Більшість норм «ручних» законів від 16 січня, які обмежують громадянські свободи, продовжують діяти і після рішення парламенту про їх скасування.
Більшість норм «ручних» законів від 16 січня, які обмежують громадянські свободи, продовжують діяти і після рішення парламенту про їх скасування.
Про це свідчить база законодавства Верховної Ради, пише «Коммерсант Украина».
Нагадаємо, що 2 лютого набув чинності закон №732–VII, який був прийнятий 28 січня і повинен був стати частиною компромісу між владою й опозицією.
Як відомо, документ мав зробити недійсними 9 законів, прийнятих Верховною Радою на скандальному засіданні 16 січня.
Проте, як пише газета, офіційна база законодавства, розміщена на сайті парламенту, не свідчить про те, що такі норми дійсно були скасовані – всі положення скандального закону залишаються чинними.
Наприклад, у ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП) як і раніше, є параграф про штраф і вилучення транспортного засобу за рух колоною чисельністю більше п’яти автомобілів. Примітка до цієї статті свідчить, що апарат Ради взяв до уваги припинення дії закону №721, але залишає новий параграф в КпАП.Експерти не здивовані такою ситуацією і називають її причиною помилку нардепів.
Зокрема, колишній заступник міністра юстиції (2005–2006 роки) Дмитро Котляр пояснив, що причиною стала системна помилка в тілі закону №723, допущена депутатами. Справа в тому, що закони, прийняті 16 січня, були документами одноразової дії – ними вносилися зміни в інші законодавчі акти.
2 лютого, коли набув чинності закон №723–VII, більшість законів від 16 січня вже були виконані.
За словами пана Котляра, у Верховної Ради було кілька коректних варіантів дій для скасування норм від 16 січня.
«Логічно було б постановою Ради скасувати рішення про прийняття цих законів, констатувавши порушення процедури при голосуванні 16 січня. Парламент вибрав інший шлях – оголосив, що пакет нормативних актів від 16 січня втрачає силу. Але тоді потрібно було окремо прописати в тексті закону, що повертається колишня редакція законів, що діяла до внесення в них змін. Чомусь депутати це упустили», – дивується юрист.
Котляр пропонує такий вихід із ситуації: «Всі сторони повинні публічно заявити, що незважаючи на неоднозначність ситуації, всі ці норми дійсно скасовані і не будуть застосовуватися на практиці ні правоохоронними органами, ні судами. Потрібно, щоб і Мін’юст, і Адміністрація президента оголосили, що вважають їх «мертвими нормами», – пояснив експерт.
Така політична заява, на його думку, зменшить ризик, хоча і не гарантує, що завтра хтось не передумає і не оголосить, що норми знову діють. Крім того, депутати можуть звернутися до Конституційного суду, щоби той підтвердив їх легітимність».
Джерело: Вголос
