В ЗМІ вже близько року публікуються факти гучного розслідування зловживань на державному хімічному гіганті – Одеському припортовому заводі.
Відбуваються бійки між Губернатором Одеської області, який обурений контролем заводу з Києву, та Заступником директора заводу. Лунають звинувачення в політичному замовленні та в навмисному доведенні заводу до банкрутства, сообщают “Украинские реалии“.
А в цей час завод, щодо якого прийнято рішення про приватизацію, зупинив работу та втратив в ціні щонайменше вдвічі, чому не можуть не радіти інші монополісти хімічного ринку Д. Фірташ та І. Коломойський. Таким чином перетворившись на потенційну Криворіжсталь – 2 та вже завдаючи збитки державі. А
То що відбувалося весь цей час?
Робота ОПЗ в 2012-2014 роках:
У 2012-2014 роках завод працював фактично під фінансовим контролем Д. Фірташа, компанії якого поставляли на завод природний газ, що є основою його виробничого циклу. За внутрішніми даними поставки видбувалися за завищеними цінами на користь компаній Фірташа.
До 14 року постачальником за даними бухгалтерського обліку виступала компанія Фірташа OSTCHEM HOLDING Limited (Кіпр). В той же час відомо, що завод в цей період отримував газ через компанії С. Курченко.
Лише за 2014 рік державний ОПЗ здійснив оплату OSTCHEM HOLDING Limited на загальну суму 40 664 138,23 доларів США. При тому, що по цій компанії Фірташа ведеться кілька розслідувань за фактами нанесення збитків державі в особливо великих розмірах.
31 березня 2016 року Стокгольмський арбітраж визначив борг перед компанією Ostchem в розмірі 240 мільйонів доларів США та задовольнив клопотання Ostchem і наказав ПАТ “Одеський припортовий завод” до 31 серпня 2016 року утриматися від відчуження або обтяження своїх необоротних активів в забезпечення позову. При цьому експерти називають цей борг штучним. Проте завод не захищав свої інтереси в арбітражі, фактично погодившись с позовом.
У 2014 році поставки газу на завод Фірташ, як вбачаєтсья, “приховав” іншою своєю компанією – ТОВ “РГК Трейдинг”, в якої завод закупив газ на суму 2 933 281 076,92 грн. Більше половини коштів заводом було оплачено.
По решті рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2014 по справі No 916/3563/14, прийнято рішення про стягнення з АТ «ОПЗ» на користь ТОВ «РГК ТРЕЙДІНГ»
1 324 601 181,74 гривень з украхуванням штрафних санкцій (або близько 105 мільйонів доларів США).
Таким чином на сьогодні існує заборгованість заводу перед компаніями Д. Фірташа в розмірі близько 300 мільйонів доларів США, яка може бути штучно утвореною в повному обсзяі.
Крім того торгівля продукцією заводу протягом 2012-2014 років здійснювалася через компанії, які оператори ринку пов”язують з директором заводу Д. Горбатко:
Agrofertrans Limited, United Kingdom
Nitora Commodities Ltd (по бухгалтерії проходять дві компанії Nitora, з реєстрацієй в Швейцарії та на Мальті).
По свідченням заниження цін товару під час реалізації цим компаніям було систематичним. Згідно документації наприклад у вересні 2014 року сягало 34 доларів США на тоні, а збиток від цього лише за місяць склав 1 092 398.00 доларів США.
За 2014 рік Nitora придбано товарів в ОПЗ на суму 120 мільйонів доларів США, з яких не оплачено 41 845,89 дол. США. Agrofertrans Limited – на суму 57 367 926,84 дол. США.
По різним оцінкам збитки від діяльності компаній, пов”язаних з директором ОПЗ становлять близько 25-30 мільйонів доларів США на рік.
Слід зазначити, що в період 2014-2015 років завод систематично відносив основну частину збитків, зокрема внаслідок продажу товарів за ціною меншою, ніж вартість виробнитва, на продаж світовим лідерам, таким як швейцарська компанія «Trammo AG», та іншим компаніям, не пов”язаним з керівництвом.
