На голову Новини Перезавантаження вінницької влади. Хто буде новим губернатором та головою облради

Перезавантаження вінницької влади. Хто буде новим губернатором та головою облради

102
0

 Кадрова політика на Вінниччині, насамперед, буде залежати від волі столичних лідерів просувати власні креатури на провідні посади. Це не приниження місцевих громадських діячів та чиновників, що від їхнього бажання та здібності менше за все залежить у процесі майбутніх призначень. Це констатація того факту, що столичне "лоббі", базуватиметься воно на партійних принципах, або ж на особистих контактах – значно вагоміше за інтереси провінційних груп. Нехай, навіть, і справедливі, – пише журналіст Микола Філонов,  на  ВінницяІнфо.

  Кадрова політика на Вінниччині, насамперед, буде залежати від волі столичних лідерів просувати власні креатури на провідні посади. Це не приниження місцевих громадських діячів та чиновників, що від їхнього бажання та здібності менше за все залежить у процесі майбутніх призначень. Це констатація того факту, що столичне "лоббі", базуватиметься воно на партійних принципах, або ж на особистих контактах – значно вагоміше за інтереси провінційних груп. Нехай, навіть, і справедливі.

 

Ситуація ускладнюватиметься тим, що на виконавчу владу і посади в органах місцевого самоврядування претендуватимуть представники не однієї партії, представник якої перемагає на виборах (+2-3 союзники), а три великі партії ("Свобода", "Батьківщина", "УДАР"), групи впливу (насамперед, Порошенка, Гройсмана), громадські рухи "Правий сектор", "Спільна справа", "Автомайдан" тощо, та партії-«карлики», які у Вінниці й були не дуже помічені, але їх лідери були на слуху в масштабах країни ("Європейська партія України" М. Катеринчука, "Громадянська позиція" А.Гриценка, "Народний Рух" та інші).

 

Ключових посади дві – голови облдержадміністрації та голови обласної ради. На крісло Сергія Татусяка претендують, згідно з повідомленнями ЗМІ, три особи – лідер фракції "Совість України" і заступник міського голови В.Гройсмана й колишній перший замгубернатора Валерій Коровій, член "Батьківщини" Олексій Порошенко та представник "РУХу" Сергій Свитко. На користь останнього, як кажуть в кулуарах облради, відмовилася від посади лідерка обласної "Батьківщини" Людмила Щербаківська. Мотивація такого кроку невигадлива – Щербаківська скоріш за все претендує на більш значиму посаду – голови ОДА.

 

Щодо зазначених кандидатур, то наближені Олексія Порошенка категорично заперечують наміри останнього претендувати на дані посади. Валерій Коровій – попри те, що його кандидатура у якості представника "Совісті" буде цілком компромісною і для політикуму і для Майдану – теж, навряд чи, може власні претензії обмежити лише нею. На посаду голови ОДА у нього шансів значно більше. І підтримка з боку групи Порошенка, групи Гройсмана та О.Домбровського, якому повернули депутатський мандат. І багаторічний досвід роботи в ОДА на посаді заступника і першого заступника по економічним питанням, певна аполітичність тощо.

 

Поведінка ж керівництва обласної "Батьківщини" підчас революції не була настільки відчайдушною, щоб її можна було розглядати як готовність принести себе у жертву заради перемоги. Згадаємо лише відомий "компроміс", коли приміщення ОДА звільнили лише за малозначиму посаду для пані Солейко. Якщо додати сюди постійні та довготривалі скандали в партійному середовищі, системні звинувачення на адресу Людмили Щербаківськоі у фінансовій нечистоплотності, в період до Евромайдану, і вже після революції почались публічні розборки між союзниками – Свободою, Батьківщиною та Правим Сектором, зі звинуваченнями в співпраці з владою – отримуємо неоднозначну репутацію партійного лідера.

 

Отже, шанси у В.Коровія на посаду голови ОДА є. Як є вони, наприклад, і у О.Домбровського, який, хоча і не вступив до жодної опозиційної фракції у Верховній Раді, до "регіоналів" теж не приєднався. За що і поплатився мандатом, що певним чином об’єктивно робить з нього жертву режима і реанімує, як політика в очах земляків. Проте, позиція О.Домбровського, який за цей період встиг втратити майже всіх людей у команді, досить суттєво знижує його позиції та шанси. Також існує можливість переходу на роботу до ОДА для В.Гройсмана. Підтримка з боку Порошенка для нього гарантована. Хоча… усі пам’ятають доволі непрості стосунки Вінницького міського голови з лідерами трьох опозиційних партій. Особливо – на тлі вибору місця для пам’ятника Шевченкові. Гройсман, швидше, може увійти до новоствореного Кабміну. Тим більше, що одного разу йому таку посаду, як свідчила преса, пропонували. В уряді Тимошенко зразка 2007-2010 року.

 

На місце губернатора можуть претендувати і представники опозиційних партій "УДАРу" та "Свободи". Але головний "свободівець" області Олексій Фурман у разі майже гарантованого переходу деяких своїх однопартійців на службу у виконавчу владу, опиниться нардепом. Депутатський мандат може одержати, хоча і з меншими шансами, і керівник "УДАРу" Ігор Ткачук (46 місце при 34 прохідних мандатах). Проте, пам’ятаючи непрості, свого часу стосунки братів Ткачуків із керівництвом "Батьківщини" (вони очолювали міську організацію, але вийшли з партії), можна спрогнозувати, що Тимошенко навряд чи буде "за". Крім того, ані "УДАР", ані "Свобода" не представлені в обласній раді, отже, навіть теоретично не можуть претендувати на посаду голови обласної ради.

 

Отже, за усією логікою подій інтереси "групи Порошенка" на цьому етапі матимуть всі шанси дещо переважити інтереси партійної вертикалі "Батьківщини". Тому для керівника останньої – Щербаківської – слід б було б задовольнитися кріслом голови обласної ради. В іншому випадку, вона може не побачити і його. Або ж спробувати свої сили на перевиборах у ВР, якщо Порошенко чи інший мажоритарник Вінниччини перейде у виконавчу владу.

 

Загалом, обласна рада, разом з анонсованою реформою місцевого самоврядування, незабаром одержить право формування виконкомів, у яких кожна політсила зможе просувати своїх людей згідно із квотами. Ось лише користі від партійних функціонерів на посадах начальників управлінь і РДА, як показали події 2005-2006 років, небагато.

 

Щодо губернатора, то я вважав би доцільним провести, якщо не праймеріз серед населення, області, то хоча б широке узагальнене соціологічне опитування, щоб дізнатися – хто ж з запропонованих кандидатур користується більшою підтримкою. Може у цьому й є та сама ідея народовладдя Майдану, про яку з кожним днем говорять все більше?

 

Микола Філонов, для ВИННИЦА.info

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я