Принципи

Прагнення і готовність громадян взяти на себе частину відповідальності за ухвалення рішень відносно якості і умов їх життя, контролювати і координувати зусилля держави – ось основа громадянського суспільства. На сьогодні в держави і суспільства України принципово різні позиції з деяких питань: так, для людей питання повсякденних, побутових умов їх життя є первинним, далеко випереджаючи питання політичні, ідеологічні, економічні, мовні…

Програмні тези

Прагнення і готовність громадян взяти на себе частину відповідальності за ухвалення рішень відносно якості і умов їх життя, контролювати і координувати зусилля держави – ось основа громадянського суспільства.
На сьогодні в держави і суспільства України принципово різні позиції з деяких питань: так, для людей питання повсякденних, побутових умов їх життя є первинним, далеко випереджаючи питання політичні, ідеологічні, економічні, мовні… А для держави – і законодавчої, і виконавчої влади, і президентської вертикалі, і місцевого самоврядування – це питання ось вже скоро два десятки років вписується в малоактуальні, не термінові і не стратегічні.

Аналіз державних рішень і ухилень від вирішення питань ЖКГ, будівництва і обслуговування доріг, модернізації комунальної, у тому числі енергетичної і теплової інфраструктури, приводить до однозначного висновку:
а) Нинішні державні чиновники і політична еліта України просто не знають, що робити з цією сферою, не мають уявлення, як слід вирішувати подібні завдання без вкладення астрономічних ресурсів і в прийнятні для суспільства і інвесторів терміни.
б) Нинішні держчиновники і політики не уявляють, як забезпечити свою вигоду на модернізації комунальної сфери: об’єм робіт величезний, гідний нової Індустріалізації, а ресурсів – тотальний дефіцит, не вистачить навіть на найскромніші відкати по всій звичайній вертикалі. Відповідно, таке завдання їм тим більше нецікаве.

Ось так і виходить, що інтереси держави і суспільства в питанні умов життя громадян, перш за все в містах і селищах, кардинально розходяться. Держава вважає за краще малими зусиллями латати найбільш кричущі діри, забезпечуючи свій корупційний інтерес регіональних і галузевих чиновників і їх бізнесу, і максимально ухиляється від стратегічних рішень і системних реформ.
Відповідно, громадянам так і залишиться безрезультатно обурюватися розбитими на поганих дорогах машинами, холодом в квартирах, знищеною перебоями з електрикою дорогою побутовою технікою, відсутністю гарячої води, добре якщо лише влітку, і перебоями взагалі з водою – круглий рік. Тому що держава не зацікавлена навіть скільки-небудь торкнутися настільки масштабної проблеми, що не має в сьогоднішніх реаліях ні концепції рішення, ні ресурсів.

Якщо щось і може бути зрушене з місця в цій сфері – це можуть зробити лише структури громадянського суспільства, лише ініціатива самих жителів. Будинкові комітети, громадські ініціативи мікрорайонів, ініціативні групи в місцевих радах, дрібний і середній бізнес, що несе значні втрати через комунальні проблеми, і бізнес, що розвиває альтернативні методи вирішення проблем повсякденного життя міст і селищ, і профспілки робочих містоутворюючих підприємств, від яких повністю залежать умови життя родин десятків тисяч робітників.

У всіх цих груп – спільні інтереси, всі вони хочуть комфортних умов повсякденного життя, побуту для себе і свого селища, міста. Стабільного, недорогого і економічного тепла в будинку, в садку і в лікарні; вчасно, якісно і екологічно розчищених доріг, безпечних для автомобілів і для взуття пішоходів; нових якісних і довговічних доріг з реальною вартістю будівництва одного кілометра; реальних тарифів за якісні комунальні послуги, коли кожен платить за своє: мешканці – за реально отримані послуги, за кожен градус тепла і літр води, кожен вивезений і утилізований контейнер сміття і пофарбований під’їзд, комунальники – за всі свої недоробки і халатність, парові гейзери у дворах, кубометри води і газу, що витекли в нікуди, і заварені сміттєпроводи.
Комунальний фронт і є та громадянська ініціатива, яка об’єднає інтереси і можливості споживачів комунальних послуг, альтернативних постачальників таких послуг і тямущих розробників економічних і ефективних рішень для комунальної сфери суспільства з потребами ХХI століття і відповідними вимогами до якості комунальних послуг.

