Корумповані друзі-олігархи у Верховній Раді все більше нагліють та лобіюють закони “під себе”, щоб ВЗАГАЛІ не спатити жодні податки! Парламентський комітет з питань податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу САМЕ президентський законопроект про внесення правок до Податкового кодексу щодо податку на виведений капітал….
Про це йдеться на офіційному сайті Верховної Ради.
Таким чином, у Верховної Ради є шанс прийняти цей законопроект в першому читанні до другого туру виборів на засіданні 11 квітня, як про це повідомляла раніше голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Нагадуємо:
Міністерство фінансів розробляє модель введення податку на виведений капітал для компаній з оборотом не більше 200 мільйонів гривень.
У Світовому банку заявили, що заміна в Україні податку на прибуток податком на виведений капітал вигідна дуже обмеженому колу впливових осіб.
МВФ наполегливо рекомендував Адміністрації президента не вносити на розгляд Верховної ради законопроект про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал.
МВФ висловлює серйозну стурбованість з приводу втрат доходів державного бюджету.
Президент Порошенко вніс до Верховної Ради закон про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал із урахуванням пропозицій про відповідні бюджетні компенсації у липні 2018 року.
Податок на виведений капітал передбачає, що бізнесу не потрібно платити 20% державі, а можна вкласти ці гроші в розвиток своєї компанії!!! НУ ЦЕ Ж ЯВНА КОРУПЦІЯ ТА ПОДАТКОВИЙ КРИМІНАЛ!!!
Для іноземних інвесторів це значить, що податкова ставка буде фіксована – 15%, тоді як зараз податкове навантаження на компанії може становити до 25%.
Є підстави припускати, що податок на виведений капітал в перші два роки принесе в бюджет менше, ніж податок на прибуток, але на третій рік надходження різко зростуть, перекриваючи недобір перших років, даючи при цьому близько 7% ВВП, замість нинішніх 2-3%.
Питання заміни податку на прибуток податком на виведений капітал обговорюється у владних та бізнесових колах уже тривалий час.
Президент Петро Порошенко обіцяв внести законопроект на розгляд Верховної ради ще 2017 року, але зробив це тільки зараз. Відклав подання законопроекту голова держави через позицію міжнародних партнерів.
Так, у березні 2018 року стало відомо, що МВФ “наполегливо рекомендував” не вносити цю ініціативу на розгляд. Західних донорів турбує, що доходи держбюджету через нововведення можуть різко впасти, і тоді програму співпраці України з МВФ точно доведеться згорнути.
Раніше заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків заявляв, що Фонд вдався до таких кроків через позицію міжнародних транснаціональних корпорацій, які виступають проти введення податку на виведений капітал.
Якби там не було, але законопроект уже в Раді. Тож ЕП ще раз нагадує читачам, у чому полягає фіскальне нововведення, яке стало каменем спотикання між владою, західними донорами та бізнесом, пояснює ЕП.
Як зараз
В Україні діє класична європейська модель оподаткування прибутку підприємств, яка є найпоширенішою серед країн ЄС. Вона полягає у прямому оподаткуванні чистого прибутку підприємства.
Серед її загальновідомих недоліків називають проблеми з накопиченням збитків підприємствами (що особливо актуально для України у зв’язку з курсовими різницями) та агресивні схеми податкового планування, що використовуються великими компаніями з метою уникнення оподаткування.
Сьогодні лише 5% компаній в Україні сплачують податок на прибуток підприємств, що пояснює низькі доходи від цього податку по відношенню до ВВП.
Надходження від податку на прибуток в український бюджет на 2018 рік передбачені в розмірі 81,8 млрд грн при загальному розмірі доходів 913,6 млрд грн. Тобто, податок на прибуток підприємств забезпечує приблизно 9% наповнення дохідної частини держбюджету.
Динаміка надходжень від податку на прибуток підприємств в останні роки свідчить про поступове зменшення значення цього податку у формуванні дохідної частини бюджету країни.
