На голову Новини Питання донбаського вугілля та загрози енергетичній безпеці роздуті на порожньому місці

Питання донбаського вугілля та загрози енергетичній безпеці роздуті на порожньому місці

221
0

Наскільки залежна економіка від Донбаського вугілля. 

Про це пише Олександр Зарайський в livejournal, повідомляє Голос народу.

Така статистика за першу половину 2016 року:

“Частка АЕС у структурі виробництва електроенергії склала 52,6% (у січні-червні 2015 року – 54,8%), ТЕС і ТЕЦ – 35,1% (35,4%), ГЕС і ГАЕС – 6,6% (4 , 8%), комунальних ТЕЦ і блок-станцій – 4,7% (3,9%), альтернативних джерел – 1% (1%).”

Джерело 

Тобто на частку теплових станцій проходиться тільки 35% 
Це означає не кожен кіловат кривавий а тільки кожен третій? :))) 

Поїхали далі, чергова цитата.

“Вугілля марки “Г” в Україні видобувається в достатніх кількостях. На ньому працює приблизно половина теплової генерації України. Наші вугільні підприємства, “ДТЕК Павлоградвугілля” і “ДТЕК Добропіллявугілля”, знаходяться на території поза військовими діями. Видобуток вугілля марки “Г” там в цілому стабільна. “ДТЕК Павлоградвугілля” в цьому році планує добути більше 19 млн тонн. “

В Україні є також Львівсько-Волинський басейн, де добувається близько 2 млн. Тонн вугілля марки “Г” в рік.

Джерело 

Тобто тільки половина з усієї генерації тепла у нас зав’язана на вугіллі марки Г, інші це або газ або антрацит. 
Значить в сухому залишку це приблизно 17% від усіх потужностей України. 
Я правильно порахував? 

Шо там таки далі …
А далі давайте розберемося хто з теплової генерації на непідконтрольній території (всього на частку теплових припадає 27 800 МВт): 
Вуглегірська ТЕС 3600 МВт – наша 
Запорізька ТЕС 2825 МВт – наша 
Бурштинська ТЕС 2334 МВт – наша 
Криворізька ТЕС 2328 Мвт – наша 
Зміївська ТЕС 2200 Мвт вугілля марки АШ, Т – але наша 
Старобешівська ТЕС 2010 Мвт – не підконтрольні вугілля марки АШ 
Трипільська ТЕС 1800 Мвт – наша вугілля марки АШ 
Ладижинська ТЕС 1800 Мвт – наша 
Курахівська ТЕС 1527 Мвт – наша (кажись) 
Зуївська ТЕС 1270 Мвт – не підконтрольні 
Луганська ТЕС 1220 Мвт – наша вугілля марки АШ 
Придніпровська ТЕС тисяча сто дев’яносто п’ять Мвт вугілля марки АШ – але наша 
Слов’янська ТЕС 800 вугілля марки АШ, Т – наша? 
Добротвірська ТЕС 510 МВт – наша 
Миронівська ТЕС 275 МВт – ХЗ вже навіть не цікаво. 

Таким чином тільки 8% виготовленої тепловими станціями електроенергії виробляється на непідконтрольній території з використанням вугілля марки Г які ніби як добувають у нас, на підконтрольній території. 
Адже Павлоградвугілля це підконтрольна територія та й Львівсько-Волинський басайн поки слава Богу ніхто не захопив. 

33% вироблюваної тепловими станціями з використанням вугілля марки АШ – це антрацит який як я розумію переважно видобувається на непідконтрольною території. 

Відповідно постає питання імпорту або закупівлі саме на непідконтрольних територіях. 

Таким чином, якщо я правильно порахував, коли ми говоримо про станції працюють на антрациті мова зараз йде приблизно виключно про 10-12% всієї електроенергії яка виробляється в Україні? 
Я правильно порахував? 

У мене питання до енергетиків і тим хто в цьому розбирається, скажіть будь ласка це такий 3,14здець втрата 12% потужностей? 
Ми не можемо їх чимось компенсувати, перекрити, закупити електрику? 