В той же час питання на яку партію товару відносити витрати залежіть від волевиявлення самого підприємства адже чітких стандартів для цього не снує. Це дає можливість приховувати збитковість угод з пов”язаними фірмами.
Ситуація навколо заводу у 2015 році:
Влітку 2015 року завод почали готувати до приватизації. Були призначені нові заступники директора. Залучені нові покупці продукції. Спочатку Кабмін висловлював бажання продати 5 відсотків акцій для встановлення реальної ціни заводу. Проте згодом рішення було змінено; на продаж було вирішено виставити державні 99,75 відсотка акцій.
В той же час судові процеси з метою недопущення приватизації розпочала компанія Нортіма Коломоського, яка наполягала на продажу їй заводу за ціну, запропоновану у 2009 році, та компанія Д. Фірташа Ostchem.
Одночасно навколо заводу розгорнувся конфлікт за участю Губернатора Одеської області М. Сакашвілі, який звинуватив оточення Прем”єра А. Яценюка, зокрема М. Мартиненка, в фінансовому контролі заводу та нанесенню йому збитків, і почав наполягати на проведенні швидкої приватизації. В зв”язку з цим він звинуватив нового Голову Наглядової Ради С. Перелому та першого заступника директора М. Щурикова в тому, що вони призначені та діють в інтересах М. Мартиненка. Іншого заступника директора також пов”язували з народним депутатом Грановським.
В листопаді 2015 року після програми на телеканалі 1+1 між М. Щуриковим та М. Сакашвілі сталася бійка. Конфлікт набув особистого характеру.
До цього М. Сакашвілі було проведено прес-конференцію на території заводу. Під час виступу він посилався на інформацію, одержану ним від директора заводу В. Горбатько, який за словами Сакашвілі повідомив про порушення з боку новопризначених посадових осіб ОПЗ та їх зв”язків з оточенням А. Яценюка та керівництвом БПП. Таким чином вбачаєтсья що В. Горбатько, який керував ОПЗ з періоду В. Януковича та мав стосунки з Фірташем та Куренко, досяг певні домовленості з М. Сакашвілі, в тому числі з метою усунення нового співкерівництва.
В день прес-конференції стало також відомо, що за ініціативою М. Сакашвілі Одеською прокуратурою під головуванням його політичного соратника Д. Сакварелідзе проти службових осіб заводу, призначених Кабміном А. Яценюка, було порушено кримінальну справу.
До предмету розслідування не було включено діяльність заводу за період до кінця 2014 року та його контракти з Д. Фірташем або компаніями, пов”язаними з директором заводу Горбатько. Розслідування сконцентрувалося на періоді 2015 року, фактично навколо двох компаній: Antra Gmbh (Австрія) та Newscope Limited (Великобританія).
Першу пов”язують з М. Мартиненком через директора компанії. По іншій прямих ознак пов”язаності ЗМІ не наводили, крім цитування народного депутата С. Капліна, який стверджував, що ця компанія також “близька до оточення Яценюка”.
В іноземних економічних джерелах відмічали “незвичність” контрактів Antra, якою було укладено угоду щодо обміну газу на продукцію заводу. Newscope називали основним оператором заводу, який реалізовував його продукцію на зовнішньому ринку у 2015 році – компанія викупала значну частину продукції заводу на умовах попереднього контрактування та передплати.
Угоди з Antra Gmbh від імені заводу укладав Щуриков, який став одним з основних фігурантів розслідувань. З Newscope – заступник директора С. Кімінчіджі, який в пресі як один з о основних підозрюваних не фігурує.
Після звільнення Д. Сакварелідзе з прокуратури, розслідування фактично перейняло Національне антикорупційне бюро, заступником Голови якого є інший соратник Сакашвілі – Г. Углава.
