На голову БЛАГОдійність На Вінниччині відкрито відразу три «храмові комплекси» трипільців!

На Вінниччині відкрито відразу три «храмові комплекси» трипільців!

49
0

      

В авторитетному науковому журналі «Journal of Neolithic Archaeology» / «Журнал неолітичної археології» у 2019 р. було оприлюднено велике дослідження трипільського поселення Білий Камінь міжнародною групою дослідників з Кільського університету (Німеччина) та Інституту археології НАН України. Таке дослідження стало можливим за фінансування Німецького дослідницького фонду (DFG), та за технічної підтримки Кільського університету. Так, в польовий сезон 2018 р. , науковцям черговий раз, за допомогою сучасних технологій відкрився винятковий світ трипільської цивілізації.

Поселення Білий Камінь знаходиться в південно-східній частині Вінницької області, в 35 км від українсько-молдовського державного кордону. Згідно з магнітними зйомками, це селище-гігант розміщується на площі 100 га, в топографічному положенні яке притаманне «мегапоселенням», (археологічне визначення поселень гігантів). Воно розкинулось на мальовничому мисі між двома річками, біля чорноземних земель теперішньої України. Давнє поселення-гігант показує класичну колоподібну забудову житловими будинками з концентричними кільцевими коридорами та незабудованим центром.

(Рис. 1.) Цифрова модель рельєфу поселення Білий Камінь в поєднанні з відкритими забудовами та виділеними «храмовими комплексами».

Результати розкопок житлових будинків на ділянці Білий Камінь дозволяє говорити про деяку традицію в домобудуванні, присутню в усій ойкумені трипільського роду. Ці житлові споруди мають типові риси використання великої кількості глини, дерев’яні конструкції і двоповерхову забудову. Інтер’єр також був типовий: праворуч від входу знаходилась піч, ліворуч від входу біля стіни – подіум для посуду та збіжжя, а на далекому краю будинку, по його центральній вісі від входу розміщувався хрестоподібний чи колоподібний вівтар віри.

На особливо підвищеній ділянці Білого Каменю, неподалік крутого схилу знаходиться прямокутна площа (420 х 150 м), з трьома найбільшими будівлями на всьому поселенні. В такому місці ці споруди домінували над всією територією, були видимі на декілька кілометрів і мали явно монументальний характер. Довжина споруд за магнітною зйомкою складала від 36 м і до 64 м, а ширина від 8 до 11,5 м. Споруди зорієнтовані на північний схід і по цій же умовній лінії організований розрив у забудові поселення. Центральні входи до споруд були спроектовані зі східної частини, а магнітна зйомка показує очевидну двокамерність в плануванні. Всі ці просторові маркери підказали науковцям, що це не що інше, як «мегаспоруди» – робочий археологічний термін означаючий ймовірну «храмову забудову» до її остаточних розкопок. Станом на 2020 р., таких «мегаспору» на території України, які після своїх розкопок перейшли у статус Храму вже налічується п’ять, і зафіксовано ще не менше одинадцяти сакральних об’єктів. До того ж накопичення матеріалів постійно продовжується. Разом з цим, можливості попередньої магнітної зйомки на місцевості показали високу точність інтерпретації трипільських споруд й проклали методологічний шлях до переведення археологічного терміну «мегаспоруда» у вже термінологію релігійного дослідження – «Храм», а аналогії між відкритим предметом дослідження й теоретичним можуть багато про що повідомити.

Цікаво, що частково шахове положення «мегаспоруд»/«храмових комплексів» на поселенні Білий Камінь може вказувати на те, що вони не були побудовані одночасно, а представляють собою послідовну в часі забудову. Це пов’язане з трипільським священним циклом, який припадав десь раз на 60-70 років, після настання якого проводився ритуал вогняного оновлення. Так перероджений у вогняній стихії Храм поставав знову і знову, і так здається тричі. Враховуючи те, що саме поселення Білий Камінь проіснувало 200 років, три Храми, які поставали раз на 60-70 років, цілком співпадають з циклом існування самого поселення. Важливо, що в трипільському світі релігійних ідей ми зустрічаємо подібну систему «храмової забудови» й на поселенні Глибочок (4200 – 3900 рр. до н.е., близько 200 га).

(Рис. 2.) «Храмові комплекси» з трипільського поселення Глибочок. Доведено, що весь ансамбль «мегаструктур»/Храмів на поселенні Глибочок був спалений під час масштабного циклічного ритуалу оновлення в різні періоди часу. Це може натякати на різні етапи функціонування кожної з будівель, як це ми вбачаємо з «мегаструктурами з Білого Каменя.

Дев’ять зразків тваринних кісток з різних траншей на Білому Камені були успішно датовані радіометричним методом в Познанській лабораторії. Вони показали, що поселення-гігант зародилося в приблизному діапазоні 3890-3815 рр. до н.е. і використовувалось упродовж 200 років. Відтак, данні «храмові комплекси» необхідно відносити до 6 тисячолітньої давнини. Це робить їх найдавнішими на Європейському континенті (а можливо й на Євразійському), разом вже з розкопаними Трипільськими Храмами. Возникновение земледелия и скотоводства — что способствовало

Як зазначають самі науковці, які безпосередньо взяли участь в польових дослідженнях «мегаспоруд», завдячуючи своєму центральному положенню на місцевості такі споруди в трипільському світі явно демонструють акцент на певному соціальному інституті. Монументальне положення в ландшафті вказує на велике значення споруд, як вузлових точок для всього селища. Археологи визнають, що ці «мегаспоруди»/«храмові комплекси» використовувались для інтегративних інститутів прийняття рішень, ритуальних священнодій, та в цілому для духовного життя спільноти. Очевидно й те, що вирішальним фактором для ефективної організації таких соціальних інститутів були окремі групи людей – організація священослужбовців чи жреців.

Джерело

#влада #трипілля #вінниця #храми