Новини Податкові притулки. Офшори як ніколи актуальні

Податкові притулки. Офшори як ніколи актуальні

487
0

Суперечки навколо нового Податкового кодексу ще дуже далекі від свого логічного вирішення. Навіть ті крихти інформації, котрі ставали надбанням громадськості під час його невиправдано поспішного прийняття, свідчать не тільки про те, що кодекс, м’яко кажучи, «вогкуватий», а й про закладену в ньому принципову несправедливість для різних верств вітчизняного бізнесу.

 

Суперечки навколо нового Податкового кодексу ще дуже далекі від свого логічного вирішення. Навіть ті крихти інформації, котрі ставали надбанням громадськості під час його невиправдано поспішного прийняття, свідчать не тільки про те, що кодекс, м’яко кажучи, «вогкуватий», а й про закладену в ньому принципову несправедливість для різних верств вітчизняного бізнесу.

 

Практично родинні зв’язки правлячої нині партії та великого бізнесу стали причиною того, що уряд у проекті податкового кодексу заклав преференції та зменшення фіскального тиску на великі фінансово-промислові групи, паралельно постаравшись «закрутити гайки» для малих і середніх підприємців. Тим часом усім відомо, що саме великий бізнес найефективніше уникає податкового тягаря, використовуючи зазвичай із цією метою відпрацьовані схеми з використанням офшорних зон. Утім, відкриття офшорних компаній на сьогодні вже не є занадто дорогим і екзотичним способом ухиляння від податків і для середнього та малого вітчизняного бізнесу. Українські підприємці перебувають серед лідерів за кількістю створених офшорних компаній. Найімовірніше, невдовзі українці зможуть стати свідками масового відкриття офшорних компаній і малими підприємцями, зокрема роздрібними торговцями.

 

Законний спосіб мінімізувати податки

 

Сучасну економіку, напевно, вже неможливо уявити без офшорного бізнесу. Для мінімізації податків та захисту свого капіталу офшори використовують бізнесмени практично в усіх різновидах діяльності і в усіх країнах світу.
Сформувався й доволі широкий спектр офшорних послуг, які задовольняють різноманітні потреби будь-якого бізнесу. Існує безліч офшорних юрисдикцій та чимала кількість офшорних схем. При цьому вже досить
давно не використовують найпростіші схеми з використанням одного офшору. Сучасні офшорні схеми такі складні й водночас налагоджені, що в податкових органів практично немає можливості обвинуватити бізнесменів, які їх використовують, у незаконних чи сумнівних діях.

 

Методи і технології офшорного бізнесу стають дедалі різноманітнішими. У схемах тепер задіяно не тільки підприємства корпоративного типу, а й інші організаційно-правові форми бізнесу. Так, у багатьох офшорних юрисдикціях (а також у США) для створення структур офшорного типу було адаптовано форму підприємницького партнерства. В офшорному бізнесі дедалі частіше трапляються компанії з обмеженою відповідальністю, компанії, обмежені за гарантією, а також деякі комбіновані форми.

 

При цьому у схемах нині використовуються компанії, зареєстровані не тільки в традиційно офшорних країнах, таких як Британські Віргінські Острови, Беліз або Панама, а й у Канаді, Кіпрі й навіть Швейцарії — країнах, де можлива реєстрація резидентних і нерезидентних компаній із офшорними характеристиками.

 

Смисл офшорного бізнесу для вітчизняних бізнесменів полягає в тому, що за кордоном з’являється новий, «самостійний» суб’єкт господарських відносин, який повністю перебуває під контролем українського підприємця. Найчастіше офшорна компанія подається як незалежний закордонний партнер української компанії. На цьому побудовано найпоширеніші способи податкового планування з використанням таких фірм. Попри гадану простоту, всі деталі таких схем потребують ретельної пропрацьованності. Адже правила податкового й валютного контролю постійно змінюються.

 

Є широкий спектр офшорних операцій, які обслуговують найрізноманітніші потреби фізичних і юридичних осіб. До їх числа входить використання для розрахунків корпоративних дебетових і кредитних карток, відкритих на ім’я офшорної компанії. Через офшорні фірми можна отримати доступ до кредитних ресурсів іноземних банків, до міжнародного ринку депозитів і послуг з управління капіталом та інвестиціями. У власника офшорної фірми з’являється широкий вибір фінансових посередників і схем роботи.