При цьому попередні висновки слідства детально оприлюднювалася НАБУ в пресі. Публікувалася інформація про зловживання керівництва та заниження цін під час продажу товарів компаніям Antra та Newscope. Зокрема що остання купувала товари в заводу з 5-вісотковою знижкою та що контрактна ціна була занижена на 5 та більше доларів на тоні порівняно, наприклад, з компанією Nitora, яку пов”язують з директором заводу Горбатько. З цих публікацій почалася поступова втрата заводом великих іноземних клієнтів, які традиційно не бажають бути причетними до публічних скандалів, тим більше, що ринок має достатньо інших постачальників.
В той же час НАБУ на момент порушення справи та публікацій в ЗМІ не розполагало офіційними даними про нанесення заводу збитків компаніями Antra та Newscope. Акт Держфінінспекції за цей період, який було складено в лютому 2016 року, не виявив заниження ціни порівняно з ринковими. Навпаки, в ньому йшлося про те, що компанія Antra поставляла заводу газ за ціною, яка була нижчою за мінімальну ціну НАК “Нафтогаз Україна” за той же період. Щодо Newscope, то в акті перевірки було зроблено посилання на довідки ТПП, в яких ціна контрактів була визнана ринковою та зроблено зауваження, що в умовах 100-відсотковох передплати допустимою є 5-ти відсоткова знижка. Звідти, ймовірно, і було зроблено висновок про нанесення збитів на суму 5 відсотків від цін контрактів. Проте порушення справи з посиланням на відомості з довідки ТПП, яка підтверджувала законність операцій, було процесуально неможливим.
Також ДП «Держзовнішінформ» листом від грудня 2015 повідомляло Державну фінінспекцію, що цінова інформація про ціни реалізації карбаміду та аміаку (товари, якими торгує ОПЗ) – не відповідає предмету постійного моніторингу, а наявна інформація носить довідковий характер та не враховує умов контрактів (отже висновки про невідповідність ціни продажу ринковій за наявними даними зробити було також неможливо).
Лише в серпні 2016 року, через півтора роки розслідування, НАБУ отримало висновок Наукового інституту судових експертиз, щодо того, зокрема, що діяльністю компанії Newscope було нанесено збитків заводу на суму близько 1,5 мільйони доларів США внаслідок продажу товару заводом за ціною, нижче від собівартості продукції, та недоотримано прибутку на суму близько 4 мільйонів доларів США.
В той же час збитки, нанесені заводу Д. Фірташем, порядок утворення заборгованості перед його компаніями в розмірі 300 мільйонів доларів США, борги компаній, які пов”язують з директором заводу, одна з яких має заборгованість перед заводом на суму 42 мільйони доларів США, а також збитки, нанесені заводу за періоди 2012-2014 років, в тому числі угоди з С. Курченко, – не розслідуються. Хоча важко уявити, що завод, який протягом останніх років був збитковим, та вперше вийшов на прибуток за словами звинуваченого заступника директора Щурикова, у 2015 році, управлявся з часів Януковича без зловживань. Особливо за умови монопольного укладення контрактів з компаніями Фірташа та Курченко. Також фактично було припинено розслідування по справі щодо зловживань з боку директора ОПЗ під час капітального будівництва. Нещодавно справу витребувано до ГСУ МВС України, як стверджують певні джерела, з метою закриття.
Щодо роботи заводу, то після порушення кримінальних справ, повний контроль над заводом повернувся до директора Горбатько, а торгівля, як свідчать джерела, почала знову вестись з компаніями, які з ним пов”язують.
Проте 11 серпня роботу заводу було зупинено з причини відсутності оборотних коштів. На думку інших операторів ринку, це відбулося внаслідок сукупності вказаних подій, втручання в діяльність заводу з боку правоохоронних органів та розповсюдження негативної інформації ЗМІ. В сучасних умовах європейським компаніям, які як правило фінансують свої контракти через кредитування, неможливо отримати фінансування під контракти з заводом, щодо якого ведеться гучне розслідування по відмиванню коштів. До того ж спричинили напругу і перевірки постачальників та покупців продукції ОПЗ. Перспективи на укладення контрактів, зокрема на умовах передплати, таким чином завод втратив.
