На голову Новини Німецькі корови мають кращий раціон ніж більшість українців

Німецькі корови мають кращий раціон ніж більшість українців

663
0

В той час, коли українці продовжують вважати сільськогосподарську сферу оплотом радянських принципів і стандартів, європейці продовжують вражати своїми досягненнями у цій галузі.

На прикладі однієї німецької ферми сімейного типу, спробуємо описати прірву між Україною та Європою у сфері сільського господарства.

Сім’я Юргенсів проживає на Півночі Німеччини – місці сприятливому для розведення тваринництва. Їхня ферма за мірками їхнього регіону – невелика. Вони тримають 480 корів, обробляють понад 600 га землі. Половину займають пасовища, іншу половину – поля з кукурудзою, соєю, ріпаком та ячменем.

Голова господарства – 56-річний Карл Юргенс тримає все під строгим контролем, дружина веде бухгалтерію у вільний, від роботи в школі, час. В помічниках ще 28-річний син, 80-річний дідусь та один найнятий працівник, що допомагає з доїнням корів.

Перше доїння о п’ятій ранку, друге – о четвертій вечора. Завдяки модернізованому доїльному залу, процес триває дві години. Механізми розкидають корми, ручна праця практично відсутня.

Між тим, душевності цього підприємства може позаздрити фірма з виготовлення дитячих іграшок.

Кожна корова має індивідуальне ім’я та по-батькові (крім номера вписуються до паспорту), а також автоматичні масажери, персональних перукарів та майстрів педикюру. Під час доїння коровам вмикають гучну музику. Відтак, чуючи музику, корови вишукуються в колону й чекають своєї черги. Музика – своєрідний сигнал до доїння.

А от раціону німецької корови може позаздрити пересічний українець.

Раціон складався, враховуючи персональні потреби кожної породи корів.  Калій, кальцій, залізо, магній, йод, фосфор – все розписано до грама.

Власник фермерського господарства, сміючись згадує, що раніше, коли малих дітей не було на кого залишити, а дружина була змушена допомагати з доїнням, то саджали малюків до чану з коров’ячим кормом. Тому, припускає Карл Юргенс, діти й вимахали такими здоровими.

У корів «фуршет» цілий день: подрібнене сіно, синаж, силос. Вода подається свіжою при потребі. «Вітамінна бомба» – суміш вітамінів та мінералів, – двічі на день.

Силос виготовляється за технологіями, що винайшли німецькі фермери ще півстоліття тому: ячмінка, кукурудзиння, ріпак та стеблиння сої дрібно шинкуються, соляться та втрамбовують під бризантний настил.

Від правильного раціону залежить 90% кількості, якості й поживності надою, стверджує фермер. Так, в середньому одна корова за добу дає 43 літри. Максимум – 57 літрів/вдень.

Жирність становить 4,9%. Усе молоко – екстра ґатунку. Продукція дуже чиста, адже молоко прямим потоком з доїльного залу йде до холодильника, немає контакту ні з повітрям, ні з руками.

Щодня, дружина Карла Юргенса проводить проби молока на білок, жири та наявність соматичних клітин (наявність бактерій, запальних процесів і т.д). Двічі на місяць індивідуальний контроль молока  кожної корови проводить державний молочний контроль. Відбір проб та перевірка триває довго, тому займає два-три дні. Контролери слідкують за складом молока, жирністю, білком, лактозою. Окремо проводить контроль фірма, що забирає молоко для подальшої реалізації.

Не може не дивувати рівень медичного обслуговування тваринництва у Німеччині. Ветлікар зобов’язаний раз на місяць робити детальне обстеження кожної тварини. Двічі у квартал забирається кров на аналізи.

Завдяки сучасним технологіям, ветеринар визначає вагітність у корови вже на другому тижні по злучці.

Виведенню молочної породи корів надається особлива увага фермера. На «обслуговуванні» у корів – 13 биків, частина з яких куплена у Голандії, Мароко, Новій Зеландії… Так би мовити, кращі з кращих.

М’ясну породу сім’я Юргенсів виводить чисто на продаж. Запліднюються корови, в основному штучним шляхом. Високоякісна сперма завозиться з Великої Британії, Штатів та Голандії. Ціна коливається від 35 євро за дозу до 180 і вище.

Купувати телята приїжджають сюди з усього світу. Власник пригадує, що у 2011 році 5 штук молочного молодняка придбали в нього й українці.

Вартість одномісячного теляти складає від 1500 до 2500 тис. євро.

Німецький фермер дивується, що в Україні не налагоджена система підтримки й стимулювання індивідуальних сільськогосподарських підприємств. Адже такі підприємства – основна складова бюджету всієї країни.

Між тим Німеччина щорічно виділяє понад 600 млн.євро тільки на популяризацію ферм сімейного типу…

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я