Тепер другий момент і теж питання до енергетиків і причетних. 
Дивіться наскільки я знаю енергосистема ще з часів СРСР будувалася з розрахунком на війну і відповідним запасом міцності. 
Тобто якщо бомба умовного противника знищує одну електростанцію це не повинно стати глобальною катастрофою для всієї країни і енергосистеми. 

Повинні бути передбачені механізми перекидання потужностей якщо вже не в автоматичному то в напівавтоматичному режимі. 
Я правий чи ні? 

Вони є в Україні або їх немає? 
Ми можемо наприклад відключити Зміївську ТЕС і компенсувати її 2200 Мвт перекинувши потужності в Харківський регіон з інших регіонів? 

А з іншими Трипільської, Придніпровської і Слов’янської можемо так вчинити? 

Наскільки критично відключення цих 4х станцій працюють на антрациті? А якщо не всіх відразу? 
Скільки і які з них ми можемо безболісно відключити одночасно? 

Навіщо їх відключати? 
Ну по-перше, якщо вугілля не стане від слова “зовсім”, а по-друге для переоснащення. 

А ось далі вся херня впирається в те що енергогенеруючі станції належать Ахметову якому належать шахти де видобувають вугілля. 
І Ахметов кровно зацікавлений в тому що б ці станції працювали саме на Донбаському вугіллі! 
Йому переоснащення і нахер не впало.

Тому що якщо ці станції переоснастити то донецьке вугілля вже буде нікому не потрібен апріорі. 
Якщо буде не потрібне донбаське вугілля то шахти в Донбасі теж нікому і нахер не впали, після повернення Донеччини. 
А тим хто там залишиться після цього і нахер не впав Ахметов. 

Ви задумайтесь про те що Ахметов двічі піднімав гроші. 
Спочатку на дотаціях бюджету при видобутку вугілля, а потім на продажу електрики. 
При цьому мав жахливу підтримку населення Донецького регіону як людина дає їм роботу

Тому на місці Ахметова я або тягнув би до останнього з переоснащенням цих станцій (на антрациті) або постарався б зробити так, що б “з метою безпеки країни” ці станції переоснастила сама країна за власний рахунок. 
Що і відбувається зараз як я розумію … 

Тобто проблема швидше за все не в краху економіки України через втрату 12% потужностей (ще цікава думка енергетиків, так), а в питанні якщо переоснащувати станції то за чий рахунок. 

Тепер повернемося у вугіллю 
Якщо вугілля марки Г добувають на нашому боці і електрогенеруючі станції які на ньому працюють в більшості своїй знаходяться на нашому боці тоді пробелми з ними взагалі немає? Правильно? 

Тим які на марці Г але непідконтрольні вугілля можна продати в обмін на електрику, або це знову таки будуть криваві кіловати? 

Значить у нас проблема з тими чотирма станціями які на антарціте і знаходяться на нашій території, правильно? 
З тими які на антрациті але на непідконтрольною проблеми немає тому антрацит добувають там же. І по ним весь питання закуповувати у них електроенергію або це “криваві кіловати”. 

І тут ми повертається до питання переоснащення станцій. 
У Ігоря ibigdan в коментах написали “Навскидку – вартість реконструкції 1ого енергоблоку однієї станції під вугілля Г – від 100 млн грн. Тобто близько півмільярда грн на 1 станцію.” У нас 4 (чотири) станції на антрациті які знаходятся на підконтрольній території і вимагають переоснащення в першу чергу, а значить ціна питання 2 (два) мільярда гривень. 

Скажіть це 3,14здець яка велика сума? На мою думку необхідно прийняти закон, що з метою енергетичної безпеки країн, власники цих станцій повинні переоснастити їх протягом року згідно, графіка відключень затвердженого Кабміном. 

Переоснащення може бути здійснене за державний рахунок але за умови продажу цих станацій у власність державі за 1 грн

Або ти переоснащувати станції за свій рахунок або якщо у тебе немає грошей чиниш як Коломойський з Приватом, віддаєш їх державі і держава переснащает саме, що б більше ні від якого “х** з гори” не залежати.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я