Одночасно слід взяти до уваги, що іншим монополістам ринку – Д. Фірташу, який володіє ПАТ “Рівнеазот”, ПАТ “Азот” та іншими виробниками подібної продукції, та І. Коломойському наразі вигідно усунення з ринку їх конкурента – державного підприємства. Як з причини можливості здійснення поставок аналогічної продукції колишнім покупцям заводу та підняття цін, так і з причини зниження ціни заводу як активу, що відобразиться на стартові ціні під час приватизації.
Зменшення ціни заводу та перспективи приватизації
За висновками експертів приватизація заводу наразі є недоцільною, адже небажання потенційних покупців придбати завод спричинено кількома факторами:
– Нестабільна ситуація в Україні та війсковий конфлікт;
– кредиторські вимоги до заводу з боку компаній Д. Фірташа на суму 300 мільйонів доларів та відповідні судові рішення;
– судові позови компанії І. Коломойського;
– кримінальна справа щодо заводу НАБУ та перевірка діяльності його контрагентів, в тому числі світових лідерів ринку;
– непрозорість справжньої фінансової ситуації заводу та таким чином неможливість визначення кредиторських вимог до нього у майбутньому;
– зупинення діяльності заводу внаслідок відсутності оборотних коштів.
На початку 2014 року А. Яценюк визначав можливу ціну приватизації ОПЗ як один мільярд доларів США.
В подальшому завод було виставлено на продаж за 13 мільярдів грн. близько 500 мільйонів доларів США) і зроблені прогнози, що під час торгів ціна може зрости вдвічі. В той же час у 2009 році компанія Коломойського пропонувала за нього 595 мільйонів доларів.
На торги не надійшло жодної заявки.
Насьогодні Фонд Держмайна заявляє вже про зниження ціни заводу до 250-300 мільйонів доларів США для повторної приватизації. Таким чином зростає юридична сила позову І. Коломойського щодо необхідності продажу заводу його компанії за пропозицією 2009 року.
На продажу заводу наполягає і директор заводу Горбатько, який таким чином може прагнути приховати його особисту діяльність на заводі.
Також не зважаючи на явну невигідність для України продавати завод сьогодні, продовжуються заклики деяких політиків до його повторної приватизації, зокрема М. Сакашвілі, який в інтерв”ю ЗМІ заявляє, що веде переговори з Прем”єр-Міністром Гройсманом з цього приводу. Звичайно, передача заводу в приватні руки виведе його з-під юридичного контролю Києва і зробить більш залежним від місцевої влади. Проте новий власник скоріше за все забезпечить максимальне виведення доходів заводу з України, наприклад за давальницькими схемами.
І головне, потенційним покупцем ОПЗ насьогодні реалістично може виступити лише компанія Д. Фірташа як основного кредитору, або особи, яким він передав свої кредиторські вимоги. Отже не буде дивним, якщо покупець виявиться з американською реєстрацією.
Підводячи висновки, ціну приватизації заводу за рік було штучно знижено не менш ніж в два рази. Враховуючи попередні прогнози щодо можливої приватизації ОПЗ за 1 мільярд доларів США, сьогодні держава може втратити під час приватизації до 0,7 мільярда доларів США якщо завод виставлять на торги за 300 мільйонів доларів США. Також будуть втрачені кредиторські вимоги до заводу компаній Д. Фірташа в розмірі 0,3 мільярда доларів США, які у випадку доведення слідства у справах щодо Д. ФІрташа до завершення, належали б державі як його актив.
Відтак, насьогодні можна говорити про потенційні збитки держави від ситуації навколо ОПЗ у розмірі від 0,5 до 1 мільярду доларів США. І це не враховуючи кошти, виведені з заводу за часи Януковича, вимоги щодо яких при втраті заводу втратить держава.