 

Інакше кажучи, задуматися про використання переваг офшорів варто практично всім вітчизняним бізнесменам. Наявність спеціалізованих компаній, які надають досить кваліфіковану допомогу з відкриття офшорних компаній і налагодження відповідного бізнесу, значно полегшує для підприємця процес ухвалення такого рішення. Проте, перш ніж скористатися послугами вже доволі численних фірм, які реєструють або продають офшори, бажано розібратися у специфіці та особливостях офшорного бізнесу.

 

Чому це працює


Off-shore (у перекладі з англійської — «поза берегом» або «поза островом») спочатку англійські юристи застосовували до компаній, створених згідно із законодавством держав, розміщених поза Великим островом — Великобританією. Термін оn-shore («на березі»), відповідно, означав британську компанію. Тепер ці терміни перекочували в лексикон юристів і консультантів усього світу, але, практично, ніколи не використовуються в національних законодавствах. Наприклад, із погляду того ж таки британського законодавства, компанія, зареєстрована в Англії, Уельсі чи Шотландії, іменується вітчизняною юридичною особою (on-shore company — юридичним жаргоном), а зареєстрована в будь-який іншій юрисдикції — іноземною юридичною особою (off-shore company — юридичним жаргоном).

Проте найчастіше термін «офшор» («офшорна зона») тепер означає країну, законодавство якої дозволяє або взагалі не сплачувати податки, або сплачувати їх за зниженою ставкою. Найчастіше офшорами є країни, що розвиваються. Влада такої країни бере певну плату за реєстрацію офшору і так поповнює місцевий національний бюджет. З одного боку — офшори не впливають на внутрішню економіку цих країн, бо не ведуть бізнес на їхній території, а з іншого — вони є постійним джерелом доходу, оскільки сплачують, як мінімум, встановлені мита. У бюджетах деяких країн це джерело доходу навіть становить основу економіки і є фундаментом національного добробуту.

Таким чином, офшорний бізнес — це підприємницька діяльність, що здійснюється в рамках міжнародної групи компаній, частина підрозділів якої розміщена у країнах, котрі надають податкові, валютні, інвестиційні та інші пільги за певних умов. Ці країни отримали ще одну неофіційну назву — «податкові притулки» (tax havens). Офшорна компанія характеризується особливим організаційно-юридичним статусом підприємства, який забезпечує їй максимальне зниження податкових втрат (найчастіше — до нуля). Проте з юридичного погляду офшорна компанія принципово нічим не відрізняється від інших компаній та підприємств у цій країні. Вона є повноправним суб’єктом господарських правовідносин і може здійснювати угоди нарівні з іншими юридичними особами.

 

Офшорні компанії — зручні інструменти в міжнародній торгівлі та для безпечного розміщення своїх коштів у надійних міжнародних банках. Конфіденційність такої компанії достатньо висока. Оскільки в законодавствах низки країн зміни відбуваються досить часто, класифікація офшорів значною мірою умовна, проте для загального розуміння природи офшорних компаній ми наведемо один із її варіантів. Отже, виходячи із сьогоднішніх реалій, можна виділити такі типи компаній.

 

Класичні офшорні компанії

Головна вимога юрисдикції, де дозволено реєстрацію таких компаній, — це ведення діяльності за межами країни реєстрації. На відміну від місцевих підприємців, офшорна компанія у країні реєстрації повністю звільнена від сплати податків або сплачує низькі фіксовані податки. Власником такої компанії є нерезидент; при
цьому бухгалтерська звітність не надається, і компанія найчастіше сплачує лише фіксоване щорічне мито.

 

Як правило, класичні офшорні компанії реєструються в невеличких державах, на островах із невисоким рівнем розвитку власної економіки, але з досить високою політичною стабільністю (на Багамських Островах, Британських Віргінських Островах, Вануату, Сейшельських Островах, у Белізі, Панамі, Домініці, Сент-Вінсенті і Гренадинах). Зазвичай у таких країнах не ведеться реєстр акціонерів і директорів, конфіденційність володіння такими компаніями дуже висока.
Тому їх найчастіше використовують як сейф і для фінансових трансакцій.

