в оселях тепліше від того не стало.
Село Тарасівка під Києвом. Пенсіонерка Ольга Яківна веде до новенької квартири своєї доньки. Заробляли на неї чи не все життя, але стоїть пусткою. – А у жовтні уже прийшло 3 334 грн. Це ще в жовтні. І це весь час борги, і сім тисяч боргу. За що? А ми платимо кожен місяць. Квитанція, так як набігло. Котел на мінімумі, в квартирі 15 градусів, – жаліється жінка. Незрозумілих боргів – на тисячі. І що більше ходять до газконтори по перерахунки – то більше винні. А чому той дорогий газ ледь горить – дізнатися ні в кого. – Це хіба газ? Суп вариться нещасний, картоплю ріжеш отак, суп вариться три години. Хіба це мислимо?! А воно ж то все одно крутить. Зарплата 1200 грн, пенсія – 1 100 грн. Дочка вчителька. А вчителі нищі.
Якби прем’єр-міністр пожив за ці гроші із президентом, він би знав, – нарікає жінка. Читайте: Тарифи на гарячу воду і опалення зростуть удвічі В такій газовій халепі опинилася більша частина країни. – Борг прийшов 1100 грн, а перерахунок зробили – було 48 грн. виявилося мені треба заплатити. О 4 ранку встала зайняла чергу, – розповідає жителька с. Тарасівка (Київська обл) Галина. – Там страшні черги. Там займають чергу з 3 години ночі. Мені зайняли чергу о годині 5-6, і я потрапила о 2 годині, – скаржиться жителька с. Гаврилівка (Івано-Франківська обл.) Галина. Люди у відчаї.
Кому скаржитися на якість та непосильні борги, взяті зі стелі – не знають. – Хата утеплена. Котел перероблений. Все зроблено. Але в хаті тепла того немає. Я мушу вдягатися, у валянках ходжу і лягаю спати теж так. В мене пенсія 1600 грн, а за газ виходить більше двох тисяч. Я замерзаю, дитя. На одиничці, а мені треба 2100 грн заплатити. А борг дали мені 3 300 грн, але в мене його немає. Я весь час плачу. Все по лічильнику, – каже жінка.
У філії Київоблгазу нас прийняли, але говорити на камеру начальник не хоче – немає дозволу згори. Поза об’єктивом божиться: у платіжках помилки бувають, черг немає, зовсім, а якість газу – в нормі. Це відео зняте восени на Франківщині. Місцеві активісти та депутати, як колядники, ходять від хати до хати. Питають у людей про якість газу, а незадоволених просять підписатися під листом до прокуратури. – Багато платять люди грошей, а, виявляється, тепла мало. Включимо ми чи конвектор, чи котел, ну ми бачимо, що то зовсім не те тепло, – каже жителька с. Тарасівка (Київська обл) Галина. – В мене так мотає, а тепла немає ніякого, ви розумієте? В мене там у хаті на три горить конвектор, і дві таки кімнатчинки – студінь страшенна. Як кухня тридцять квадратів, то конвектор не годен натопити. Я мушу дровами. І 9-10 градусів буде тепла в нім. На плиті у пані Марії її фірмова зупа. Раніше варилася півгодини. Тепер, поки закипить – можна всю худобу попорати. – Що це за газ? Пустий, а так дорого платимо. Як так можна витримати? Це держава? Це не держава. Це вже нас так хочуть замучити, щоб ми уже нічого не хотіли, – бідкається жителька с. Гаврилівка (Івано-Франківська обл.) Марія Яківна. Люди беруться за голову – середня хата сільська спалює 500-600 кубів. Хоча колись вона могла спалювати вдвічі менше. Зібрали близько десяти тисяч підписів людей – скарг, на якість газу. Всі матеріали активісти передали до прокуратури. Там порушили кримінальну справу. Однак вона випарувалась.
Представники Укртрансгазу красиво, з картинками і табличками розповідають: газ відповідає всім нормам. Це підтверджують щоденні експертизи. Які самі ж і роблять. – Прямо кажуть: газ погано горить не тому, що я, споживач, не проконтролював тиск, не проконтролював, що забилася грілка, чи технічне обладнання, не провів технічне обслуговування. Не відкрив кватирку. А знімають із себе відповідальність і перекладають на газові організації. Немає жодного обладнання і жодних фактів, які свідчать про те, що вміст азоту в газі перевищує нормовані показники, – запевняє начальник управління Укртрансгазу Микола Болховітін. У регіонах слова цієї пісні теж повторюють не затинаючись. – Цей газ не змішується. Він подається такий, який взятий зі сховища, чи закуплений з Європи чи інший видобутий. Жодних порушень не було, тим бльше, що за останні кілька років жоден споживач не звернувся на нашу адресу щодо виявлення неякісних показників природнього газу, – каже 1-й заст. голови правління Івано-Франківськгазу Віталій Шульга. Чим більше українці нарікають на якість блакитного палива, тим частіше постачальники звітують про його відмінну якість. Ось тільки у своїх заявах газовики упускають дві важливі деталі. Газ на перевірку вони відбирають на газорозподільчих станціях чи пунктах, а не в оселях самих українців. І везуть на експертизу у свої ж лабораторії. – Зараз визначає якість газу та контролює постачальник.