Кожен з нас абсолютно точно знає, що для кожної проблеми існує мінімум три-п’ять однаково вірних і взаємно доповнюючих рішень, розроблених двадцять років або два роки тому нашими ж, українськими інженерами, фізиками, економістами, екологами… Кабінетними ученими, лабораторними геніями, шкільними вчителями і просто талановитими самоучками.
Держава ігнорує сотні, тисячі простих і недорогих рішень, які б давно скоротили мінімум вдвічі наші комунальні рахунки, забезпечивши кожне житло реальними і якісними послугами, підвищивши якість нашого життя до нормального в третьому тисячолітті. Тому що державі це нецікаво, а чиновникам – незрозуміло і невигідно.
Але це цікаво і вигідно нам!
Комунальний фронт створений для того, щоб аргументовано представляти інтереси жителів міст і селищ – адміністративних одиниць, де стан будинків і дворів, забезпечення житла теплом і водою, водовідведенням і вивозом відходів залежить не від господаря подвір’я, а від комунальних структур. Комунальний фронт має намір відстоювати інтереси і місцевих органів влади – вони, на відміну від центральної влади, безпосередньо зацікавлені хоч би в локальному, точковому реформуванні ЖКГ, оскільки в нинішньому вигляді це вже непідйомне навантаження для місцевих бюджетів. Це стосується вартості ресурсів в споживаних нинішнім ЖКГ об’ємах, вартості підтримання в робочому стані інфраструктури, низької ефективності управління системою ЖКГ в нинішньому її вигляді.

Місцеві ради кровно зацікавлені в максимально простій і дешевій системі забезпечення життєдіяльності міст і селищ, з максимальною ефективністю і розділенням на автономні елементи, коли проблеми в одній точці системи не викликають дорогого і часом незворотного паралічу у всій системі.

Комунальний фронт має намір також представляти інтереси інвесторів, виробників, розробників, сервісних компаній в галузях, що мають відношення до ЖКГ: опалювання, енергозбереження, безпечна утилізація відходів, очищення води і зливів, альтернативні джерела енергії для комунального господарства і тому подібне. Комерційні пропозиції повинні раціонально і об’єктивно оцінюватися як громадянами-споживачами послуг і товарів, так і структурами, яким жителі делегували владні повноваження, право приймати рішення і обирати найкращі по всім критеріям для людей.

Крім того, багато технологій взаємопов’язані, і Комунальний фронт може стати саме тим полем, на якому налагоджуватимуться зв’язки і розроблятимуться єдині технічні рішення компаніями різних сегментів сфери ЖКГ, що вигідно домогосподарствам і місцевим комунальним господарствам, оскільки відбуватиметься за їхньої участі і під їхнім контролем. Тоді це буде багатосторонній суспільний договір, а не комерційна змова з метою просто максимально збільшити прибуток. Компанії ж отримають розширення ринків, перспективи і участь напряму в реформуванні свого поля діяльності – сфери ЖКГ.
На сьогодні, наявними кадровими, теоретичними, організаційними, технологічними ресурсами, Комунальний фронт готовий забезпечувати продуктивний багатосторонній діалог жителів міст і селищ, місцевої влади і комерційних компаній, представляти їх спільні інтереси перед центральними владними структурами поки в декількох сферах:

Теплі будинки

– Автономне опалення – цивілізований и низькозатратний для держави шлях виходу з кризи сфери постачання тепла міському населенню країни.
– Купівля «права на автономку» має стати елементом програми підтримки нужденних і малозабезпечених, що не мають змоги самостійно оплатити АО.
– Законодавчо необхідно забезпечити пільгове бюджетне та банківське кредитування автономки для малозабезпечених міських жителів.
Полегшити ліцензування діяльності підприємців на ринку автономного та дахового опалення (для проектувальників, монтажників, сервісників).
– Полегшити допуск ліцензованих підприємців до роботи зі споживачами для створення конкурентного ринку.
– Забезпечити конкурентний ринок утеплення дахів, стін, під’їздів і підвалів.

