З початку нового, 2020 року, повинна припинити своє існування Генеральна прокуратура України . 20 грудня фактично завершилася переатестація прокурорів, які змагаються за право потрапити в новостворений Офіс генпрокурора.
Активно залучений до цього процесу заступник генпрокурора – головний військовий прокурор Віктор Чумак. Колишній депутат і військовий, який вперше потрапив в прокуратуру лише на початку вересня цього року, безпосередньо стежить за конкурсним відбором. Паралельно він контролює резонансні справи з військових злочинів.
Про реформу, заарештованих військових, а також справі Іловайська і вбивстві Павла Шеремета Віктор Чумак розповів в інтерв’ю.
Вже виповнилося 100 днів як ви прийшли в прокуратуру з великої політики. Які у вас враження зараз?
Я нарешті зрозумів, навіщо я тут. Я зрозумів, де моє місце і що я тут повинен зробити. Тому що, чесно кажучи, перші два тижні я взагалі не розумів, що я тут роблю, хотілося розбігтися і битися головою об стіну. Але зараз все зрозумів – як і що мені треба робити.
Який же ви бачите свою місію тут?
Буде звучати трохи патетично, але місія – створити абсолютно нову структуру під назвою “Генеральна прокуратура України”. Абсолютно нову. Абсолютно нову за цінностями, абсолютно нову по принципам і за формою діяльності. Це називається “розчищення авгієвих стаєнь під забудову”.
Ти розумієш, що 27 років нічого не робилося, а зараз тобі дали совкову лопату і кажуть “розчищав” …
Невже настільки плачевна ситуація була в ГПУ?
Коли ми сюди прийшли з генеральним прокурором, тут було під 1400 прокурорів, а зараз залишається 680 ( після переатестації, – ред. ). Хіба це не плачевна ситуація? І це тільки в Генеральній прокуратурі, а не в місцевих.
Ми просто почали чистити “рибу з голови”. “Хвіст”, звичайно, ще залишається нечищений, але вже набагато легше. Тому що коли ти починаєш, наприклад, викидати з системи якихось районних прокурорів, то ефекту ніякого не буде. “Голова” ж залишається та ж, а змінюються тільки “руки”, які гроші носили.
А тепер зовсім інший підхід і все це бачать. І головне, що самі прокурори це бачать. Тому що ніколи ні разу за історію незалежної України так як ми ніхто не робив. Тому що спочатку ніхто не вірив, всі думали, що це знову буде імітація.
Чергова фейковий реформа?
Чи не фейк, а імітація. У нас же країна імітацій. У нас все – імітація. І тут то ж було – думали, що знову буде імітація. Але зараз з’явилася реальна надія у прокурорів, що з’являться якісь кар’єрні ліфти, що їх перестануть “пресувати” зверху і говорити, що закривати, а що відкривати ( маються на увазі кримінальні виробництва, – ред. ) І що на них суспільство перестане дивитися як апріорі на хабарників.
Це дуже серйозно, коли тобі таке говорять звичайні прокурори.
Наскільки я знаю, завтра ( 19 грудня, – ред. ) Останнім співбесіду і фактично кінець переатестації прокурорів. Ви можете вже зараз підводити певні підсумки цього конкурсу?
Уже перші цифри я вам назвав – з 1400 залишилося близько 680 прокурорів.
Тобто менше більш ніж в два рази?
Так. Але небо на землю не впало, моря з берегів не вийшли, прокуратура не завалилась. Все працює ( стукає тричі по деревяну столу, – ред. ). А суспільство, крім людей, яким це цікаво, навіть цього не побачило і не відчуло.
Хоча це сталася революція. Не просто для Генпрокуратури, а для всієї системи кримінальної юстиції. Наслідки цієї революції суспільство буде розгрібати через рік.
Ви таке слово використовували специфічне – “розгрібати” …
Так, саме “розгрібати” і по повній. Хтось буде “розгрібати”, а хтось буде “відчувати”. “Розгрібати” будуть ті, хто працює в органах досудового розслідування і звикли все спускати на гальмах, а зараз вже так не вийде. Тепер прокурор вже не все підпише і не всі закриє.
І паралельно з цим за три місяці, що працює нова команда в ГПУ, до кримінальної відповідальності було притягнуто більше високопоставлених чиновників, ніж за всі попередні роки разом узяті.
Так, притягнуто. Але суспільство вимагає “посадок” чиновників.
А швидких “посадок” не буде, тому що це вже компетенція суду. І це треба пояснювати суспільству, перевиховувати його. Треба йому пояснювати, що швидкі посадки тільки картоплі в Китаї – “сьогодні посадив, а завтра викопав, тому що дуже хочеться їсти” ( сміється, – ред. ).