Не може виробник продукту ще й перевіряти його якість. Нам залишається лише сподіватися, що нас не дурять, – зазначає директор спецпроектів науково-технічного центру Психея Геннадій Рябцев. Хочуть дурять, хочуть – ні. Газ на спеціальних точках забору може справді відповідати усім вимогам. А що з ним стається дорогою до осель – то вже клопіт споживача. – Ці мережі, які йдуть від газорозподільчого пункту до будинку людини, – вони або не відремонтовані, або труби прогнилі, або в іншому стані. Відповідно тиск газу або так звана точка роси – тобто його вологість – є порушені. І друга причина – це є вхід в газотранспортну систему чи врізка труби місцевого видобутку. Газ не очищується, не доводиться до належної якості, до належної калорійності, – розповідає заступник голови Івано-Франківської облради Ольга Галабала. Де газ губить свою якість – перевіряємо експериментально. День перший. Івано-Франківськ. На одній із газорозподільчих станцій постачальники з Івано-Франківськгаз відбирають балон на пробу. І везуть його до своєї лабораторії. – Далі ми балони під`єднуємо до приладу, який визначає склад газу і калорійність в тому числі, – пояснює лаборант Івано-Франківськгазу Тетяна Остафійчук. За годину результати готові. Блакитне паливо – високого стандарту.
День другий. Їдемо в прикарпатське село Битків. Тут газ мотає лічильники і ледь гріє. – Підгорають кастрюлі у наших господинь, котли менше дають тепла, не та калорійність. Жаліються, – розповідає селищний голова Биткова (Івано-Франківська обл.) Василь Вінтоняк. Паралельно із газовиками блакитне паливо на експертизу візьмуть працівники незалежної лабораторії. Для таких дослідів вони навіть винайшли спеціальний відбірник, на всю країну такий один. Йдемо до будинку пані Марії. Газ відібрали прямісінько в оселі та в найближчому газорозподільчому пункті. Заразом попросили компанію-постачальника поміряти тиск у трубах. Від цього показника залежить, як горітиме газ. І тут перший прокол. У спеціальному пункті тиск нижчий, ніж в оселі пані Марії. А такого фізично не може бути! Але справжньою сенсацією стали результати аналізів. – Ті результати, які ми отримали, були аномально хороші. За 5 років, що ми робимо перевірки, такого не було, – зазначає заступник гендиректора ДП Івано-Франківськстандартметрологія Олександр Соколовський. Про наш приїзд у село Битків компанія-постачальник дізналась за чотири дні. Газу вирішили підвищити калорійність. Перестаралися. В день приїзду журналістів вічнопоганий газ села Биткова став… кращим, ніж у всій країні і навіть у Європі! Ось результати експертиз: незалежна лабораторія, повторна незалежна лабораторія, лабораторія Івано-Франківськгазу. Показник теплоти згорання всюди вище восьми восьмисот. А це звіт компанії-постачальника за січень.
Середній показник по району – трохи вище восьми двохсот. А це звіти газовотраспортного монополіста за останній рік. По всій країні вищої калорійності за 8 600 немає. У кінцевого споживача газ вийшов якісніший, ніж на всіх ланках його транспортування. Збіг? Не думаємо. Є ще один дуже важливий показник, який дана експертиза не показує. Вологість газу. Що старіші і дірявіші труби – то вона вища. Тому лічильник мотає як скажений, а тепла немає. – Реально газ міняє свій колір. Із блакитного, якщо великий вологовміст, може ставати червоного кольору. Аналіз не проводиться по тій причині, що відносно дорогі прилади і їх так багато є, – пояснює Олександр Бас, старший науковий співробітник ДП Івано-Франківськстандартметрологія. Будь-який споживач має право перевірити якість газу. Це за законом. А на ділі газові монополісти крутять нашими правами, як дурень вентилем.
– Якщо експертиза покаже, що газ відповідає нормам і стандартам, то споживачеві доведеться самостійно заплатити за таку експертизу. Такий аналіз буде коштувати близько 9 тисяч гривень. Ніхто ж не заважає самому постачальнику у день перевірки просто набодяжити паливо і здерти з шукача правди ще три шкури, щоб іншим не кортіло. Такий от газовий розводняк. І так по всій країні. Мільйони кубометрів повітря намотують лічильниками мільярди гривень, які з наших кишень перекачують у кишені власників компаній.
Уляна Дрючкова, “Дістало”