Формат діяльності Комунального фронту дозволить місцевим громадам вирішити проблему опалювання і гарячого водопостачання. Програма модернізації міського теплопостачання реалізовуватиметься із врахуванням інтересів всіх категорій мешканців, оскільки їх інтереси будуть представлені Комунальним фронтом.
Відповідно, інтереси жителів диктують таку схему організації опалювання, коли поєднуються централізоване опалювання, квартальні незалежні від централізованої інфраструктури котельні, дахові й прибудинкові автономні котельні та безпосередньо автономне опалювання в окремих квартирах.

Таким чином, метою роботи Комунального фронту з владою є вільний дозвіл на встановлення автономного опалювання і вирішення супутніх соціальних проблем:
– забезпечення містом автономного опалювання для тих, хто не отримує тепла і гарячого водопостачання (рішенням спецкомісії міськради);
– бюджетне забезпечення соціальних проектів «Право на автономку» та «Пільгове кредитування»;
– задіяння бюджетних та банківських механізмів кредитування встановлення автономного опалювання менш забезпеченим мешканцям в будинках, де більш як 30% квартир використовують АО, і котрі, відповідно, комунальникам вигідніше повністю перевести на автономне опалювання та відключити від теплоцентралі.
У споживача повинна бути можливість вибору виробника тепла. Якщо він знайшов серед виробників когось, хто пропонує кращу ціну послуги, додатковий пакет (відстрочки по оплаті, кредитні лінії, подарунки і бонуси), то споживач розриває контракт з одним виробником і укладає його з іншим.
Цей ринковий принцип необхідно закріпити законодавчо: споживач повинен мати право вибору постачальника послуг, а виробник – право доступу на ринок.

Крім того, в рамках реалізації проекту якісного, регульованого і економічного теплопостачання (потужність нагріву і. відповідно, витрати енергоресурсів повинен відповідати потребам мешканців на кожен конкретний момент: квартири не повинні догріватись електроприладами в морози і у відлигу не має бути прочинених вікон) слід розробити і реалізувати максимально ефективну та економічну систему утеплення будинків залежно від конструкції, матеріалу будівлі, поверховості й специфіки архітектури фасаду, місцевого клімату (температурних характеристик і характеристик опадів). Йдеться про різноманітні системи утеплення стін, даху, пластикові вікна в під’їздах, системи дотягування дверей і т.ін.

Чисті подвір’я

– Полегшити ліцензування діяльності підприємців на ринку вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) – створення конкурентного ринку з посиленням дисциплінарної відповідальності.
– Законодавчо забезпечити сортування ТПВ.
– Вивести тарифи на вивезення ТПВ до зони економічно обґрунтованих з наявністю інвестиційної складової, за рахунок якої будувати нові сміттєпреробні заводи чи модернізувати вже існуючі.

Найбільшою проблемою комунального обслуговування подвір’їв є своєчасне і регулярне вивезення сміття – та, у зв’язку з цим, його ефективна і безпечна утилізація, щоб звалища й цехи з переробки не призупиняли прийом відходів, змушуючи служби вивезення або тимчасово припиняти вивезення сміття, чи вивозити його на нелегальні звалища, без переробки і з небезпекою для довколишнього населення. В цій галузі також основна маса проблем пов’язана з монополістами: відсутність конкуренції і небезпеки втратити доход знижують якість послуг до неприйнятної.