У нас зовсім інша ситуація. Тепер в ГПУ буде набагато меншу кількість прокурорів, але з набагато більш високою ефективністю роботи.
Ми сюди прийшли з думкою “пахати” і робити свою роботу. Той самий Руслан Рябошапка – хто б що не говорив про “100% ручному прокурора Зеленського” – це саме та людина, яка тримає “парасольку” над нормальними людьми в ГПУ і дає їм вичищати ці “Авгієві стайні”.
Ви займаєтеся як заступник генпрокурора управління спецрозслідування у справах Майдану …
Так, але слідство з 20 листопада прокурори не можуть вести, тому я перебуваю в позиції такого собі аудитора. Ми зараз ще проводимо аудит, інвентаризацію цих справ і передаємо їх за підслідністю до відповідного органу досудового розслідування.
Чи відомо вам скільки співробітників цього управління перейдуть в ГБР згідно з прийнятим Верховною радою закону?
Я думаю, що ті прокурори, хто не пройшов атестацію, зможуть все відразу туди перейти. Це близько 15 чоловік. Інші 20 здали тести і перейдуть в департамент процесуального керівництва в Генпрокуратурі.
До речі, після звільнення колишній керівник управління спецрозслідування Сергій Горбатюк заявив, що керівництво ГПУ свідомо блокує справу стосовно Андрія Богдана, начебто не підписує підозри тощо.
Немає такої справи. Є купа справ, в яких проводяться різні розслідування і досліджуються дії величезної кількості людей. Фактично, можна говорити, що справа є на кого завгодно.
Ось так само робив Кулик ( прокурор Костянтин Кулик був звільнений з ГПУ 22 листопада, – ред. ), Який у величезній справі мав купу фігурантів. Там також все є.
Але це ж Кулик.
Так йому цю справу як раз і була передана з Департаменту спецрозслідування Горбатюка. Справа, в якому все є.
Ви, до речі, не знаєте, чи дійсно Кулик перейшов в СБУ?
Не знаю.
Тоді перейдемо до справ, які у вас точно є. Наприклад, по Іловайськ.
Справа по Іловайськ було зареєстровано як справу за фактом агресії Російської Федерації, тобто це не справа проти українських посадових осіб, дії яких призвели до трагедії в Іловайську.
У нас на сьогоднішній день створено спеціальний департамент з військових злочинів. В цей підрозділ перейшли всі співробітники, які працювали у військовій прокуратурі. Справа по Іловайськ зараз знаходиться там, а Служба безпеки України здійснює по ньому слідчі дії.
Але в рамках розслідування досліджується правомірність дій українських політиків?
Окремі слідчі дії з приводу цього ведуться. Якщо там виявиться певна причинно-наслідковий зв’язок, тоді можна буде реєструвати окрему кримінальну виробництво.
Петро Порошенко так і не з’явився на допит у цій справі?
Ні, він так і не з’явився до нас у військову прокуратуру і він не з’явився до слідчого управління СБУ. Але куди ж він дінеться? ( Сміється, – ред. ).
Ви як колишній політик розумієте, що це справа можуть активно використовувати в політичній боротьбі, бо Іловайськ – це болюча трагедія українського народу? Головні винуватці трагедії всім відомі – це російські військові і російське керівництво.
Я абсолютно з вами згоден. Тому, якщо в ході розслідування російської агресії будуть виявлені певні факти халатності українських політиків і українських військових, то тоді вже будемо говорити про це. Але поки що такого немає. Я точно не хотів би, щоб будь-які справи розслідувалися за політичними мотивами.
Якщо будуть встановлені факти халатності при плануванні військових операцій в Іловайську і Дебальцеве ви готові виписати підозри колишньому військовому і політичному керівництву країни?
Якщо будуть встановлені факти і підтверджені військової та іншими експертизами, то чому ні?
Як колишній військовослужбовець, як ви думаєте, чи не призведе це до деморалізації українських військових?
Я дуже і дуже обережно ставлюся до того, щоб зберегти моральний дух військовослужбовців
Нещодавно прогриміло гучна справа – правоохоронцями затримано підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета. Серед затриманих – два діючих військовослужбовців Андрій Антоненко та Яна Дугаров, і волонтер Юлія Кузьменко. Ваша думка як головного військового прокурора, чи достатні озвучені підстави для того, щоб діючих військових – учасників АТО, звинувачувати в такому тяжкому злочині і кидати за ґрати?
