Аргентина
Населення: 47 млн осіб
Друга за величиною держава Південної Америки з 2018 року перебуває в глибокій рецесії та в інфляційній кризі. Зростання цін у цій країні раніше становило близько 50% на рік, а 2022-го прискорилося до 70%. Це загнало 40% населення нижче межі бідності й остаточно зруйнувало довіру до національної валюти песо, курс якої на чорному ринку більш ніж на 100% нижчий за офіційний.
«В Аргентині все обертається навколо долара та пошуків зелених купюр. Зберігати гроші в песо більше немає сенсу – швидка інфляція знищує ці заощадження. Ось чому багато людей полюють на долари», – описує ситуацію в країні аргентинське 247 News Agency.
Через очікування гуманітарної катастрофи громадяни скуповують долари та не продають. Ще 2021 року економіст Ніколас Гадано, колишній директор Центробанку, оцінював, що аргентинці зберігають під подушками $200 млрд у банкнотах. Це 10% всіх доларових купюр, що є у світовому обороті, і 20% обертаються поза США.
Зараз уряду Альберто Фернандеса для підтримки валютних резервів Центробанку доводиться урізати імпорт, що призводить до зникнення деяких видів товарів із полиць магазинів та дефіциту сировини для виробництв. Це збільшує кількість незадоволених громадян, які збираються на антиурядові марші в Буенос-Айресі, де називають свою країну «напівколонією Сполучених Штатів» і вимагають звільнити її з «боргових кайданів» МВФ.
Єгипет
Населення: 103 млн осіб
Країна пісків і фараонів демонструє відносну стабільність, але насправді її економіка тріщить скрізь під величезною горою боргів. Після того як нинішній авторитарний президент Єгипту Абдель Фаттах аль-Сісі прийшов до влади шляхом повалення свого попередника Мохаммеда Морсі 2013 року, він активно позичав валюту й загнав свою країну в боргову кабалу.
Уряд Абделя Фаттаха аль-Сісі збільшив зобов’язання Єгипту перед кредиторами на 311%: з $38,38 млрд у березні 2013 року до $157,8 млрд у березні 2022-го. Обсяг боргу вже почав лякати інвесторів, які, незважаючи на підвищення процентних ставок єгипетським центробанком, почали виводити з країни валюту.
«Співвідношення борг/ВВП Єгипту піднялося до 93,8% цього року, і дивовижні 54% державних доходів йдуть на погашення боргів та виплату відсотків, не залишаючи достатньої кількості коштів для фінансування потреб країн. Єгипет всього за кілька місяців від банкрутства, і 30-відсотковий рівень бідності незабаром може перетворитися на нестерпний рівень голоду», – пише колишній міністр інвестицій Єгипту Єхія Хамед.
Єгипет – найбільший у світі імпортер пшениці – залежав від постачання зерна з України та росії. Через війну продукти для єгиптян суттєво подорожчали, і це зростання цін підстьобнула девальвація Каїром курсу єгипетського фунта на 15% у березні 2022 року. Набагато сильніше продуктову інфляцію може нагнати водна криза, що насувається на Єгипет через будівництво греблі «Відродження» в Ефіопії.
Пакистан
Населення: 243 млн осіб
Грізна ядерна держава демонструє світові свою фінансову слабкість – вона продає іноземцям стратегічні підприємства, щоб урятуватися від дефолту, що насувається. Як повідомляє Daily Pakistan, через відчайдушну потребу в грошах Ісламабад днями ухвалив закони, що дозволяють Об’єднаним Арабським Еміратам купити в Пакистану за $2–2,5 млрд акції державних електростанцій, а також потужності з видобутку нафти та газу.
Резерви іноземної валюти у 243-мільйонної ісламської республіки вичерпалися з $20 млрд у серпні 2021-го до $9,7 млрд у липні 2022-го. Цього ледь вистачить на фінансування імпорту протягом п’яти тижнів. Рівень інфляції у червні піднявся в Пакистані до 21,3%, а національна валюта за три місяці подешевшала на 28%, із 185 рупій/$ до 236 рупій/$. Тепер на підтримку державного боргу країні доводиться витрачати близько 40% своїх доходів.