Безумовно, міським громадам давно слід взяти на озброєння прості конкурентні принципи:
– фірми, що не справляються з роботою, будуть відсторонені (після трьох порушень графіку або трьох офіційних скарг щодо вивезення сміття на несанкціоновані звалища);
– тендер на вивезення сміття має бути доступний і для великих, і для малих підприємств: іноді кілька дрібних фірм можуть запропонувати місту більш вигідні умови, ніж одна крупна, чи віддалену окраїну вигідніше віддати для обслуговування дрібній фірмі;
– необхідно запустити нові сміттєпереробні підприємства, що працюють із відсортованим сміттям, без будь-яких шкідливих чи із різким запахом викидів, з максимальним ступенем утилізації всіх видів відходів і з мінімальною ресурсозатратністю – за рахунок серед іншого виробітку енергії при переробці відходів;
– відповідно, повноцінно запровадити в містах систему сортування відходів в кожному подвір’ї, з ефективною системою адміністративних стягнень за ускладнення роботи двірників, сміттярів та переробних підприємств – сортування відходів свого господарства повинна стати обов’язком громадян так само, як вивезення і повна безпечна утилізація цих відходів є обов’язком місцевої влади і нанятих нею компаній;
– безумовно, подібна громадянська відповідальність повинна спочатку сформуватися у мешканців – для чого необхідна просвітницька кампанія стосовно правильного поводження зі сміттям.
Реформування комунального господарства в цій сфері також реально можливе тільки за активної участі громадських рухів і бізнесу. Тобто – за активної кампанії Комунального фронту.
Утримання в чистоті прибудинкових територій і прибирання під’їздів для ЖЕКів повинні стати беззаперечним пріоритетом, обов’язковим до виконання.
ЖЕКи повинні не тільки звітувати про тарифи на ці послуги, але й повідомляти про витрати коштів. Оптимально такі звіти повинні відбуватись щоквартально.
Необхідно допустити на ринок обслуговування прибудинкових територій і під’їздів приватних операторів, а жителям будинків надати можливість вирішувати питання постачальника таких послуг простими зборами мешканців.

Чиста вода

– Модернізація очисних споруд за рахунок інвесторів під багаторічні інвестиційні програми.
– Первинна очистка води й поквартальна доочистка питної води.
– Збільшення числа міських бюветів.

Це світова норма якості роботи комунальних служб: воду з крану можна пити без побоювань за своє здоров’я. Українські міста також повинні відійти від практики технічної якості водопровідної води.
Найбільш важливим і невідкладним завданням в цій сфері є модернізація очисних споруд та зміна принципів очищення і дезінфекції водопровідної води – вони повинні бути цілком безпечними для споживача і давати мінімальне навантаження на екологію.
Один з механізмів оптимізації видатків, зменшення втрат якості і зменшення вартості повноцінної очистки води – первинна обробка води має здійснюватись централізовано в місцях водозабору, а доочищення до питної якості повинна здійснюватись уже в максимальній близькості від споживача (квартальна розподільча станція очищення на 5-10 будинків, допустимо – в технічному приміщенні багатоповерхового будинку). Таким чином вдасться зменшити обсяги втрат доочищеної води в магістралях міста, в яких сьогодні втрачається від 30 до 50% обсягу прокачуваної води і відбувається основне забруднення (не враховуючи водопровідних труб уже власне в будинках і квартирах), неприпустиме для питної якості.
Це цілком досяжні завдання – за умови, що і в цій сфері буде зруйновано монополізм, змінено систему бюджетного фінансування, виключені проміжні, посередницькі елементи. Це має попередити нецільові витрати й витоку коштів при переведенні їх з рівня на рівень.
Прозорі бюджетні схеми – один з постулатів громадянського суспільства. Платники податків – громадяни і бізнеси – повинні на всіх етапах контролювати бюджетні витрати. І мати можливість переспрямувати ці витрати шляхом досягнення багатосторонніх домовленостей між місцевою владою. громадськими ініціативами і бізнесом.
Роль Комунального фронту – організувати подібний діалог, запропонує реальні шляхи вирішення першочергових завдань.

