На голову Економіка Шляхи звільнення окупованих територій

Шляхи звільнення окупованих територій

372
0

Проблема звільнення Донбасу від російських загарбників повинна бути першочерговою для нашої держави і спеціальних органів. Існують сумніви в здатності будувати певні плани чи операції для звільнення територій або хоча б послаблення противника.

Візьмемо органи масової інформації. Тут і кіт не валявся. Не розповсюджується сигнал телепрограм на підконтрольну нам територію Донбасу, не кажучи вже про окуповані землі. Щодо нашого півдня взагалі показник від’ємний. Не те що на Кримський пів-в, а й на територію наприклад Херсонщини не потрапляє сигнал українських теле- чи радіоканалів. Чим займається державна влада, «міністерство пропаганди», спецслужби точно не зрозуміло.

Звичайно наша країна дуже хвора, державні органи паралізовані, не працюють, президент і кабмін займаються лише власним збагаченням, а доля країни їх не обходить.

Взяти хоча б долю Савченко. Людина вже близько 2-х років в російському гестапо. Що зробила держава? Звичайно, що агресор не реагує, але ж і наші можновладці мають діяти. Потрібно розривати дипломатичні відносини, впроваджувати візовий режим з Росією, арештовувати банківські рахунки російських компаній в Україні. Не пускати руху російських товарів до Європи, заручившись підтримкою Польщі та Туреччини.

Просто потрібно діяти. Перш за все це повна економічна блокада Криму і окупованих територій Донбасу. Це виснаджує агресора, його економіка в кризі, а підтримувати розвиток цих територій потребує значних зусиль. Саме тому вкидаються пробні камені, що ніби йдуть від Медведчука. Сьогоднішня інформація, що Плотницького і Захарченка Москва хоче поміняти на Бойка з його вишками (це на Луганщині) і Ахметова на Донеччині. Хочуть тепер побачити реакцію Києва. Я думаю, що такий варіант можна було б розглянути, але лише про умові повного звільнення від військ і найманців агресора та повний контроль над кордоном. Тоді такий варіант міг би розглядатися.

Щодо роботи на окупованій території, то необхідно збільшувати активність наших спецслужб. Азовське узбережжя Донецької обл., що окуповане, займає територію в 25 км. Невже ми не змогли б там розгорнути рух за деокупацію Приазов’я. Новоазовськ, Сєдове, Безименне, Самсонове, Обрив і Холодне. 6 населених пунктів від Широкіного до кордону з Ростовською обл. Можна було б ризикнути і військовою операцією звільнити цей район або хоча б провести партизанські дії: підірвати казарми з окупаційними військами, технікою, тиловим забезпеченням. Або ж візьмемо другу частину окупованого Донбасу, скажімо Краснодон. Ви уявляєте собі що буде творитися в душі російського ватника, коли в Краснодоні виникне підпільна організація, наприклад Молода гвардія 2 чи Українська молода гвардія. Знову ж таки це листівки, вивішення українських прапорів, інформація в центр про рух транспорту на трасі Каменськ-Шахринський-Луганськ.

Нарешті потрібно створювати особливі загони для спеціальних загонів операцій диверсійного характеру в тилу у ворога і не тільки на окупований територіях, але й і в самій Росії. Потрібно давати про себе знати, наприклад, чому б не захопити когось з лідерів маріонеткових режимів чи російських генералів, що командують збройними формуваннями на Донбасі.

Партизанські дії необхідно започаткувати і в Криму, а там є що підривати. Він нашпигований технікою і живою силою по саму зав’язку: Керченська переправа, військові бази, електромагістралі і «удліннітєль» через протоку. У війні з Росією ми маємо діяти першим номером, не відповідати, а нападати, тому що відповідь – це завжди програшний варіант.

Взяти хоча б постійні обстріли наших військ сепаратистами. Я вважаю, що кожен постріл повинен мати аналогічну відповідь з нашого боку більшої інтенсивністю, причому такою зброєю, що знищувала б джерело вогню противника 100%. Зброя високоточна повинна бути надана нарешті Україні. Не припустимо, щоб ворог стріляв з танків (як останні три дні в р-ні Авдіївки), а наші солдати не могли б їх знищити, бо існують Мінські домовленості. Це просто ганьба!

Всю техніку необхідно знищувати при першому ж пострілі загарбника. Перемогти Росію зараз ми не можемо, але послабити її ми зобов’язані. Інакше вона нас заклює.

Доля останньої в світі імперії буде залежати виключно від світового товариства. Посилення санкцій (а не можливе послаблення) і головне – низька ціна на нафту поставить край ординській зграї.

У нас самих зараз море проблем і головна з них – це навіть не агресія Росії, а корупція. Після революції, як не парадоксально, вона на жаль, тільки зросла. Знищити її – головне завдання перед нашою державою. Лише її подолання буде запорукою перемоги над Росією. Її існування не дає можливостей для створення сприятливих інвестиційних умов.

Побачимо як з цим справиться НАБУ. Якщо його робота буде продовжуватися такими темпами, то державу розпилять протягом року. Тільки економічний ріст дасть можливість розвитку країни. Для цього потрібний амбітний і чесний уряд, очільника якого не видно на горизонті. Не видно того, що вселяв би довіру в населення, на жаль.

Світлана Носата

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я