Ви ставите мене “на розтяжку”, тому що у мене немає підстав не довіряти колегам – процесуальним керівникам з Генпрокуратури. Але оцінювати цю справу я не маю права, бо там здійснюються певні процесуальні дії, які підтримує Генпрокуратура.
Ви не бачите тенденцію, що останнім часом дуже багатьох АТОвцев затримують і публічно оголошують їм підозри в резонансних справах?
Набагато більше підозр оголошується цивільним людям.
Звичайно, але до справ проти військових прикута набагато більшу увагу.
Правильно. До цих справах більше уваги, тільки тому що там підозрювані – люди в формі. Але люди в формі – це такі ж люди, як і люди без форми. У них буває та ж сама мотивація, але у них може бути і досить сильна профдеформація, вони пройшли через шалений психологічний тиск на війні.
Тому говорити, що всі підозри їм необгрунтовані, неправильно. До того ж підозра – це ще не звинувачення, це ще не вирок.
Не можна говорити, що це тенденційно. Тому що ці випадки непоодинокі. Наприклад, за минулі три місяці колишнім народним депутатам вручено більше підозр, ніж військовослужбовцям – АТОвцам. Ви ж не бачите тут політичних переслідувань? ( Сміється, – ред. )
Я думаю, що суспільство тільки підтримує вручення підозр депутатам.
Ось бачите! Суспільство на це каже “класно”. Але щодо підозр іншим категоріям, зокрема військовослужбовцям, відразу говорять “так не можна”.
До того ж це не суспільство, це вузька категорія, яка активна в соцмережах. Там кожен експерт і кожен хоче висловити свій негативний досвід, наприклад, про прокуратуру. Тому треба дуже обережно ставитися до того, щоб визначати якісь тенденції, орієнтуючись на соцмережі.
Але знову ж таки повертаюся до справи Шеремета, саме активісти в соцмережах і журналісти показали численні невідповідності і прогалини в текстах підозр, які оприлюднило офіційне слідство.
Я все це розумію. Я все розумію і про певні недоліки в роботі слідчих, але ще раз підкреслюю, що підозра – це ще не звинувачення. Від підозри ще можна буде відмовитися на стадії розкриття справи.
У вас, до речі, немає статистики, скільки взагалі АТОвцев було засуджено за останні роки?
Є така статистика. За минулі 5 років було засуджено близько 9,7 тис. Військовослужбовців. До реального позбавлення волі ( тюремного ув’язнення, – ред. ) Засуджено близько 1,7 тис. Чоловік, з яких лише 359 є учасниками АТО (ООС).
За фактами самогубств військовослужбовців і небойових втрат на Донбасі, чи ведуться розслідування, чи є статистика?
Статистика є. Але я не хочу її оприлюднити.
Ваш попередник Анатолій Матіос її оприлюднив.
Є такі речі, які не можна оприлюднювати.
А в процентному відношенні?
Там немає і 1%.
Зрозумійте, я щоранку отримую від прокурора сил ООС повідомлення з інформацією по бойовим, небойових втрат і самогубств військових на фронті.
Щодо “Укроборонпрому”. Чи багато у вас справ по розкраданнях в українській оборонці?
Звичайно, 545 виробництв на мільярди гривень збитків. Ось наприклад, ви знаєте, хто в Україні виробляє 152-мм снаряди?
Не знаю. Можливо, фірми, пов’язані з Пашинським?
Ось! Почніть копати в цьому напрямку, підказку я вам вже дав.
У вас є якийсь дедлайн по часу роботи в прокуратурі? Є справи, які ви хочете завершити і повернутися в політику, можливо, до депутатства?
Закон про прокуратуру фактично дає можливості щось тут налаштовувати, підкручувати лише два роки. Тобто до цього часу треба зробити все, щоб вона працювала на автоматі. Треба не просто сказати “я йду з прокуратури”, а реально не боятися піти з прокуратури, тому що вона буде працювати чітко як годинник.
Якщо суспільство скаже нам, що треба залишатися і надалі, то значить так і буде. Все буде залежати від довіри. Якщо воно буде рости, то це означає, що ми тут реально корисні. Я себе абсолютно чітко ототожнюю з цією командою, яка тут є. Я точно знаю, що тут завжди поруч будуть Рябошапка, Трепак і Касько.
Я точно знаю, що у нас будуть помилки, але за ці помилки ніхто не буде нас підставляти, а навпаки, будуть допомагати їх виправляти. У такій команді є відчуття, що можна працювати на результат. Набагато важче, коли працюєш в “банці з павуками”.
Тобто теоретично, якщо Рябошапку звільнять з посади генпрокурора, то і ви разом з ним підете?
Так, однозначно.