Відповідальні послуги

– Персоналізувати відповідальність постачальників (виробників) послуг перед споживачами – вони повинні якісно і в повному обсязі виконувати роботи (надавати послугу), що обумовлені тристоронніми угодами, де третьою стороною повинен бути гарант в особі міськвиконкому. Відповідальність монополістів (вода, газ, електроенергія, тепло) перед споживачами повинна мати персоналізований характер.
– Вивести сумнівні посередницькі структури з системи взаємин між виробником і споживачем чи постачальником і споживачем.
– Споживач має отримувати платіжку на оплату тієї чи іншої необчислюваної послуги з чітким розділенням відповідальності всіх учасників процесу постачання даної послуги (виробник – ХХ грн, транспортування – ХХ грн, постачальник – ХХ грн) – так у подальшому при фіксації проблеми буде просто ідентифікувати порушника.
– Якщо послуга є обчислюваною, то вона повинна фіксуватися за допомогою засобів обліку (лічильників), причому міськрадам необхідно прийняти розпорядження, що зобов’яжуть монополії у 12-24-місячний строк встановити за рахунок доходів майбутніх періодів всім споживачам послуг (квартировинаймачам зокрема) системи обліку (лічильники холодної води, гарячої води, тепла, газу і дво/тритарифні лічильники електроенергії). При невиконанні таких розпоряджень у встановлений термін споживачам можна давати право оплачувати отримані послуги за тарифом «1/12 дійсного тарифу на дану послугу».
– Межа відповідальності постачальника/виробника і споживача повинна проходити по персональному лічильнику споживача, котрим є квартировинаймач. Ніякої колективної відповідальності постачальника/виробника і споживача за загальнобудинковими лічильниками, що сьогодні лобіюється в законі про Загальні збори мешканців будинку (ЗЗМБ).
– Полегшення процедури протоколювання відсутності послуг (якості і кількості) та надання таким протоколам статусу офіційних документів з можливістю використання в судових процесах.
– Комунікації, електромережі, трубопроводи, теплотраси повинні керуватися менеджментом муніципалітету, а котельні, свердловини, насосні станції, електростанції можуть як керуватись муніципалітетом, так і передаватися в управління приватним підприємствам, що мають на це ліцензії, під інвестиційні домовленості з муніципалітетом.

Основна вимога жителів до комунальних служб з тих пір, як почали підвищуватися тарифи, – отримувати те, за що вони платять: комунальні послуги в повному обсязіі належної якості.
ЖЕКи втратили довіру людей остаточно, коли чималі суми з родинних бюджетів йшли на рахунки комунальників, а компанії-постачальники щомісячно скаржилися на зростання боргу споживачів і відключали або обмежували послугу. Тому одна з основних вимог до ЖЕКів – повна звітність за кожну копійку, як отриману, так і витрачену, і ту, що вимагають з мешканців.
Серед іншого це повинно означати повну ревізію всіх тарифів і перегляд всіх угод в комунальній сфері. Кожен тариф має бути виписаний і обґрунтований окремо, через дискусію зі споживачами і постачальниками відповідної послуги. Крім того, необхідно зафіксувати обов’язки ЖЕКів в чітких індивідуальних угодах – так само як і обов’язки і права постачальників кожної послуги. Йдеться про виключення посередників із взаємин мешканців і компаній-постачальників – зафіксовані обопільні зобов’язання і права значною мірою вирішать проблему неплатежів і перебоїв із подачею тепла, води, електроенергії.
Чесні взаємини постачальників комунальних послуг і мешканців – це також і лічильники тепла, гарячої і холодної води, газу в кожній квартирі. Причому лічильники чесні – що визнають гарячу воду гарячою лише з технологічно встановлених градусів і тиску, за ледве теплої слабенької цівки лічильник повинен стояти. Це дисциплінує і споживачів, які починають скорочувати витрату ресурсів відповідно до можливостей свого родинного бюджету, і постачальників, які стають зацікавлені не лише в кількості, але і в якості своєї роботи.
Відповідно, для цього має бути встановлена проста процедура протоколювання відсутності факту послуги. При повторній фіксації факту – окрім звільнення споживача від оплати, постачальник обкладається мінімальним штрафом на користь споживача (наприклад, у формі безоплатної або за пільговими тарифами послуги), після третього факту накладається штраф на користь не лише споживача, але і міста в досить серйозному обсязі. Ці кошти повинні в установленому порядку в пропорційних частках розподілятись між фондами програм енергозбереження, озеленення, благоустрою й інших соціальних програм.
Комунальний фронт – саме та форма взаємодії громадських ініціатив, органів влади і компаній-постачальників послуг, яка забезпечить рівний діалог всіх зацікавлених сторін, зробить реальною появу альтернативи.
Необхідно спільними зусиллями виключити з ланцюжка виробник-постачальник-споживач посередників, які сьогодні із застосуванням корупційних схем туди включені для зняття відповідальності з виробників (сьогодні в столиці є Київенерго і ЖЕКи – і незрозуміло, кому пред’являти претензію у випадку проблем з якістю чи кількістю послуги).

