Мораторій на підвищення житлово-комунальних тарифів прем’єр Володимир Гройсман назвав кроком до банкрутства місцевих бюджетів. На нараді за участю мерів великих міст глава уряду вкотре наголосив, що соціальний захист забезпечать субсидії.
Науковці ж кажуть, що високі тарифи найболючіше вдарять по середньому класу, який не має права на субсидії. А депутати від «Самопомочі» підготували пропозиції щодо зниження вартості газу до 40-ка відсотків, пише РадіоСвобода
Безперспективними назвав рішення низки місцевих рад про мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Депутати Київради ще 7 липня запровадили такий мораторій, подібні рішення підтримали в Дніпрі, Житомирі, Львові.
Під час спеціальної наради в уряді за участю мерів великих міст Володимир Гройсман сказав, що Україна купує газ на європейському хабі і найближчим часом ціна на блакитне паливо не зміниться. І зазначив, що місцева влада може не погоджуватися з новими тарифами, але компенсувати різницю в такому разі доведеться з місцевих бюджетів, що може призвести до їх банкрутства.
«Ви можете залишити ціни, які ви вважаєте за необхідні. А от різницю ціни газу ви можете компенсувати зі своїх власних бюджетів. Але через декілька років, я думаю, ви будете на межі банкрутства. Тому що неможливо продавати те, що коштує одну гривню, за 20 копійок», – заявив Володимир Гройсман.
Прем’єр зазначив, що завданням центральної та місцевої влади є збереження ринкових цін на газ та соціальний захист населення, у тому числі за допомогою житлових субсидій.
Жити на 50 гривень на день неприпустимо – депутат
Знизити ціну на газ до 40% в наступному опалювальному сезоні пропонує фракція «Об’єднання «Самопоміч». Депутати офіційно звернулися до глави уряду зі своїми пропозиціями, які мають збалансувати тарифи і доходи громадян.
Серед таких пропозицій – зменшення прибутку «Нафтогазу України», який, за попередньою інформацією, у 2016 році планується у розмірі 16 мільярдів гривень, повідомила депутат від «Самопомочі», заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак.
«Ми вимагаємо від уряду фінансового плану «Нафтогазу» на цей рік і на наступний, а також прогнозного балансу газу. Ми чуємо різні чутки, яким очікується прибуток «Нафтогазу» і попередньо він становить 16 мільярдів гривень на цей рік. Ми хочемо побачити цей документ для того, щоб дискутувати стосовно можливості зменшити тариф за рахунок зменшення прибутковості «Нафтогазу», – сказала депутат.
Серед пропозицій «Самопомочі» також монетизація субсидій задля впровадження програми енергозбереження, співфінансування програми енергозбереження в житлових будинках в пропорції 30% з держбюджету, а 70% за рахунок місцевих бюджетів та мешканців.
Від уряду депутати очікують і статистично обґрунтованих економічних розрахунків наслідків підвищення тарифів. Поетапне збільшення цін і тарифів до ринкового рівня має узгоджуватися зі зростанням доходів громадян, адже ситуація, коли понад 60% сімей отримуватиме житлові субсидії, є неприйнятною, наголошує Альона Бабак.
«Люди, які будуть на субсидіях, після виплати комунальних послуг повинні залишитися на прожитковому мінімумі 1400 гривень. А це і родини з дітьми також. Коли сім’я буде жити на 50 гривень в день, то це є неприпустимо», – зазначила вона.
У «Самопомочі» стверджують, що це не популізм, вони очікують від уряду офіційної відповіді, яка стане основою для дискусії. В іншому разі фракція прийматиме рішення про свої подальші кроки, наголосила Альона Бабак.
Лібанова: коли стільки людей отримують субсидії – щось не так
Прогнозне оцінювання впливу заходів з підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги на соціально-економічний стан населення зробили в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України на замовлення профільного парламентського комітету. За висновками науковців, за умови підвищення тарифів і незмінного рівня доходів, в опалювальний сезон 2016-2017 року на субсидії претендуватиме понад 70% домогосподарств, на що буде потрібно за приблизними оцінками майже 75 мільярдів гривень на квартал.
“В мене претензії до програми субсидій в іншому – вони погано стимулюють до економії. Ми фактично не стимулюємо ані населення економити, ані постачальників послуг. Коли стільки людей отримують субсидії – щось не так”
«Ми переносимо тягар з тих, хто є бідним, вразливим, на тих, хто начебто не має бути вразливим. Це по них більше всього б’є. Тому що заможних воно не торкнеться. Але в мене претензії до програми субсидій в іншому – вони погано стимулюють до економії. Ми фактично не стимулюємо ані населення економити, ані постачальників послуг. Коли стільки людей отримують субсидії – щось не так», – зауважила науковець.
Одним з виходів, на думку Елли Лібанової, могла б стати суттєва диференціація тарифів за обсягами споживання. А загалом система субсидій – тимчасовий захід. Науковці радять державі формувати таку політику доходів, щоб працююче населення не потрапляло в категорію нужденних, і паралельно впроваджувати заходи з енергозбереження на всіх рівнях.
