На голову Новини Мільярди в ями: чому українські дороги стають трасами смерті

Мільярди в ями: чому українські дороги стають трасами смерті

132
0

В Україні стрімко зростає кількість ДТП на дорогах. В аваріях щорічно гинуть і травмуються тисячі людей в тому числі і діти. Одними з найпоширеніших причин ДТП в Нацполіціі називають незадовільний стан доріг і порушення водіями швидкісного режиму.

Про це пише видання Апостроф

Законодавче “гальмо”

За даними управління безпеки дорожнього руху Нацполіціі України, в минулому році в країні відбулося понад 154 тис. ДТП або 422 аварії на добу. Тобто кожну годину в Україні трапляється близько 17 аварій. Якщо порівнювати з 2015 роком, то показники аварійності на дорогах протягом минулого року зросли на 11,6%. У процентному співвідношенні антилідером по зростанню ДТП в 2016 році стала Луганська область. Тут за рік кількість аварій на дорогах зросла на 40%, а в реальному обчисленні “першість” утримує столиця — 43 тисячі ДТП за рік.

Також, в країні зросла і кількість ДТП з постраждалими. Так, якщо в 2015 році за рік на дорогах України постраждало 25 тисяч 493 людини, то в минулому році вже 25 тисяч 547 осіб, з них 3 тисячі загинули. Крім того, аварії продовжують забирати і дитячі життя. У 2016 році в ДТП, які були вчинені за участю дітей загинуло 172 дитини і ще 3,8 тисячі були травмовані.

Свій варіант поліпшення статистики, за якою стоять реальні життя людей, запропонували парламентарії. У Раді ще з червня минулого порошиться законопроект №4275, який передбачає зниження максимально допустимого перевищення швидкості, після якого настає адміністративна відповідальність. Нагадаємо, що зараз в межах населених пунктів автомобілістам дозволяється рухатися не швидше 60 кілометрів на годину. Перевищити безкарно цей швидкісний ліміт можна лише на 20 кілометрів на годину, якщо більше — штраф. Депутати пропонують стягувати штрафи вже після перевищення ліміту всього на 5 кілометрів на годину в місті і на 10 кілометрів на годину за межами населеного пункту. Передбачається, що таким чином кількість аварій на дорогах значно скоротиться, адже, наприклад, за минулий рік перевищення безпечної швидкості руху стало причиною 4 тисяч 667 ДТП в яких загинув 821 чоловік і більше 6 тисяч отримали травми.

Однак експерти досить скептично оцінюють депутатські ініціативи відзначаючи, що від простого зниження швидкісного ліміту, смертність на українських дорогах не зменшиться. “Потрібно ставити правильні знаки в правильних місцях ось і все. Нічого не потрібно придумувати, треба поїхати в Європу і подивитися, як там працює ця система, — розповідає “Апострофу” відомий український автогонщик Леонід Протасов. — Є місця, де спокійно можна їхати з перевищенням швидкості в 20 кілометрів на годину, а є зони, де взагалі потрібно рухатися зі швидкістю 30 кілометрів, а у нас на кожному кроці безкарний ліміт 20 кілометрів. Звичайно, ці 5 кілометрів абсолютно нікого не врятують. Тим більше, що всі спідометри “брешуть” , як мінімум, на 7 кілометрів. Це закладено заводом-виробником з метою безпеки. Встановіть краще правильні знаки, обмежте обгони і зробіть нормальну розмітку, тоді і аварій на дорогах стане менше”.

З Протасовим погоджується і автоексперт Рауль Чілачава. “Наші депутати просто приймають ті закони, на які не потрібно витрачати гроші. Для того, щоб побудувати підземні і пішохідні переходи, покласти нормальне асфальтове покриття потрібні кошти, організаторські здібності, за це потрібно звітувати і це великий і складний обсяг роботи, який наших депутатів мало цікавить. Зате одним розчерком пера можна прийняти закон і відзвітувати перед виборцями, що вони нібито захищають їх інтереси. Щоб реально знизити аварійність нам потрібно відокремити пішоходів від проїжджої частини, а найголовніше отримати дороги і освітлення на них, а змінюючи всього лише один параметр, неможливо вплинути на роботу всієї системи”, — пояснює експерт.

Переходи через нуль

А ось з “отриманням” якісних доріг в Україні традиційна проблема, яка переходить з року в рік і особливо проявляється в період весняного потепління, коли сходить сніг та з’являються всі ями на асфальті. Навіть в “Укравтодорі” днями визнали, що після зими 2017 року стан українських доріг найгірше за останні кілька років, а 95% доріг просто не відповідають нормативним вимогам. “Одним з найголовніших ворогів доріг є переходи через нуль градусів, — виправдовується керівник Державного агентства автомобільних доріг Славомир Новак. — В Україні протягом зимового періоду зафіксовано 53 переходи через нуль градусів. В Україні, Польщі, Білорусії особливості клімату сильно руйнують дороги” .