Слід також чітко розподілити відповідальність між учасниками:
– виробник відповідальний за виробництво послуг належної якості і в достатній кількості (визначається за показами сучасних лічильників на виході з кожної котельної чи насосної);
– постачальник послуги приймає послугу від виробника на загальному лічильнику і далі транспортує її споживачам до персонального лічильника кожного споживача послуги – і тут його зона відповідальності закінчується.
У тариф, який повинен сплатити споживач, мають бути вкладені витрати на виробництво і доставку послуги – це має бути розділено в платіжному документі, щоб було зрозуміло, кому і за що і кому ми платимо.
Межа відповідальності для будь-якої комунальної послуги, яку можна порахувати, – лічильник. По лічильниках повинна проходити межа відповідальності виробника, постачальника і споживача послуги.
Всі комунікації, якими послуга постачається до споживача, повинні знаходитися у сфері відповідальності постачальника послуги. В ідеалі – комунікаціями відає муніципалітет, за що і отримує гроші (це важливо для контролю громади над комунальниками). Може бути будь-яка кількість виробників послуги (котельні, насосні), але без комунікацій, якими керує міська влада, ці послуги не попадуть до споживача. Це один з варіантів стримування муніципалітетом зростання тарифів (цінових воєн. зловживань виробниками власним монопольним положенням).

Загальні збори мешканців

– Ввести розпорядженнями міськрад спрощену форму організації мешканців – «загальні збори мешканців», де чітко прописати право таких об’єднань мешканців на виконання певного переліку робіт в будинку і на прибудинковій території.

Загальні збори мешканців будинку – спрощена форма організації мешканців. Немає необхідності створювати юридичну особу (як це сказано в нинішньому законі про Загальні збори), щоб вирішити питання колективної відповідальності: пофарбувати, побілити, полагодити дах, поставити електричний замок на вхідні двері або посадити дерева довкола будинку. Це можна і потрібно вирішувати колективно, і нести за це ту ж саму колективну відповідальність перед сусідами, самим собою і своєю сім’єю.
Всі останні питання повинні вирішуватися суто в рамках індивідуальної відповідальності. Жодної колективної відповідальності перед комунальними монополіями за тепло, газ, воду, електроенергію за показниками загальнобудинкових лічильників, які хочуть нав’язати нам в законі монополісти. Але в цих питаннях може бути лише персональна відповідальність, за принципом – скільки спожив, за стільки і заплати, що визначається лише за допомогою засобів обліку (лічильників).

Світлі вулиці

Освітлення вулиць і прибудинкових територій – це забезпечення не стільки комфорту, скільки безпеки жителів. Більш того – існує офіційна спільна статистика комунальних служб і міліції відносно різкого падіння рівня злочинності в мікрорайонах, забезпечених надійним і якісним нічним освітленням. Проте нинішній термін служби вуличних освітлювальних конструкцій неприпустимо короткий, а ефективність їх недозволено низька – місцеві бюджети не можуть собі дозволити таких високих витрат на електроенергію для вулиць, і міста і селища залишаються темними. Проте існують максимально дешеві і довговічні рішення для міських вулиць – і компанії, готові надавати потрібне устаткування. У цій сфері також необхідний продуктивний діалог місцевої влади, громадськості і бізнесу, щоб знайти прийнятні для всіх форми співпраці, вигідної для бюджету, безпеки жителів, доходу і перспектив компаній. Це – сфера інтересів Комунального фронту.

Сквер в кожному кварталі

Соціальні стандарти якості життя міського жителя передбачають обов’язкове закладання в планування достатнього простору між будинками. Це необхідно для соціального і психологічного комфорту, для безпеки таких уразливих категорій як мами з дітьми, літні люди, для дотримання екологічних і санітарних стандартів. Щонайкраще всім цим цілям відповідає озеленення і окультурення таких територій і створення скверів. Поки громада не має ефективних механізмів тиску на місцеву владу, виходить знайомий всім результат – забудова дворів і знесення організованих раніше скверів. Багатосторонній діалог громади (ініціативних груп, громадських рухів), бізнесу (виробників садово-паркового устаткування, дитячих майданчиків, розплідників декоративних рослин, компаній-озеленювачів) і місцевої влади здатний забезпечити давно очікуваний громадою результат – комфортні умови в мікрорайонах. Лише Комунальний фронт в змозі забезпечити такий діалог.

