На голову Економіка Руки в крові: Як працівники ЗМІ сприяють корупції в сфері охорони здоров’я

Руки в крові: Як працівники ЗМІ сприяють корупції в сфері охорони здоров’я

290
0

Корумпованість української системи охорони здоров’я – не лише шоколадки та інші «подяки» лікарям. Наслідки непрозорості в цій сфері є болісними як для державного бюджету України, так і для пацієнтів.

Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним компанією ТСН у грудні 2015 року, близько 41% українців вважають медичну систему України “дуже корумпованою”. Непрозорість вітчизняної системи охорони здоров’я визнають не лише українці, а і міжнародні експерти. Так, згідно з даними міжнародної громадської організації по боротьбі з корупцією Transparency International за той самий 2015 рік, трійку найкорумпованіших органів України очолили: освітні заклади, держземагенства та медичні установи. При цьому, станом на 2016 рік, зі зведеного бюджету України на систему охорони здоров’я було виділено 68 млрд. грн., тобто 3% загального ВВП.

Корумпованість української системи охорони здоров’я – не лише шоколадки та інші “подяки” лікарям.  Наслідки непрозорості в цій сфері є болісними як для державного бюджету України, так і для пацієнтів. Варто лише пригадати скандальний процес державних закупівель медикаментів останніх років, під час яких, за даними СБУ, зникало до 40% виділених з державного бюджету коштів.

Причиною цього був регулюючий державні закупівлі закон, в який, на думку експертів, було вже вбудовано корупційні схеми. Завдяки цьому закону на тендерній основі купувались неефективні ліки та непотрібна апаратура, нерідко – за завищеними цінами. Для подолання цієї корупційної схеми було вирішено докорінно змінити систему державних закупівель та передати відповідальність за них міжнародним некомерційним організаціям.  4 листопада 2015 року Кабінет Міністрів передав 100% закупок лікарських препаратів постороннім спеціалізованим організаціям.

Корупція – надзвичайно складне питання, вирішення якого потребує комплексного підходу. Наївно говорити про подолання корупції в сфері охорони здоров’я, не звертаючи увагу на корупцію у інших сферах.

На думку експерта та виконавчого директора Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, рецепт подолання цієї проблеми в Україні доволі простий. Він складається з трьох компонентів: наявності одного незалежного правоохоронного органу щодо боротьби з корупцією; максимального відкриття інформації, якою володіє держава, а також виховання українських антикорупційних експертів та розвиток прикладних антикорупційних досліджень.

Звільнення та арешт підозрюваного у хабарництві Заступника міністра охорони здоров’я Романа Василишина дає підстави сподіватись, що правоохоронні органи починають виконувати свої функції, але його звільнення з-під арешту ще раз нагадує нам про те, що боротьба з хабарництвом у країні, де корупція просочилась в усі сфери життя – дуже складний процес.

Реформа системи охорони здоров’я виглядає багатообіцяючою, хоча вже і навколо неї у медіа точаться плітки і підозри. Заангажованість та непрофесійність працівників ЗМІ і є однією з перешкод на шляху до подолання корупції, оскільки заважає необхідній для цього прозорості.

Медіа нерідко дозволяють собі експлуатувати зрозумілі всім нам страхи перед хворобами та смертю. При чому, відбувається це не лише через необізнаність працівників ЗМІ у сфері, а і через тиск та заохочення з боку фармацевтичних компаній, які використовують масову істерію та чорний піар задля отримання прибутку. Яскравим прикладом такого можна вважати масову паніку під час пандемії свинячого грипу у 2009 році. Лише один з поставників препарату “Таміфлю” тоді заробив на довірливих та боязких українцях близько $50 млн.

В інтерв’ю виданню Delo.ua Олександра Устинова розповіла, яким чином штучно створюються подібні суспільні паніки. За її словами, “розкручують” потрібну тему у “жовтій пресі”, повідомляючи, що “в такому селі від такої-то хвороби вмерла людина”. Навіть якщо офіційної експертизи ще немає, “сенсація” пересувається на телебачення та розкручується далі. Паніка є логічною, оскільки страх захворіти є притаманним багатьом, а державні інститути, які запевняють громадян, що ніякої загрози немає, довіри у населення не викликають. За її словами, існує помітна тенденція того, що кампанії з дискредитації щеплення розпочинаються саме тоді, коли Україна отримує безкоштовні вакцини від міжнародних організацій. Причиною цього є острах деяких гравців фармацевтичного ринку втратити можливість реалізувати свою продукцію.

Нещодавнім прикладом того, як засоби масової інформації можуть зашкодити вакцинації є скандал 2014 року, коли медіа, почувши про смерть трьох дітей у київській області, звинуватили у трагедії проведену напередодні вакцинацію від поліомієліту. Хоча результати розслідування, проведеного МОЗом відразу після скандалу, спростували наявність зв’язку між смертями дітей та вакциною, репутація не лише самої процедури вакцинації була суттєво зіпсованою, але і було частково підірвано довіру до ЮНІСЕФу та МОЗу.

На думку експертів, кампанія, розпочата у 2015/2016 роках проти щеплення від поліомієліту була лише початком.

Після того, як міжнародні організації почнуть постачати в Україну 100% вакцин, преса буде використовуватись як маріонетка фармацевтичних компаній, які хочуть повернути старі системи закупівель. ЗМІ почнуть бити тревогу та розповсюджувати неправдиву інформацію про смерті від вакцин, запрошувати для інтерв’ю сумнівних експертів та експлуатувати довіру та страхи громадян. Наслідком таких штучно створених панік є острах міжнародних компаній взагалі виходити на український ринок та низькі показники вакцинації, у тому числі – серед дітей. Якщо у 2014 році було здійснено щеплення у 49% дітей, то на початку 2015 року, після того, як було отримано від благочинних організацій достатню кількість вакцин, щеплення пройшли лише 14% дітей. Хоча МОЗ відреагувало на проблему та намагалось чинити супротив антивакцинній кампанії у ЗМІ, до кінця 2015 року було провакциновано 81% дітей, що було недостатнім для наданню України статусу країни, у якій подолали поліомієліт.

Подібні стратегії використовуються і для перерозподілу фармацевтичного ринку. Виробники натравлюють на конкурентів медіа та правоохоронні органи, і заручниками цих “нечесних ігор” є, в першу чергу, пацієнти.

Для подолання цієї проблеми необхідні працівники ЗМІ, які не лише матимуть достатні знання для того, щоб не розповсюджувати хибну інформацію, а і будуть об’єктивно висвітлювати проблеми, які наявні в українській сфері охорони здоров’я, запрошуватимуть у якості експертів не проплачених маріонеток “великих гравців” фармаіндустрії, а людей, які зможуть надавати справді корисні поради читачам та глядачам. ЗМІ повинні відрізняти справді існуючі небезпеки від чорного піару та брудних спроб потіснити конкурентів, володіти достатніми навиками для розпізнавання ознак корупції у цій сфері та вчасного інформування населення про те, як захистити своє здоров’я.

Олександра Ринк

ukrreal.info

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я