Правда стан доріг в Польщі значно перевершує українські, а клімат схожий. Можливо біда українських доріг не тільки в “переходах через нуль” і щось підправляти потрібно зовсім не в консерваторії? Звичайно, коштів на будівництво доріг в сусідній країні виділяється набагато більше, але справа ще і в тому, що польські дорожники не кладуть асфальт, наприклад, прямо в калюжі. Про проблему якості ремонтних робіт, природно, знають в Мінінфраструктури, але ефективно проконтролювати ситуацію не можуть. Щоб вирішити питання з бездарним ремонтом, в уряді вирішили залучити фахівців міжнародної федерації інженерів-консультантів FIDIC.

“Відтепер на автомобільних дорогах загального користування технічний нагляд за ходом виконання дорожніх робіт буде здійснювати інженер-консультант. До його основні обов’язки буде входити: контроль якості та обсягів робіт; вхідний і операційний контроль матеріалів, виробів і конструкцій, які використовуються при дорожніх роботах; контроль за усуненням підрядником виявлених дефектів тощо”, — пояснили в прес-службі міністерства.

Мільярди в ями

“Укравтодор” обслуговує 169 тисяч кілометрів українських доріг. Ще за 250 тисяч кілометрів доріг в містах і населених пунктах відповідають органи місцевої влади. На 2017 рік бюджет “Укравтодору” становив 16,8 мільярдів гривень. В українських реаліях на тлі військового конфлікту і економічної кризи здається, що це чимала сума, але 7 мільярдів гривень з цих грошей піде на виплату кредитів, а ще мільярд на обслуговування боргів минулих років. На розвиток і будівництво доріг фактично залишається 8,8 мільярда гривень, але 2 мільярди з них доведеться витратити зовсім не на розвиток, а на ямковий ремонт. А ям після зими накопичилося на 12,2 мільйона квадратних метрів і протягом весни їх площа буде тільки збільшуватися. В автодорі констатують, що опинилися перед вибором: або відремонтувати повноцінно 400 кілометрів доріг або залатати 30 тисяч кілометрів і забезпечити по ним хоч якийсь проїзд автомобілів. Апетити профільного міністерства, природно, зовсім інші. За оцінками міністра інфраструктури Володимира Омеляна, Україні потрібно витратити протягом 5 років 250 мільярдів гривень щоб повністю відновити мережу автодоріг.

Але капітально відремонтувати дорожній фонд в уряді все ж пообіцяли. Планують відновити близько 2 тисяч кілометрів полотна і навіть 80 мостів. За словами Володимира Омеляна, це оптимістичний сценарій, який буде реалізований за умови безперебійного фінансування.

Безперервне надходження коштів повинен забезпечити Державний дорожній фонд, за створення якого проголосували в Раді в листопаді минулого року. Передбачається, що фонд буде наповнюватися за рахунок акцизів на паливо і мита на автомобілі. Всі гроші з фонду направлять на ремонт доріг, і витрачати їх на інші потреби заборонено. Однак думка експертів щодо доцільності створення такого фонду розділилися. “З чогось потрібно починати, тому цільовий принцип фінансування інфраструктури один з основоположних. У нас від акцизу надходження в бюджет становлять близько 40-30 мільярдів гривень, чого цілком достатньо, щоб істотно поліпшити ситуацію на дорогах”, — пояснив “Апострофу” директор центру транспортних стратегій Сергій Вовк.

Але екс-міністр транспорту і зв’язку України Євген Червоненко запевняє, що дорожній спецфонд розтягнуть і на дороги знову нічого не залишиться. “За час мого перебування ці спецфонди створювалися неодноразово. Питання одне: коли з’являється гостра потреба, руки уряду відразу лізуть до спецфонду, а до доріг ставляться за залишковим принципом. Якби розуміли, що дороги — це кровоносна система економіки і вони важливіші навіть ніж прорив труб, то ці гроші б не чіпали”, — сказав “Апострофу” Червоненко.

Дорожній спецфонд запрацює лише з 1 січня наступного року, а українські дороги потребують капітального ремонту вже сьогодні. У Мінінфраструктури зазначили, що розглядають можливість будівництва бетонних доріг. “Дійсно бетонні дороги набагато більш довговічні, але вони дуже погано витримують перепади температур. Цілком можливо, якщо застосовувати спеціальні бетонні суміші, то будівництво таких доріг може бути виправдане на ділянках великої транспортної напруженості, наприклад, на припортових ділянках. Але насправді принципове питання не в тому, які саме будуть дороги: з бетону або асфальту, а в тому, щоб у нас було достатньо коштів, для їх фінансування”, — резюмував Сергій Вовк.

А поки фінансування здійснюється за залишковим принципом, українські дороги поступово перетворюються в напрямки, на яких з кожним днем гине все більше людей.

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я