Рівні дороги

Значна частка міських бюджетів, дорожніх зборів відводиться на ремонт і підтримку робочого стану доріг. Проте на практиці все зводиться до «ямкового ремонту» на найбільш жвавих трасах, невеликі проїзди не ремонтувалися роками. Крім того, навіть при «повній заміні дорожнього покриття» згідно з витратними статтями в місцевому бюджеті – в реальності відбуваються варварські маніпуляції за доісторичними технологіями з другосортною сировиною на залишок грошей від відкатів і дерибанів. І нормальні дороги не з’являються в будь-якому випадку, які б видатки не планувались бюджетами.
Відповідно, це ставить питання не стільки про додаткове бюджетне фінансування, скільки про контроль над коштами, що вже виділяються. Вони не повинні розподілятися по приватних кишенях, поки дійдуть до рівня дорожніх будівельників. Кожна копійка повинна витрачатися обґрунтовано, у тому числі на дорожчий, але якісніший і довговічніший матеріал. Самі ремонтні і будівельні роботи також мають бути предметом тендеру: виконавець повинен володіти сучасними технологіями будівництва доріг – швидкими, якісними і довговічними, безпечними для водіїв і транспорту.
Наступним етапом, коли під контролем громадянських ініціатив, Комунального фронту, конкуруючих будівельних фірм і постачальників матеріалів комунальники на практиці доведуть, що будівництво нормальних доріг звичайної світової якості в місті реально, може стати вже введення місцевої націнки на бензин для утримування і ремонту доріг. Дерибан і «ямковий ремонт» сповна задовольнялися мінімальними сумами. Будівництво пристойних доріг і підтримання їх в такому стані вимагає більшого фінансування – але тільки тоді, коли весь процес буде прозорим і підконтрольним, інакше це буде лише збільшення потоку до кишень корупціонерів.
На цьому етапі, оцінивши реальну якість робіт, водії будуть готові платити додатковий збір для отримання якісної послуги за нього. Так само, як мешканці готові були платити велику квартплату, чекаючи поліпшення якості послуг.
Проте без суспільного контролю і руйнування монополії ЖЕКів додаткові гроші просто зникають в нікуди. Завдання Комунального фронту – забезпечити суспільний контроль, створити умови для приходу конкурентів в цю сферу – для забезпечення нарешті швидких, якісних, технологічних робіт з будівництва і утримування доріг.

Зручний транспорт

Транспортне обслуговування пасажирів – ще один розсадник корупції, коли населення страждає від непомірних корупційних апетитів чиновників, котрі всіма доступними шляхами шантажують перевізників, щоб отримати більше грошей. Як результат – кількість служб перевізників зменшується, ціни зростають, якість обслуговування падає. Як і в питанні з квартплатою, люди платять більше, але сплаченого комфорту ні мешкання, ні поїздок не отримують.
І в цій галузі рецепт все той же: прозорість фінансових потоків, тендери, конкуренція і вплив громадянських ініціатив на ситуацію.
Завдання Комунального фронту – врівноважити інтереси місцевої влади, перевізників і власне споживачів послуги – пасажирів. Нормальний, продуктивний діалог, вигідний суспільству, може відбуватися лише при достатній активності суспільних структур, їх готовності тиснути на місцеву владу – і робити це професійно, залучаючи досить компетентних фахівців. А хто краще обґрунтує тарифи, ніж конкуренти, що реально займаються цим бізнесом?
Саме тому Комунальний фронт орієнтований на діалог не лише громадянських ініціатив і місцевої влади, але і бізнесу.

Поступова реалізація цих проектів покладе початок незворотному процесу активної і нормативно закріпленої долі громадянських ініціатив і бізнесу у виробленні і реалізації політики місцевої влади у всіх сферах життєдіяльності міст і селищ.
Це – норма функціонування громадянського суспільства, найкращого інструменту, що утримує державу і демократію на службі громадян і не допускає зворотного процесу.