 

Компанії, зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях
У цих країнах зазвичай надаються істотні податкові пільги для певних типів компаній. Нижчий рівень конфіденційності і фінансові втрати компенсуються вищим престижем у світі. Ці держави, а отже й компанії, зареєстровані в цих країнах, мають доволі високий авторитет у міжнародній спільноті, не розглядаються як офшори і, за дотримання певних умов, можуть сплачувати податки у зниженому розмірі. Проходження щорічного аудиту і решта бухгалтерської звітності – обов’язкові.
До країн із помірним оподаткуванням можна зарахувати насамперед Гонконг, Гібралтар, Люксембург, острів Мен та ін.

«Оншорні компанії» (on-shore companies)

До цього типу можна зарахувати компанії, зареєстровані в державах зі звичайним (або навіть високим) оподаткуванням, які широко застосовуються в агентських схемах, побудові холдингових структур, а також для використання договорів про уникнення подвійного оподаткування. Зазвичай у таких країнах щорічно треба проходити аудит і здавати звіти. Проте певні організаційно-правові форми дозволяють спокійно існувати, платячи тільки фіксовані збори.

 

Наприклад, законодавство багатьох країн Європи містить норми, що дозволяють проводити ділові операції офшорного типу. При цьому деякі з них дозволяють відступи від «класичних» офшорних принципів. Зокрема, у низці юрисдикцій звільненим від податків компаніям дозволяється мати офіс, який реально функціонує. Наприклад, у такій респектабельній країні як Швейцарія певному типу фірм у деяких кантонах дозволяється проводити офшорні операції, навіть якщо вони мають там офіс і персонал (податкові
втрати при цьому не усуваються повністю, але багатократно знижуються).

Такі компанії годяться як для ведення солідного бізнесу, так і для простого зберігання грошей. Із боку урядів цих держав контроль жорсткіший, ніж у попередніх випадках, ведеться реєстр директорів та акціонерів, але й престиж компаній набагато вищий. До таких країн належать: Великобританія, Нова Зеландія, Швейцарія, Данія й ін.

 

На сьогодні проміжне становище у цій класифікації посідає Кіпр — мабуть, найпопулярніший інструмент податкового планування українських бізнесменів.
Після вступу 2004 року Кіпру в Європейський Союз у цій країні впровадили нове податкове законодавство, скасувавши всі розходження між звичайними резидентними та офшорними компаніями. Проте, незважаючи на зміни у правилах оподаткування Кіпру, рівень податкового навантаження там, як і раніше, залишається доволі низьким. Наприклад, ставка податку з прибутку становить лише 10%. Головне, що доходи від дивідендів і роялті не оподатковуються взагалі. Це відкриває перед вітчизняними компаніями безпрецедентні можливості не сплачувати прямі податки.

Післямова


Офшор — найефективніший на сьогодні метод податкового планування. Цей метод будується на законодавчій базі багатьох країн і є дуже важливою і невід’ємною частиною світової фінансової системи, оскільки дедалі більше компаній і приватних осіб вибирають безподаткову альтернативу. Цінність офшору полягає в абсолютно законному переміщенні капіталу в політично і фінансово стабільні та безпечні країни. Зрозуміло, в нашій країні знайдеться чимало людей, котрих обурить така постановка питання. І серед них не тільки чиновники податкового відомства. Думка, що використання офшору нечесне й аморальне, а сплата податків у країні, в якій ведеш бізнес, є священним обов’язком кожного громадянина, доволі поширена. Але тут-таки виникає питання відносин бізнесу і держави. А ці відносини завжди двосторонні. Адже держава мусить не лише збирати податки, а й піклуватися про бізнес, надавати йому підтримку, створювати сприятливі умови. А якщо держава хоче тільки отримувати, постійно придумуючи, що б ще оподаткувати, і нічого не дає натомість, то й у бізнесменів ставлення до сплати податків відповідне.