За даними Daily Pakistan, у травні влада ОАЕ відмовилася позичити Ісламабаду кошти через його нездатність повернути попередні позики, але запропонувала приватизувати компанії. А МВФ перед тим, як домовлятися з Пакистаном про надання допомоги, висунув умову: залучити $4 млрд від дружніх країн для латання дірок у своєму бюджеті.
За словами експертів, Пакистану зараз доводиться розплачуватися за антиіндійський екстремізм та антиамериканізм попереднього уряду Імрана Хана, який у квітні 2022 року парламент країни за підтримки військових відправив у відставку. Новому прем’єр-міністру Шахбазу Шаріфу доводиться спішно налагоджувати міжнародні відносини, щоб знайти охочих простягнути Пакистану руку допомоги у важкі часи.
Нігерія
Населення: 218 млн осіб
Найбільша економіка Африки збирає критично мало податків. Доходи Нігерії становлять лише 6,3% її ВВП. Для порівняння: в Україні цей показник у 2020 році дорівнював 19,2%, а у світі в середньому – 13,6%.
«Виручка від нафти, яка дає Нігерії понад 90% доходів, падає навіть попри те, що ціни на нафту на міжнародному ринку перебувають на історично високому рівні. Інфраструктура, що розвалюється, і збільшені масштаби крадіжки нафти стали причиною того, що Нігерія не може навіть виконати квоту ОПЕК і видобути 1,7 млн барелів. Країна виявилася не здатною отримати вигоду від зростання цін на нафту», – пише Nigeria Today.
У липні 2022 року сукупний борг Нігерії, внутрішній і зовнішній, перетнув позначку $100 млрд, і уряд зізнався, що витрачає на його обслуговування більше, ніж на виплату пенсій, ремонт доріг, освіту, медицину та решту державних витрат разом узятих.
Уряд Нігерії змушений витрачати на імпорт палива понад $10 млрд на рік і ще близько $15 млрд – на субсидування палива для населення. Відмовитися від цих субсидій на тлі боргової кризи є логічним кроком. Але влада Нігерії боїться, що це штовхне вгору й без того високу 18-відсоткову інфляцію і призведе до страйків, протестів і, можливо, повстання. Для покриття своїх витрат уряд продовжує нарощувати держборг та друкувати найру, що загрожує такими самими наслідками.
«Ми, мабуть, стоїмо над прірвою. Ми можемо побачити девальвацію найри до 1000 за $1 або нижче. Ми можемо побачити тризначну інфляцію. І це може легко спровокувати хаос на вулицях Нігерії, оскільки добробут людей буде повністю зруйнований», – міркує нігерійський економіст Топе Фасуа.
Кенія
Населення: 55 млн осіб
На Африканському Розі найгірша посуха за 40 років. Вона створює колосальні проблеми для Кенії, на території якої, за даними ООН, страждають від голоду понад 4 млн людей.
Забезпечити громадян, що голодують, продуктами країна не може через плачевні фінансові можливості. Кенія витрачає близько 30% своїх доходів на забезпечення $70-мільярдного держборгу. І через сумніви в її платоспроможності відсоткові ставки за її кредитами за кілька років зросли з 8 до 14%, що фактично відрізало Найробі від зовнішніх ринків капіталу.
Тим часом у кенійському суспільстві наростає невдоволення високою вартістю життя та нездатністю уряду полегшити становище громадян. Експерти зазначають, що в кенійських соцмережах розгоряються токсичні політичні дискусії та поширюються заклики до насильства. Вже за тиждень у країні відбудуться вибори і можуть відбутися масові кровопролиття.
9 серпня 2022 року громадяни Кенії мають обрати нового президента з чотирьох кандидатів, а також переобрати депутатів парламенту та сенаторів. 2007 року таке голосування закінчилося трагічно. Спірні результати загальних виборів підняли хвилю політично вмотивованих етнічних атак, що призвели до загибелі понад 1100 осіб і змусили сотні тисяч громадян покинути свої домівки.