Експерти кажуть, що системні недоліки перетворили податок на прибуток підприємств в Україні на дієвий механізм фіскального тиску на сумлінних платників податку.
Як наслідок, сутність податку наразі викривлена, він вже не є “справедливим” (один із принципів оподаткування, закріплених Податковим кодексом України), фіскальна ефективність податку на прибуток підприємств досить низка.
Що пропонують
Поки гроші крутяться в бізнесі, вони створюють додану вартість, забезпечують робочі місця, надходження до бюджету від ПДВ і ПДФО, наповнюють Пенсійний фонд.
Ідеологи податку на виведений капітал вважають, що вилучати частину прибутку на цьому етапі не тільки безглуздо, але навіть шкідливо для економіки в перспективі.
Основна ідея податку на виведений капітал полягає в наступному: прибуток, отриманий підприємством, не обкладається податком до тих пір, поки він не виплачується власникам у вигляді дивідендів.
Якщо говорити саме про операції з виведення капіталу, то до них відносяться:
- виплата дивідендів на користь неплатника податку на виведений капітал;
- виплати в грошовій і натуральній формі на користь власника корпоративних прав, навіть якщо вони не оформлені як дивіденди.
Крім того, до операцій з виведення капіталу прирівнюються виплати відсотків, комісій за позиками, страхових платежів, фінансової допомоги, а також безоплатне надання товарів, робіт, послуг. Інвестиції в об’єкти за межами України і роялті теж відносяться до цієї категорії.
Базою оподаткування є сума коштів, що сплачується за операцію. Якщо операція підлягає оподаткуванню за двома пунктами – застосовується більша база оподаткування.
Платниками ПнВК будуть юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім неприбуткових організацій і “спрощенців”.
Нерезиденти або їх постійні представництва теж належать до платників податку.
Звітний період — календарний квартал і календарний рік. Звітність подається тільки в разі здійснення операцій.
Переваги
Скасовується податок на прибуток. Зникне необхідність перевіряти фінансовий результат бізнесів фіскалами.
У підприємств не буде необхідності занижувати фінансовий результат, а значить, фінансова звітність підприємств може стати більш прозорою і привабливою для інвесторів і банків.
Сьогодні, щоб не платити податок на прибуток, підприємства штучно завищують витрати. Наприклад, замовляють дорогу охорону офісу. Або ж платять власним же офшорним компаніям за якісь неіснуючі послуги
Після запровадження податку на виведений капітал оптимізувати витрати або виводити прибуток в офшори більше не матиме сенсу.
Експерти кажуть, що очевидний плюс введення податку на виведений капітал — створюються стимули для ділової та інвестиційної активності. Мовляв, перерозподіл на користь підприємств призведе до їх модернізації, що в майбутньому дозволить платити набагато більше податків.
Якщо дивіденди не виплачуються та інвестуються у розвиток компанії (в тому числі, у виробництво), то в підсумку збільшується оборот товарів та послуг, що означає збільшення надходжень від ПДВ та податку на зарплату.
Ще одна важлива зміна — вирівнювання податкового навантаження між середнім та великим бізнесом.
Ризики
Після відмови від податку на прибуток неминуче утвориться діра в бюджеті. В Естонії надходження від нового податку виявилися вдвічі менші, ніж від податку на прибуток.
За розрахунками Міністерства економічного розвитку, загальні втрати бюджету протягом першого року після заміни старого податку новим становитимуть 1,2 — 1,3% ВВП.
Тимчасовий очільник ДФС оцінив потенційні втрати бюджету у 40 млрд грн, тоді як у Офісі великих платників податків кажуть про захмарні 80 мільярдів.
Оцінка комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики є оптимістичною: 20 млрд грн.
За оцінкою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, прямі втрати від зміни системи оподаткування оцінено від 38 млрд грн до 47 млрд грн в перший рік запровадження податку.
Оптимістичнішою є оцінка втрат держбюджету Українського інституту майбутнього — 23 млрд грн, що пов’язано із припущенням детінізації та збільшення інвестицій.
