Новини Страхова медицина, перший крок для реформування галузі.

Страхова медицина, перший крок для реформування галузі.

304
0

Медичне страхування за своїм призначенням є формою соціального захисту інтересів громадян у випадку втрати здоров’я з будь-якої причини й пов’язане з компенсацією пацієнтам коштів. Особливості медичного страхування коментує Анатолій Коломійчук, юрист Самооборони Вінницького району, член в.о. «Батьківщина».
 

Медичне страхування за своїм призначенням є формою соціального захисту інтересів громадян у випадку втрати здоров’я з будь-якої причини й пов’язане з компенсацією пацієнтам коштів. Особливості медичного страхування коментує Анатолій Коломійчук, юрист Самооборони Вінницького району, член в.о. «Батьківщина».

 

Медичне страхування – особлива організаційна форма страхової діяльності. Україні є формою соціального захисту інтересів населення в охороні здоров’я. Мета його – гарантувати громадянам при виникненні страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів (у тому числі державній і муніципальній системах охорони здоров’я) і фінансувати профілактичні заходи (диспансеризацію, вакцинацію та ін.). Суб’єктами медичного страхування виступають громадянин, страхувальник, страхова медична організація (страховик), медична установа ( поліклініка, амбулаторія, лікарня).

Воно може бути обов’язковим і добровільним.

Обов’язкове державне страхування регламентується законодавством щодо сфери його поширення, механізму визначення страхової суми, правил надходження і способів використання страхових фондів.
Розглянемо докладніше добровільне страхування.

За своїм призначенням воно є формою соціального захисту інтересів громадян у випадку втрати здоров’я з будь-якої причини й пов’язане з компенсацією пацієнтам коштів, обумовлених оплатою медичної допомоги й інших витрат, пов’язаних з підтримкою здоров’я: відвідування лікарів і амбулаторного лікування; придбання медикаментів; лікуванням у стаціонарах; одержанням стоматологічної допомоги, зубним протезуванням; проведенням профілактичних та оздоровчих заходів і тому подібне.

Суб’єктами добровільного медичного страхування є: страхувальники – окремі дієздатні громадяни, підприємства, що представляють людей, а також благодійні організації і фонди; страховики – страхові компанії, що мають ліцензії на здійснення зазначеного виду страхування; медичні установи, що надають допомогу на кошти медичного страхування і мають ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної діяльності.

Страхові фонди утворюються за рахунок добровільних страхових внесків підприємств і організацій; добровільних внесків окремих громадян.
Добровільне медичне страхування може бути індивідуальним і колективним. При індивідуальному страхуванні страхувальниками, як правило, є окремі громадяни, котрі уклали договір із страховиком про страхування себе чи третьої особи (дітей, батьків, родичів) за рахунок власних коштів. При колективному страхуванні страхувальником, як правило, є підприємство, організація, установа, що укладає договір зі страховиком про страхування своїх чи працівників інших фізичних осіб ( членів родин працівників, пенсіонерів тощо) за рахунок їхніх коштів.

Страхові організації укладають угоди з профілактичними лікувальними закладами ( незалежно від форм власності) про надання ними медичної допомоги застрахованим за визначену плату, що зобов’язується гарантувати страховик.

У страховому полісі з добровільного медичного страхування зазначається обсяг надання медичних послуг, можливість вибору одержання медичної допомоги тощо. Програми добровільного медичного страхування розширюють можливості і поліпшують надання профілактичної лікувально-діагностичної і реабілітаційної допомоги.

 

Договір добровільного медичного страхування може, зокрема, передбачити: більш широке право вибору застрахованим пацієнтом медичних установ, лікарів для обслуговування; поліпшення умов застрахованих в стаціонарах, санаторіях профілакторіях; надання спортивно-оздоровчих послуг та інших засобів профілактики; подовження тривалості після-лікарняного патронажу і догляду за пацієнтом у домашніх умовах; діагностику, лікування і реабілітацію з використанням методів нетрадиційної медицини; розвиток системи сімейного лікаря; страхування виплат із тимчасової непрацездатності, вагітності, пологів і материнства на пільгових умовах за термінами і розмірами грошових виплат; участь у цільовому фінансуванні технічного переозброєння і будівництва лікувально профілактичних установ, підприємств, для виробництва медичного устаткування із правом першочергового одержання послуг чи продукції (протези, ліки, діагностика та ін.).

Тарифи на медичні й інші послуги добровільного страхування встановлюється за згодою страховика і медичної установи, що обслуговує застрахованих.

Розміри страхових внесків установлюються на договірній підставі страховика і страхульника з урахуванням оцінки вірогідності захворювання страхувальника в зв’язку з віком, професією, станом здоров’я тощо.

 

 

                                                                                                                                                                                                                          Анатолій Коломійчук

 

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я