 

Перелік офшорних зон
(Додаток до розпорядження Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. №77-г)

 

Британські залежні території

Острів Гернсі

Острів Джерсі

Острів Мен

Острів Олдерні

Близький Схід

Бахрейн

Центральна Америка

Беліз

Європа

Андорра

Гібралтар

Монако

Карибський регіон

Ангілья

Антигуа і Барбуда

Аруба

Багамські Острови

Барбадос

Бермудські Острови

Британські Віргінські Острови

Віргінські Острови (США)

Гренада

Кайманові Острови

Монтсеррат

Нідерландські Антильські Острови

Пуерто-Рико

Сент-Вінсент і Гренадини

Сент-Кітс і Невіс

Сент-Люсія

Співдружність Домініки

Теркс і Кайкос

Африка

Ліберія

Сейшельські Острови

Тихоокеанський регіон

Вануату

Маршаллові Острови

Науру

Ніуе

Острови Кука

Самоа

Південна Азія

Мальдівська Республіка

(Перелік зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМ №82-г
від 01.04.2005, №44-г від 01.02.2006)

Найпопулярніші юрисдикції:


Багамські Острови. Прості в обслуговуванні компанії. Фіксована плата в бюджет. Немає звітності. Зручні для експорту і захисту активів. В Україні вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 3200 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 2500 USD.

Беліз. Прості в обслуговуванні компанії. Фіксована плата в бюджет. Немає звітності. Зручні для експорту і захисту активів. В Україні вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2400 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 1700 USD.

Британські Віргінські Острови. Респектабельна юрисдикція. Фіксована плата в бюджет. Немає звітності. Хороша для експорту і захисту активів. В Україні вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2650 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 1900 USD.

Великобританія — LLP. Респектабельна юрисдикція. Звітність обов’язкова, але податків можна уникнути. В Україні не вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2860 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 1900 USD.

Великобританія — LTD. Респектабельна юрисдикція середньої цінової категорії. Звітність обов’язкова, але податків можна уникнути. В Україні не вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2860 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 1900 USD.

Гібралтар. Висока репутація. Зручна для реєстрації страхових компаній та електронної торгівлі. В Україні вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2950 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 2500 USD.

Гонконг. Чудова юрисдикція для імпорту та експорту, особливо з країнами Азії. В Україні не вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 3770 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 2900 USD.

Данія. Дорога респектабельна юрисдикція. Підходить для торгівлі та холдингів. В Україні не вважається офшором.

Дубай. Юрисдикція середньої цінової категорії. Зручна для торгівлі та інвестицій. В Україні не вважається офшором.

Кіпр. Низькоподаткова юрисдикція (10% від прибутку). Зручна для інвестицій та фінансування. В Україні не вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2180 Euro. Щорічне утримання в наступні роки — 1500 Euro.

Ліхтенштейн—AG. Дорога респектабельна юрисдикція. Компанії типу AG можна використовувати для торгівлі та інвестицій. В Україні не вважається офшором.

Ліхтенштейн—Anstalt. Дорога респектабельна юрисдикція. Компанії типу Anstalt можна використовувати для інвестицій і захисту активів. В Україні не вважається офшором.

Ліхтенштейн—Stiftung. Дорога респектабельна юрисдикція. Компанії типу Stiftung можна використовувати для інвестицій і захисту активів. В Україні не вважається офшором.

Маврикій—GBC II. Юрисдикція середньої цінової категорії. Маловідомий офшор, що не входить у Список КМУ. Зручна для імпорту та експорту. GBC II — безподаткова нерезидентна компанія. Вартість реєстрації та першого року утримання — 3800 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 2300 USD.

Маврикій — GBC I. Юрисдикція середньої цінової категорії. Маловідомий офшор, що не входить у Список КМУ. Зручна для імпорту та експорту. GBC I — низькоподаткова (до 3% від прибутку) резидентна компанія. Вартість реєстрації та першого року утримання — 5400 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 4500 USD.

Невіс. Прості в обслуговуванні компанії. Фіксована плата в бюджет. Немає звітності. Зручні для експорту і захисту активів. В Україні вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2800 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 2200 USD.

Панама. Стабільна юрисдикція. Недорогі компанії. Зручна для експорту, імпорту і захисту активів. В Україні не вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2400 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 1800 USD.

Сейшельські Острови. Недорогі й прості в обслуговуванні компанії. Фіксована плата в бюджет. Немає звітності. Зручні для експорту і захисту активів. В Україні вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 2400 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 1650 USD.

Сінгапур. Респектабельна юрисдикція середньої цінової категорії. Зручна для торгівлі та інвестицій. В Україні не вважається офшором. Вартість реєстрації та першого року утримання — 6080 USD. Щорічне утримання в наступні роки — 4200 USD.

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я