Чи успішний приклад Естонії
У 2000 році Естонія провела унікальну на той час у світі податкову реформу, відмовившись від класичної моделі оподаткування нарахованого бухгалтерського прибутку на користь моделі оподаткування прибутку, що розподіляється підприємством.
Мета податкової реформи полягала у сприянні розвиткові підприємництва, додатковим інвестиціям та створенні нових робочих місць.
Згідно з дослідженнями Податкового Фонду — провідної незалежної організації США з дослідження податкової політики, наразі саме Естонія має найбільш конкурентоспроможну податкову систему серед країн, які входять до Організації економічного співробітництва і розвитку.
Зокрема, Естонія у 2014 та 2015 роках посіла перше місце як в загальному рейтингу Індексу конкурентоспроможності податкових систем (International Tax Competitiveness Index), так і в частині оподаткування прибутку підприємств.
Податок на прибуток підприємств в Естонії являє собою так званий податок на грошовий потік (‘cash-flow tax’). Замість того, щоб вимагати від підприємств розрахунку оподатковуваного доходу з використанням складних правил і графіків амортизації щороку, в Естонії податок на прибуток підприємств стягується тільки тоді, коли бізнес виплачує прибуток своїм власникам.
Такий податок не лише значно спрощує розрахунок оподатковуваного прибутку, він також забезпечує додаткові переваги, в тому числі повне покриття витрат на капітальні інвестиції.
Більше того, податок на прибуток підприємств Естонії в розмірі 20%, який утримується за рахунок виплати, є остаточним. Це означає, що акціонери, які отримують вже оподаткований розподілений прибуток або дивіденди від підприємства, не повинні платити додатковий податок на одержаний дохід.
Це величезний крок вперед в порівнянні з багатьма податковими системами в країнах-членах ОЕСР, які оподатковують прибуток підприємств двічі: один раз на корпоративному рівні і потім знову на рівні акціонерів.
Що кажуть сторони
Міністерство фінансів раніше наголошувало, що введення податку на виведений капітал можливе лише за умови, що бюджет залишиться збалансованим. Можливі шляхи компенсації бюджетних втрат — це значне підвищення ставок податків або скорочення витрат.
Також Мінфін виступав категорично проти підвищення ставок податків і вважає єдиним шляхом для пошуку компенсаторів скорочення державних витрат і більш ефективне використання бюджетних коштів.
Аналітики з “Українського інституту майбутнього” припустили, що детінізація внаслідок введення змін становитиме 70% обсягу тіньового прибутку.
Згідно з їхніми підрахунками, бюджет, недоодержавши в перші два роки після введення податку на виведений капітал 23 мільярди гривень (0,8 мільярда доларів), у 2020-2022 роках додатково отримає 222 мільярди гривень (7,2 мільярдів доларів) до тих надходжень, які могли б надійти від податку на прибуток.
Сукупний ефект для бюджету в перспективі 5 років становитиме 197 мільярдів гривень (6,4 мільярди доларів).
Результати дослідження Німецької консультативної групи та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій показали, що введення ПнВК матиме обмежений вплив на зростання інвестицій.
“Для компаній в Україні податкова система не є найбільшою перешкодою для інвестицій. Корупція і брак достатніх навичок в Державній фіскальній службі шкодить інвестиціям суттєво більше, ніж самі податки”, — йдеться у прес-релізі.
Post scriptum
У будь-якого нововведення, зокрема в частині податкової політики, є свої бенефіціари. У випадку із заміною податку на прибуток податком на виведений капітал є зацікавлені сторони як у збереженні діючого порядку речей, так і у нововведенні.
Заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків звинуватив міжнародні транснаціональні корпорації у впливі на МВФ для блокування податкової ініціативи, які виступають проти введення податку на виведений капітал.
Отже, їм на противагу мають існувати адепти нового закону, які активно лобіюють це питання через різні канали. Хто може бути найбільш зацікавленим у введенні податку на виведений капітал?
Наприклад, ті самі 5% українських компаній, що сплачують податок на прибуток, але виплачують дивіденди акціонерам лише 1 раз на 2-3 роки.
